Ухвала суду № 63649702, 21.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Молочна І. С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року справа №805/2478/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Суддів: Казначеєва Е.Г.

ОСОБА_2

Секретаря судового засідання: Борисова А.А.

За участю представників:

позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у справі № 805/2478/16-а за позовом Комунальної лікувально-профілактичної установи "Східно-український спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення Приморського відділення Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області від 14 червня 2016 року № НОМЕР_1 на загальну суму 5 523,85 грн. про застосування штрафу та пені за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного внеску,-

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2016 року Комунальна лікувально-профілактична установа «Східно-український спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики» (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, з урахуванням уточнення належного відповідача, до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області (відповідач - Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області) з вимогами про скасування рішення Приморського відділення Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області від 14 червня 2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафу у розмірі 5114, 67 грн. та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 409, 18 грн., на загальну суму 5523, 85 грн., за період з 21.08.2014 року по 28.08.2014 року (арк. справи 3-8).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року вищенаведений адміністративний позов задоволено, скасовано рішення Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 14.06.2016 року № НОМЕР_1 в сумі 5523, 85 грн. (арк. справи 197-200).

Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідачем (далі апелянт, Маріупольська ОДПІ) подано апеляційну скаргу, в якій останній посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що згідно облікової картки, платником податків самостійно нараховано єдиний внесок у розмірі 111 597, 46 грн. по декларації № НОМЕР_2 від 04.08.2014 року по терміну сплати 20.08.2014 року, у звязку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску - гранічного строку 21.08.2014 року по день фактичного зарахування грошових коштів 28.08.2014 року (затримка 8 днів) до позивача рішенням від 14 червня 2016 року застосовано штрафну санкцію у розмірі 10 відсотків від несвоєчасно сплаченої суми та нараховано пеню у розмірі 0, 1 відсотка за кожний день прострочення платежу (8 днів). При цьому апелянт вказав на те, що на виконання наказу Державної казначейської служби України від 12.08.2014 року № 231 «Про організацію роботи органів Казначейства у Донецькій області» Головним управлінням з 21.08.2014 року на базі управління ДКСУ у м. Маріуполі поновлено казначейське обслуговування бюджетів, розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та інших клієнтів, а позивачем здійснено сплату податкових зобовязань лише 28.08.2016 року (арк. справи 203-205).

Апелянт до судового засідання не зявився, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Представники позивача у судовому зсіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також заслухавши пояснення представників позивача, колегія суддів встановила, що Комунальна лікувально-профілактична установа «Східно-український спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики» (код ЄДРПОУ 35127138) є юридичною особою, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ОСОБА_3 А00 № 736974 позивач до 23.12.2014 року знаходився за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, б. 57), з 24.12.2014 року Комунальна лікувально-профілактична установа «Східно-український спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики» змінило місце знаходження та розташоване за адресою: вул. Гагаріна, 114/116, Приморський район, м. Маріуполь, Донецька обл., 87510 (арк. справи 18-22), та перебуває на обліку в Маріупольській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, а також не є спірним між сторонами, 28 серпня 2014 року позивачем сплачено єдиний внесок по строку сплати 20 серпня 2014 року (арк. справи 13), 14 червня 2016 року Маріупольською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у звязку з несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску, рішенням № НОМЕР_1 застосовані штрафні санкції за період з 21.08.2014 року по 28.08.2014 року у розмірі 5 114, 67 грн. та пеня у розмірі 409, 18 грн. (арк. справи 13).

При цьому головним доводом апелянта в апеляційній скарзі є те, що позивач міг своєчасно сплатити єдиний внесок по строку сплати 20 серпня 2014 року, оскільки у відповідності до наказу Державної казначейської служби України від 12.08.2014 року № 231 «Про організацію роботи органів Казначейства у Донецькій області» Головним управлінням з 21.08.2014 року на базі управління ДКСУ у м. Маріуполі поновлено казначейське обслуговування бюджетів, розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та інших клієнтів.

Таким чином спірним питанням даної справи є правомірність винесення відповідачем рішення від 14.06.2016 року № НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафу та пені несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.08.2014 року по 28.08.2014 року з урахуванням поновлення роботи казначейства у відповідності до наказу Державної казначейської служби України від 12.08.2014 року № 231 «Про організацію роботи органів Казначейства у Донецькій області» та як наслідок позивача сплатити єдиний внесок своєчасно з урахуванням проведення АТО на території, де позивач здійснював свою діяльність на момент настання строку сплати єдиного внеску.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI) та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI).

Пунктом 1 частини 2 статті 6 вказаного Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається днем сплати єдиного внеску - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Тобто з аналізу вказаної норми впливає, що належним виконанням обовязку щодо сплати (перерахування) єдиного внеску є сплата (перерахування) коштів не на будь-який рахунок, призначений для зарахування єдиного внеску, а лише на відповідний рахунок, призначений для зарахування єдиного внеску органу доходів і зборів (фіскального органу), в якому платник перебуває на обліку.

Колегія суддів звертає увагу, що не є спірним між сторонами, що позивач несвоєчасно сплатив єдиний внесок, але відповідачем під час винесення рішення не враховано, що указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначив тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 1669 внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02.03.2015 р. № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:

«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються».

Тобто, в силу положень п. 9-3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, який надалі вважається пунктом 9-4 законодавець має на увазі, що позивач звільняється від виконання зобовязань платника єдиного внеску, встановлених частиною 2 статті 6 ЗУ № 2464 (у даному випадку від своєчасної сплати єдиного внеску) на період дії АТО, проте, не звільнятись від сплати єдиного внеску взагалі, а таке звільнення встановлено лише за наявності відповідної заяви, що повинна бути подана платником до контролюючого органу не пізніше, ніж 30 календарних днів після закінчення проведення АТО.

Як вже зазначалось вище, позивач станом на день виникнення обовязку по сплаті єдиного внеску (20 серпня 2014 року) здійснював свою господарську діяльність на непідконтрольній Україні території, а тому в силу проведення АТО був позбавлений своєчасно сплатити єдиний внесок, у звязку з проведенням антитерористичної операції на цій території, при цьому колегія суддів звертає увагу, що позивач має право по закінченню тридцяти денного строку з дня закінчення АТО звернутись до контролюючого органу з заявою про звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

За таких обставин, з огляду на те, що позивачем сплачений єдиний внесок, хоча і з затримкою 8 днів, а проаналізовані колегією суддів вище обставини є поважною причиною в рамках Закону № 1669 для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21 серпня 2014 року по 28 серпня 2014 року з урахуванням закріпленого Законом № 1669 за ним права на звернення до контролюючого органу з заявою про звільнення від несвоєчасної сплати єдиного внеску за цей період, що й спростовує доводи апелянта про відновлення роботи казначейства та як наслідок, наявність своєчасної сплати позивачем єдиного внеску у визначений законом строк.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнята постанова з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже наявні підстави у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 200, 205, 196, 198, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у справі № 805/2478/16-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у справі № 805/2478/16-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 22 грудня 2016 року.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Суддів: А.В. Гайдар

ОСОБА_5