Ухвала суду № 63645767, 18.10.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 759/5039/16-ц

Провадження № 2-з/761/467/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року суддя Шевченківський районний суд м. Києва Осаулов А.А., розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний позов.

Ухвалою від 29.08.2016 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду по суті.

17.10.2016 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачці нерухоме майно згідно переліку.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У відповідності з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ч. 3 цієї статті забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із матеріалів заяви позивач просить шляхом забезпечення цивільного позову накласти арешт на належне відповідачу нерухоме майно без надання доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову.

Більше того, шляхом задоволення вказаної заяви позивач фактично просить суд ухвалити рішення по суті є процесуально недопустимим.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, , суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника від 17.10.2016 року в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: