Ухвала суду № 63648638, 22.12.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 грудня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4550/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши в порядку письмового провадження подання Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про встановлення чи зміну порядку і способу виконання судового рішення від 03 березня 2016 року по справі № 816/4550/15 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, треті особи - ОСОБА_2, Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною та стягнення компенсації за виплачену заробітну плату, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради стосовно невиплати ФОП ОСОБА_1 компенсації за нараховану та виплачену заробітну плату; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради виплатити ФОП ОСОБА_1 компенсацію за нараховану та виплачену заробітну плату працівнику, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, у розмірі 13694,14 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

05 травня 2016 року видано виконавчий лист № 816/4550/15.

На виконання вказаного виконавчого документа 13 травня 2016 року Октябрським відділом державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відкрито виконавче провадження № 51068182.

02 грудня 2016 року Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області звернувся до суду з поданням про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення від 03 березня 2016 року, а саме просив змінити спосіб виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду № 816/4550/15 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради виплатити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 компенсацію за нараховану та виплачену заробітну плату працівнику, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, у розмірі 13694,14 грн на стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради за рахунок Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 13694,14 грн.

Заявник та сторони у судове засідання з розгляду заяви про встановлення чи зміну порядку і способу виконання судового рішення не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; від представників заявника та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності /а.с. 108, 136/. Інших клопотань до суду не надходило.

Частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Виходячи з наявних у справі матеріалів та зважаючи на положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розглянути заяву про заміну сторони виконавчого провадження у порядку письмового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Поняття способів захисту прав, свобод та інтересів особи в адміністративному судочинстві охоплюється визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цих прав, свобод та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Стаття 263 Кодексу адміністративного судочинства України містить не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих питань. Оскільки ці підстави є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з положеннями статей 105 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві.

Згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист), із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року /том 1 а.с. 183-186/, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року /том 1 а.с. 221-224/, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради (код ЄДРПОУ 03195317) вилатити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) компенсацію за нараховану та виплачену заробітну плату працівнику, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, у розмірі 13694,14 грн.

Зазначена сума на час звернення Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до суду не виплачена у зв'язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань, враховуючи те, що Законом України "Про державний бюджет України на 2016 рік" не передбачена програма за кодом програмної класифікації видатків 2501350, та відповідно управління не має цільових рахунків на виконання рішень суду через відсутність відповідного фінансування.

Однак, як зазначено в листі Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації від 18 жовтня 2016 року № 02-12/6330, Міністерством соціальної політики України ведеться контроль та облік невиплаченої компенсації у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період за 2014-2015 роки. У проекті Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", за повідомленням Мінсоцполітики, для виплати компенсації підприємствам, установам і організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014-2015 роки передбачені видатки у обсязі 233100,00 грн /а.с. 138/.

Аналізуючи норми частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Варто також зазначити, що невиконання відповідачем судового зобов'язання виплатити компенсацію за нараховану та виплачену заробітну плату працівнику, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації в розумінні частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено право на звернення із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-475а14).

Також суд враховує, що відповідачем у справі № 816/4550/15 та боржником у виконавчому провадженні № 51068182 є Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, а не Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що подання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання судового рішення від 03 березня 2016 року по справі № 816/4550/15 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про встановлення чи зміну порядку і способу виконання судового рішення від 03 березня 2016 року по справі № 816/4550/15 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, треті особи - ОСОБА_2, Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною та стягнення компенсації за виплачену заробітну плату - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.С. Бойко