Постанова № 63646182, 23.12.2016, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9709/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«21» грудня 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Глинської Д.Б.

при секретарі Гарасимяку Р.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про зобовязання вчинити дії,

у с т а н о в и в :

у листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, в якому просила постановити рішення, яким:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова щодо не нарахування та не виплати їй грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

- зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова зарахувати їй до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» про що прийняти відповідне рішення, період роботи:

1. з 04.10.1982р. по 01.10.1999р. - викладач Державної музичної школи №7;

2. з 01.10.1999р. 25.09.2016р. (включно) - викладач по класу бандури Львівської музичної школи №3

- зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова прийняти рішення про нарахування та виплату їй грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

- стягнути, за рахунок бюджетних асигнувань, з Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова, на її користь судовий збір у розмірі 551,20 грн.

В обґрунтування своїх вимог зіслалась на те, що Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова (далі по тексту - Управління) призначило їй пенсію по віку на підставі поданих усіх необхідних документів у відповідності до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 з 25.09.2016р.

У відповідності до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» їй повинна була бути виплачена грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Вона, ОСОБА_1, звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова з заявою від 04.11.2016 року з проханням призначити та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Управління листом від 14.11.2016р. №11284/03-15 відмовило їй у нарахуванні та виплаті даної грошової допомоги, оскільки періоди роботи на посаді викладача у позашкільних навчальних закладах не може бути зарахована до стажу роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років і як наслідок не вбачається за можливе надати позитивну відповідь щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Дана грошова допомога їй на момент звернення до суду не призначена та не виплачена.

Вважає, що дії Управління про відмову у призначені їй грошової допомоги згідно п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є неправомірним з наступних підстав.

У відповідності до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 23.11.2011 року №1191 затверджено порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати. Відповідно до п.2 вказаного порядку, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» та Переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення».

Відповідно до п. 5 вказаного порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на визначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відповідно до п. 6 вказаного порядку, для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Відповідно до п. 7 вказаного порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

У відповідності до трудової книжки її стаж на сьогодні складає понад тридцять пять років на посадах передбачених пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зокрема: з 04.10.1982р. по 01.10.1999р. - викладач Державної музичної школи №7 та з 01.10.1999р. і по даний час викладач по класу бандури Львівської музичної школи №3.

Виходячи з вищенаведеного вважає, що вона маю законне право на призначення і виплату їй грошової допомоги згідно із п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» оскільки страховий стаж на посадах передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить понад 30 років і до моменту призначення пенсії по віку жодних виплат не отримувала.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посада викладача включена до переліку посад педагогічних працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996 року № 397/21 дію вище зазначеної постанови поширено в тому числі і на викладачів музичних шкіл, шкіл мистецтв без внесення змін до постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року №01- 3/133-02-2.

Згідно п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років за Переліком закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, що також підтверджується положеннями ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» відповідно до якої педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу не менше ніж 25 років.

На підставі вищенаведеного та у відповідності до Законів України «Про позашкільну освіту», «Про пенсійне забезпечення», Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає на пенсію за вислугу років») педагогічні працівники музичних шкіл та мистецтв мають право на зарахування до спеціального стажу періоду працевлаштування на посаді викладача для призначення пенсії за вислугу років, як наслідок свідчить про неправомірність дій Управління, яке не зарахувало стаж як працівника освіти.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, зіславшись на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, покликаючись на доводи, які викладені в долученому до матеріалів справи письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, зясувавши обставини справи, права та обовязки сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з наступних підстав.

З копії трудової книжки позивача, виданої 04 жовтня 1982 року встановлено, що ОСОБА_1 з 04 жовтня 1982 року була зарахована на заміну тов. ОСОБА_4 (декрет), з 05 грудня 1982 року як штатна одиниця Державної музичної школи №7, з 01 жовтня 1999 року по даний час працює на посаді викладача по класу бандури Львівської музичної шкоди №3.

Згідно довідки №72 від 19 травня 2005 року ОСОБА_1 працювала у Львівській музичній школі №7 на посаді викладача по класу бандури з 04 жовтня 1982 року, наказ №43 від 06 жовтня 1982 року по 01 жовтня 1999 року, наказ №70 від 01 жовтня 1999 року.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова і їй призначена пенсія за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Листом від 14 листопада 2016 року №11284/03-15 Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова відмовило ОСОБА_1 в призначенні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно із п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» оскільки періоди роботи на посаді викладача у позашкільних навчальних закладах не може бути зарахована до стажу роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років, відповідно й до страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1191.

Пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" "ж" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального трудового стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, мають право на пенсію за вислугу років.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про освіту", структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вишу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

На підставі п.6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001р., початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), належать до позашкільних навчальних закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посада викладача музичної школи включена до переліку посад педагогічних працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. № 909 затверджений перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Даною постановою не передбачена посада позивача.

Проте дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995р. №39721 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995р. №01-3/133-02-2 дія постанови №909 від 04.11.1993р. поширена на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до вказаної постанови.

Зазначене ґрунтується і на положеннях Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2007р. №4-рп/2007, у п.3.4 якого вказано, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

Частиною 1 ст.11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з норм, викладених в ст. 71 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 працювала з 04 жовтня 1982 року по 01 жовтня 1999 року на посаді викладача - Державної музичної школи №7, з 01 жовтня 1999 року по даний час - на посаді викладача по класу бандури Львівської музичної школи №3, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі як пенсіонер за віком. Тобто з настанням пенсійного віку до цього часу вона на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова не перебувала та будь-яку іншу пенсію не отримувала.

Аналізуючи встановлені обставини у справі та положення чинних нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені у запереченнях, спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Ці критерії вимагають від суб'єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 підпадає під дію п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та має право на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 10, 69, 70, 71, 94,158, 159, 160, 161, 163,167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень», Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, період роботи:

- з 04 жовтня 1982 року по 01 жовтня 1999 року викладач Державної музичної школи №7;

- з 01 жовтня 1999 року по 25 вересня 2016 року (включно) викладач по класу бандури Львівської музичної школи №3.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень», Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, з Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн. ( пятсот пятдесят одну гривню двадцять копійок).

Постанова може бути повністю або частково оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя ОСОБА_5