Постанова № 63648758, 20.12.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 грудня 2016 р. № 820/3950/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Фізична особа підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Східної обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 21.06.2016р.: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, а також рішення від 21.06.2016р. № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити. Письмових заперечень щодо заявлених позовних вимог відповідачем до суду не надано.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в квітні травні 2016 року фахівцями податкових органів було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р.

За наслідками перевірки складено акт від 31.05.2016р. № 2844/20-38-13-05-11/НОМЕР_4 (а.с. 9-21, том 1), за висновками якого встановлено:

1. порушення п. 177.4, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період, що перевірявся, на суму 40104,96 грн.;

2. порушення ч. 2 а. 1 ст.7, п. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано суму єдиного внеску в розмірі 89663,28 грн.;

3. порушення п.п. 198.3, п.п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 07.01.2016р.), в результаті чого занижено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р. на суму 70181,9 грн.;

4. порушення ст. 168, ст. 176 Податкового кодексу України, п.п. 1.2, 1.6, п. 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобовязань з військового збору за перевірений період на суму 1794,4 грн.;

5. порушення п. 187.1 ст. 187 та ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового зобовязання з ПДВ на 20034,67 грн.

За наслідками розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 31.05.2016р. № 2844/20-38-13-05-11/НОМЕР_4, згідно листа Східної ОДПІ від 16.06.2016р. № 1890/13/2036 13-04-04 (а.с. 28, том 1) висновки акту перевірки викладено в новій редакції, зокрема,

п. 1 порушення п. 177.4, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за 2014-2015 роки на суму 45 810,78 грн. (в тому числі за 2014 рік 27093,15 грн., за 2015 рік 18717,63 грн.);

п. 2 порушення ст. 168, ст. 176 Податкового кодексу України, п.п. 1.2, 1.6, п. 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобовязань з військового збору за перевірений період на суму 1794,4 грн.;

п. 3 - порушення ч. 2 а. 1 ст.7, п. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано суму єдиного внеску в розмірі 89663,28 грн.;

п. 4 - порушення п.п. 198.3, п.п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 07.01.2016р.), в результаті чого занижено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р. на суму 70181,9 грн.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки 21.06.2016р. відповідачем було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 (а.с. 29, том 1) про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 105272,85 грн. (в тому числі за основним платежем 70181,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 35090,95 грн.);

- № НОМЕР_5 (а.с. 30, том 1) про визначення суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2243 грн. (в тому числі за основним платежем - 1794,40 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 448,60 грн.);

- № НОМЕР_6 (а.с. 31, том 1) про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 2827,40 грн.) в звязку із необґрунтованим зменшенням розміру відємного значення суми податку на додану вартість;

- № НОМЕР_2 (а.с. 32, том 1) про збільшення грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в загальному розмірі 68716,17 грн. (в тому числі за основним платежем 45810,78 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 22905,39 грн.).

Також за наслідками розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято рішення №0001621304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (а.с. 33, том 1), згідно якого позивачці донараховано 89 663, 28 грн. єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки податковим органом було встановлено заниження позивачем валового доходу за 2014 рік на 88054,44 грн. Згідно банківських виписок податковим органом встановлено, що на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти за реалізований зріджений газ за 2015 рік в розмірі 728166,67 (без ПДВ) та згідно роздрукованих щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) виручка за 2015 рік становить 1631900,44 грн., а також встановлено, що задекларований позивачем валовий дохід за 2015 рік перевищує дані первинних документів, досліджених під час проведення перевірки на 23289,32 грн.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо повязані з одержанням доходу та документально підтверджених, в порівнянні з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, податковим органом виявлено завищення валових витрат позивача за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р. на суму 170341,57 грн.

При цьому, як встановлено судом, податковим органом враховано, що вказані розбіжності в сумі витрат виявлені між даними декларацій про одержані доходи, книги обліку доходів та витрат, видаткових накладних за 2014 2015 роки та іншими первинними документами, наданими до перевірки.

Також податковим органом було встановлено, що позивачем у період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р. було придбано продукції (зрідженого газу) у кількості 414,3 т. на загальну суму 4360708,31 грн.

