Ухвала суду № 63645691, 09.12.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/21097/16-ц

Провадження № 2/760/6908/16

У Х В А Л А

/залишення позову без руху/

09 грудня 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2016 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить розірвати шлюб між сторонами та визначити місце проживання малолітньої дитини сторін ОСОБА_3, 2014 року народження, з матір`ю - ОСОБА_1

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про невідповідність поданої заяви вимогам ст. 119 ЦПК України.

Статтею 119 ч. 2 п. 2 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити ім`я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Проте, в позовній заяві позивачем не зазначено поштові індекси сторін.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України в позовній заяві повинні бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначені докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Позивач, між іншим, звертається до суду з позовними вимогами про визначення місця проживання малолітньої дочки сторін з позивачем, проте жодним чином не обґрунтовує дану вимогу.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ст.161 СК України зазначене питання вирішується судом або органом опіки та піклування в разі якщо між сторонами існує спір.

З тексту позовної заяви вбачається, що між сторонами не існує спору щодо визначення місця проживання малолітньої дочки, оскільки сторони домовилися, що дитина буде проживати з мамою.

Між тим, позивач звертається до суду з вимогою про визначення місця проживання малолітньої дитини з мамою. При цьому, позивач в позовній заяві не зазначила в чому спірність правовідносин, що склалися між сторонами щодо визначення місця проживання їх малолітньої дитини, чим це підтверджується і чому не може бути вирішено сторонами у безспірному порядку.

Таким чином, позивачем позовні вимоги в цій частині жодним чином не обґрунтовані. Виходячи з наведеного, позивачеві необхідно визначитися зі своїми позовними вимогами, навести обґрунтування цих позовних вимог та зазначити докази на підтвердження кожної обставини.

Позивачем також не обґрунтовані підстави об`єднання в одному провадженні позовних вимог про розірвання шлюбу і про визначення місця проживання дитини, оскільки розгляд цих вимог в одному провадженні може безпідставно затягнути розгляд справи в частині розірвання шлюбу, т.я. для вирішення питання про місце проживання дитини, між іншим, необхідно подати суду висновок органу опіки та піклування щодо вирішення питання про те з ким саме доцільно залишити проживати дитину після розірвання шлюбу, якому передує збір ряду документів, обстеження житлових умов обох батьків, засідання опікунської ради тощо.

Крім цього, вирішення спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини впливає на права та обов'язки служби у справах дітей за місцем проживання малолітньої дитини. Разом з цим, позивачем в позовній заяві не зазначено де саме проживає дитина (в якому районі) та не зазначено в позовній заяві в якості третьої особи відповідну службу у справах дітей, її повну назву, адресу місцязнаходження, не надано для третьої особи копія позовної заяви. Вказані обставини можуть бути підставою для відкладення розгляду справи для залучення до участі в розгляді справи третьої особи, направлення їй копії позовної заява.

Позивачем також не оплачено судовим збором позовні вимоги про визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналогічне положення міститься в п. 10 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014, згідно якого подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Так, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 має дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру, то кожна з них має бути оплачена судовим збором.

Разом з цим, позивачем судовий збір оплачено лише частково в сумі 551,20 грн..

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви не майнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

Оплата судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312 122 067 000 10, утримувач коштів УДКСУ у Солом`янському районі м.Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 50 812, Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 82 00 19 Код класифікації доходів бюджету 220 300 01, призначення платежу: 220 300 01; 050, «судовий збір», Солом`янський р.с., 02896762.

З огляду на викладене, позивач має доплатити судовий збір в розмірі 551,20 грн. (з врахуванням вже сплаченої суми в розмірі 551,20 грн. за одну позовну вимогу) на реквізити зазначені вище та надати суду оригінал відповідної квитанції.

З огляду на викладене, суддя дійшла висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визначення місця проживання малолітньої дитини не оплачені судовим збором, не обґрунтовані та не наведені докази на підтвердження кожної обставин, а тому дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

До того ж, позивачем не обґрунтовані підстави для звернення з даним позовом до Солом`янського районного суду м. Києва. Виходячи з цього, позивачеві необхідно зазначити в позовній заяві з яких передбачених ст. 109 або ст. 110 ЦПК України позивач просить прийняти заяву до розгляду Солом`янським районним судом м. Києва.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху і надати позивачеві термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції та оплати судового збору в повному розмірі. Роз`яснити позивачеві, що у разі не виправлення недоліків в зазначений строк заява вважатиметься не поданою та буде їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Лазаренко