Ухвала суду № 63647616, 23.12.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 грудня 2016 рокум. Ужгород№ 807/2261/16

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Шешеня О.М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправними дії, бездіяльності Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, зобов'язання Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області відновити виконавчі провадження, які було відкрито від 22.10.2001 року і від 31.01.2002 року за виконавчими листами №2-271/01 виданими ОСОБА_1 Ужгородським міськрайонним судом від 08.10.2001 року і від 24.01.2002 року, для їх об'єднання у зведене виконавче провадження та за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 від 18.07.2016 року №4716 у виконавчому провадженні винести відповідну постанову.

Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України виходячи з наступного.

Згідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Частиною 1 статті 4 вказаного Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..

У відповідності до пп. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: 1) майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати, фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, розмір необхідної до сплати позивачем - фізичною особою суми судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а саме: 551,20 грн.

Разом з тим, дана позовна заява містить декілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору. У відповідності до вимог абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI:у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви вона містить 3-ри самостійні позовні вимоги немайнового характеру, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору, а саме: 1) визнання протиправними дії, бездіяльності Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області; 2) зобов'язання Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області відновити виконавче провадження, яке було відкрито від 22.10.2001 року; 3) зобов'язання Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області відновити виконавче провадження, яке було відкрито від 31.01.2002 року за виконавчими листами №2-271/01 виданими ОСОБА_1 Ужгородським міськрайонним судом від 08.10.2001 року і від 24.01.2002 року, для їх об'єднання у зведене виконавче провадження та за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 від 18.07.2016 року №4716 у виконавчому провадженні винести відповідну постанову.

Відтак, за подання до суду 3-х самостійних позовних вимог немайнового характеру позивачеві слід було сплатити судовий збір в розмірі 1653,60 грн. (551,20 грн. Х 3).

В позовній заяві ОСОБА_1 надала клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання позову (повторно) до Закарпатського окружного адміністративного суду. Так, в даному клопотанні ОСОБА_1 просить врахувати, що вона є одинокою від 02.06.2000 року (свідоцтво про розірвання шлюбу від 02.06.2000 року, довідка ТОВ "Наш Добробут" від 03.10.2016 року №1062 про склад її сім'ї - одна), від 08.05.2012 року до 17.08.2015 року перебувала на обліку, як безробітна в Ужгородському міському центрі зайнятості (довідка УМЦЗ від 09.09.2016 року №1543 про відсутність доходів), яким ще від 02.06.2013 року і до 17.08.2015 року їй було припинено соціальні виплати по безробіттю, не має інших працездатних членів сім'ї із самостійним заробітком, не перебуває на обліку УМЦЗ (довідка УМЦЗ від 03.10.2016 року №1671), відсутність можливості працевлаштування і отримання нею доходу від праці з незалежних від неї причин і обставин протягом багатьох років призвело до багаторічного вкрай скрутного матеріального стану (довідки ДПІ в м. Ужгороді від 21.01.2015 року, від 15.01.2016 року від 29.08.2016 року № 381) при наявності в неї багатотисячних боргів, які вона не в змозі повернути ще і по цей час, її життя неконституційно перетворено у її фактичне існування аби не вмерти від голоду і виниклих від нього хронічних хвороб нирок та ШКТ, для уникнення чого їй не вистачає і щомісячних вимушених грошових банківських позик, не працює (підтверджується довідкою ТОВ "Наш Добробут" від 03.10.2016 року №1063 про її трудову незайнятість), довідкою Пенсійного фонду України в м. Ужгороді від 23.08.2016 року №2026/02 підтверджує її дохід в сумі 1703,14 грн., якого вже не вистачає для забезпечення її мінімального харчування, для підтримання її нормальної життєдіяльності, що призвело до гострого та повторного захворювання (довідка від 23.05.2016 року хірургічного відділення № 1 Ужгородської центральної міської клінічної лікарні та ще дві довідки від 03.10.2016 року Ужгородської ЦМКЛ). Відтак, ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору за подання нею позову (повторно) до Закарпатського окружного адміністративного суду, щоб вона не була позбавлена можливості захистити свої права в адміністративному суді.

Розглянувши подане ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору та дослідивши надані докази, суд констатує наступне.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем доказ сплати судового збору до суду не наданий.

ОСОБА_1 до осіб, яким надані пільги щодо сплати судового збору, які визначені ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI, не відноситься.

У відповідності до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд звертає увагу, що у ст. 88 КАС України, зазначено про урахування майнового стану позивача, що повинно в свою чергу підтверджуватись у сукупності з іншими належними та допустимими доказами, в тому числі із урахуванням інформації про отримані доходи.

З наведеної норми ст. 88 КАС України (щодо звільнення від сплати судового збору з врахуванням майнового стану) вбачається, що положення наведеної статті підлягає застосуванню виключно до фізичних осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Стаття 88 КАС України не містить інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав для звільнення від сплати судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Зокрема, майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.

Так, в матеріалах справи наявна довідка Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області від 23.08.2016 року згідно якої ОСОБА_1 отримує пенсію в розмірі 1703,14 грн. (а.с. 18).

Прожитковий мінімум на 2016 рік в Україні встановлюється Закoном України "Про держбюджет нa 2016 рік" та становить на 1 особу нa місяць: січень 1330 грн.; лютий 1330 грн.; березень 1330 грн.; квітень 1330 грн.; травень 1399 грн.; червень 1399 грн.; липень 1399 грн.; серпень 1399 грн.; вересень 1399 грн.; жовтень 1399 грн.; листопад 1399 грн.; грудень 1544 грн.

Відтак, дохід отиманий ОСОБА_1 у вигляді пенсії в розмірі 1703,14 грн. відповідає встановленим чинним законодавством України стандартам прожиткового мінімуму в Україні на 2016 рік.

Разом з тим, рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та обов'язків, тобто є конкретизацією загального принципу рівності всіх перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Тому, звільнення від сплати судового збору в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є неприпустимим.

Наведені ОСОБА_1 доводи та обґрунтування у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, не підтверджують неможливість сплати нею судового збору, у зв'язку з чим клопотання про звільнення від сплати судового збору - є необґрунтованим, суперечить вимогам діючого законодавства та обставинам справи, а тому в задоволенні такого слід відмовити.

Відтак, суд приходить висновку про відсутність підстав передбачених ст. 88 КАС України для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання нею позовної заяви. А тому, в задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору слід відмовити.

Відтак, для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1653,60 грн.

Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді, 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області; Код банку отримувача (МФО) 812016; Рахунок отримувача: 31210206784002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 160, 165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправними дії, бездіяльності Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, зобов'язання Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області відновити виконавчі провадження, які було відкрито від 22.10.2001 року і від 31.01.2002 року за виконавчими листами №2-271/01 виданими ОСОБА_1 Ужгородським міськрайонним судом від 08.10.2001 року і від 24.01.2002 року, для їх об'єднання у зведене виконавче провадження та за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 від 18.07.2016 року №4716 у виконавчому провадженні винести відповідну постанову залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в описовій частині даної ухвали, до 05 січня 2017 року.

3. Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

4. Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст. 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.

Суддя ОСОБА_2