Залишки продукції станом на 01.01.2014р. складають 61019.37 л зрідженого газу, протягом перевіряємого періоду придбано 753272,05 л зрідженого газу, реалізовано протягом перевіряємого періоду 594623,1 8 л, отже залишки МЦ станом на 01.01.2016р. становлять: 61019.37л + 753272,05л - 594623,1 8л = 2 19668,24л

Позивачем протягом 2014 року згідно даних роздрукованих щоденних фіскальних звітних чеків (Z- звітів), виписаних видаткових та податкових накладних та банківських виписок реалізовано 332132,03 л. зрідженого газу на загальну суму 2151433,02 грн., протягом 2015р. реалізовано 262491.147 л. зрідженого газу на загальну суму 2088083.7 грн.

До витратної частини декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік позивачем до вартості придбаних ТМЦ віднесено 1809169,09 грн. (341352,65 л. зрідженого газу, згідно даних видаткових накладних та книги обліку доходів та витрат), за 2015р. до вартості придбаних ТМЦ віднесено 1778265.77 грн. (282264.4 л. зрідженого газу, згідно даних видаткових накладних та книги обліку доходів та витрат) .

З урахуванням викладеного, податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат, витрати на придбання зрідженого газу за 2014 рік у кількості 9220, 62 л. на 50713,41 гри. за видатковою накладною №27046 від 22.12.2014р., який станом на 12.2014р. не був реалізований та за 2015р. у кількості 19773,25 л. на 119628,16 грн. за видатковими накладними № 690 від 16.12.2015р. та №1821 від 16.12.2015р., який станом на 01.01.2016р. не був реалізований.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено завищення позивачем за 2014 2015 роки валових витрат на 170341, 57 грн. (за 2014 рік на суму 50713,41 грн., за 2015 рік на 119628,16 грн.), чим, на думку податкового органу, було порушено п. 177,2 та п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

Щодо визначення сум податку на доходи фізичних осіб, податковим органом було встановлено заниження сум цього податку позивачем згідно наданих нею декларацій від 08.02.2015р. №9080312567 та від 03.02.2016р. № НОМЕР_7 відповідно на 21387,33 грн. та 18717,63 грн.

Нараховуючи вказаний податок, відповідач посилався на вимоги п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України в редакції, що діяла станом до 01.01.2015р., за якими остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб здійснюється з урахуванням сплаченого податку на доходи фізичних осіб та збору на провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Відповідач виходив з того, що документального підтвердження такої сплати до перевірки надано не було.

На підставі зібраних у справі доказів суд не може погодитись з твердженнями відповідача щодо наявних з боку позивача порушень, що викладені в акті податкової перевірки від 31.05.2016р. № 2844/20-38-13-05-11/НОМЕР_4 з огляду на наступне.

Відповідно до приписів п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин 177.4. до переліку витрат, безпосередньо повязаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обовязкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обовязкове страхування життя або здоровя працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що повязані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги звязку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, повязані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо повязаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Актом податкової перевірки від 31.05.2016р. № 2844/20-38-13-05-11/НОМЕР_4 було встановлено заниження валового доходу за 2014 р. на 88054,44 грн.

Дана розбіжність встановлена між даними податкової декларації про майновий стан та доходи за 2014 р. та даними банківських виписок, згідно яких на розрахунковий рахунок позивачки протягом 2014 р. надійшли кошти за реалізований зріджений газ у розмірі 708750,00 грн. (без ПДВ) та згідно даних роздрукованих щоденних фіскальних звітних (2-звітів) за 2014 р. отримано коштів у розмірі 1731219,627 грн. з ПДВ (14442683,023 грн. без ПДВ).

Відповідно до наданих до перевірки документів, а саме банківських виписок, згідно яким на розрахунковий рахунок надійшли кошти за реалізований зріджений газ за 2015 р. у розмірі 728166,67 грн. (без ПДВ) та згідно роздрукованих щоденних фіскальних звітних (2-звітів) виручка за 2015 р. становить 1631900,44 грн. (1359917,03 без ПДВ), встановлено, що задекларований валовий дохід перевищує дані наданих до перевірки первинних документів, на 23289,32 грн.

Перевіркою виявлено завищення валових витрат за період з 01.01.2014 р. по 31.012.2015 р. на суму 170341,51 гри. (за 2014 р. на 50713,41 гри., за 215 р. на 119628,16 грн.)

Вказані розбіжності виявлені між даними декларацій про одержані доходи, книг обліку доходів та витрат, видаткових, накладних та іншими первинними документами, які надані для перевірки.

Акт перевірки від 31.05.2016р. № 2844/20-38-13-05-11/НОМЕР_4 містить перелік видаткових накладних, згідно яких позивач придбала зріджений газ з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р. у кількості 414, 3 тн, на суму 4360708,31 грн., а саме:

- за 2014 р. - 22 видаткових накладних на 213,163 тн (387569,08 л) загальною

вартістю 2057365,24 грн.;

- за 2015 р. - 29 видаткових накладних на 201,137 тн (365702,97 л) загальною

вартістю 2303343,07.

Судом встановлено, що у перевіреному періоді позивач придбавала скраплений газ згідно договорів, укладених з ТОВ «Євростандарт-Автогаз»: № 29/Г від 15.06.2014р., № 29/Г від 01.01.2015р., а також договору № 89 від 10.04.2015р., укладеного з ПП «Ілант» та договору № 0006-КР-201 від 26.06.2015р., укладеного з ТОВ «Імгаз».

Як встановлено судом, наведені в акті податкової перевірки дані не відповідають дійсності, оскільки підтверджено придбання позивачем у 2014 році - 180,417 тн скрапленого газу, що складає 328030,91 л. газу загальною вартістю 2317995,70 грн. та у 2015 році - 176,242 тн скрапленого газу, що складе 320440 л. газу загальною вартістю 2365739,29 грн.

Такі розбіжності в акті податкової перевірки виникли у зв'язку з тим, що відповідач включив у перелік видаткових накладних, за яким позивач отримувала газ неіснуючі та зайві документи, а саме: до переліку видаткових накладних за 2014 рік помилково включені видаткова накладна № 7232 від 08.12.2013 року, неіснуючі видаткові накладні № 12370 від 26.06.2014 року, № 20 від 31.10.2014 року № 22 від 30.11.2014 р.; до переліку видаткових накладних за 2015 рік включена неіснуюча видаткова накладна від 11.03.2016р. № 3880, двічі включена накладна № 15376 від 26.07.2015 р., двічі, але під різними номерами включені видаткові накладні від 20.08.2015 р., від 16.12.2015 року, що, в свою чергу, призвело до невірних висновків податкового органу.

Крім того, позивачем до початку податкової перевірки надавалось відповідачу повідомлення про те, що операторами - газозаправниками в січні 2015 року та в червні 2015 року були допущені помилки при заповненні касових чеків, а саме - не проставлені коми після суми цілих гривень, в результаті чого двічі сума чеку була завищена в 100 разів.

Зокрема, в січні 2015 року був помилково виданий чек на суму 58746,70 грн. замість 587,467 грн.; в червні 2015 був помилково виданий чек на суму 42506,10 грн. замість 425,061.

За таких обставин, якщо враховувати помилкові чеки, валовий дохід збільшується на (58646,7-586,467) + (42596,10 - 425,961) = 100141,27 грн., що не відповідає дійсності.

До матеріалів справи позивачем надано копії чеків разом з поясненнями операторів заправників, які підтверджують помилкове невірне вказання у чеках сум за відпущений газ (а.с. 24-27, том 1), які у складі заперечень на акт податкової перевірки від 31.05.2016р. № 2844/20-38-13-05-11/НОМЕР_4 надавались позивачкою до податкового органу.

Як встановлено судом, при проведенні перевірки посадовими особами податкового органу було враховано саме помилкові чеки, що призвело до невірного нарахування визначених ними сум.

В подальшому неврахування податковим органом зазначених вище обставин призвело до невірного визначення показників валового доходу та валових витрат, що, в свою чергу, вплинуло на розрахунок та донарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та військового збору, а також донарахування податковим органом зобовязань позивача з податку на додану вартість.

Суд зауважує, що відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (зареєстровано в Мінюсті України 26.10.2015р. за № 1300/27745) в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів, виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Очевидно, що при недотриманні вимог зазначеного Порядку щодо необхідності посилання на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, тощо, а також при невірному дослідженні первинних документів, наданих до перевірки, передчасними є висновки про наявність порушення, які не ґрунтуються на конкретних відомостях, досліджених при проведенні перевірки та наведених в акті, складеному за її результатами.

У звязку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті невірно встановлені всі дійсні обставини справи, що призвело до прийняття необґрунтованих рішень.

Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як субєктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 52, 55, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасуватиподаткове повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 21.06.2016 року №0001601304, № НОМЕР_5, №0001611304 та №0017741701.

Скасувати рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 21.06.2016 року №0001621304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місцезнаходження: 61091, м.Харків, вул.Танкопія, буд. 11/2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4) судовий збір у розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) грн. 97 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61001, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд.17, код ЄДРПОУ - 39858581).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 23 грудня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.