Ухвала суду № 63652002, 02.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 листопада 2016 року м. Київ К/800/24720/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2015

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015

у справі № 820/2313/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАРІАНТ УКРАЇНА"

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

ДПІ 14.09.2016 (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015, які були прийняті у письмовому провадженні.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2016 касаційна скарга ДПІ була залишена без руху, як така, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення; документ про сплату судового збору до касаційної скарги не додано, а заявлене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судових рішень є необґрунтованим. Цією ж ухвалою було зазначено, зокрема, що відповідач не надає доказів відсутності фінансування з Державного бюджету України, які були об'єктивною перешкодою для звернення із касаційною скаргою впродовж періоду часу з червня 2015 року по вересень 2016 року.

В межах встановленого строку, наданого для виправлення недоліків поданої касаційної скарги, відповідач надав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, обґрунтоване, зокрема, посиланням на реорганізацію податкового органу та неналежним виконанням своїх службових обов'язків працівників ДПІ. Докази відсутності фінансування з Державного бюджету України видатків на сплату судового збору з червня 2015 року до моменту звернення із касаційною скаргою (14.09.2016) до Вищого адміністративного суду України повторно не надає.

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя - доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Незалежно від поважності причини пропуску строку касаційного оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили (абзац 3 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

У клопотанні про поновлення строку ДПІ зазначає, що первісно ДПІ звернулася із касаційною скаргою 09.07.2015 за вих. № 12042, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2015 № К/800/32916/15 була залишена без руху з тих підстав, що ДПІ до касаційної скарги не додано документ про повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу. Ця інформація свідчить про те, що станом на 09.07.2015 ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015, яка прийнята у письмовому провадженні, набрала законної сили. Відповідно звернення ДПІ із касаційною скаргою 14.09.2016 мало місце за межами річного терміну, встановленого абзацом 3 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, який є присічним.

Керуючись абзацом 3 частини 4, частиною 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 у справі № 820/2313/15.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко