Рішення № 63644772, 21.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 331/5628/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Жукова О.Є.

Провадження № 22-ц/778/4645/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

ОСОБА_2

секретаря: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кредитної спілки «Хортиця» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2016 року по справі за позовом Кредитної спілки «Хортиця» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2016 року КС «Хортиця» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування вимог зазначила, що 03 серпня 2012 року між КС «Хортиця» та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту №58-12, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 11000 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості.

В забезпечення вимог за кредитним договором між КС «Хортиця» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки від 03 серпня 2008 року, відповідно до умов якого поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність.

У звязку з невиконанням відповідачами зобовязань рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2013 року стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 18724,91 грн., в тому числі суму боргу за тілом кредиту у розмірі 10219 грн. Рішення суду відповідачами ні в добровільному, ні в примусовому порядку в повному обсязі не виконано.

Вважає, що внаслідок невиконання взятих на себе зобовязань відповідачі зобовязані відповідно до вимог ст.ст.610,611,625 ЦК України та умов договору сплатити проценти з 30 серпня 2013 року по 16 серпня 2016 року в розмірі 22719,78 грн. та інфляційні втрати з вересня 2013 року по травень 2016 року в сумі 9227,02 грн..

На підставі зазначеного кредитна спілка просила стягнути з відповідачів в солідарному порядку 31 946,80 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2016 року із виправленою опискою ухвалою суду від 27 жовтня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КС «Хортиця» проценти за кредитним договором від 03 серпня 2012 року за період з 30 серпня 2013 року по 16 серпня 2016 року в сумі 22719 грн. 78 коп., інфляційні втрати за період з вересня 2013 року по травень 2016 року в розмірі 9227 грн. 02 коп., судовий збір в сумі 1378 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою КС «Хортиця».

В апеляційній скарзі КС «Хортиця», посилаючись на звернення з вимогою до поручителя в межах встановленого договором поруки строку, просить заочне рішення змінити, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідачів в солідарному порядку проценти з 30 серпня 2013 року по 16 серпня 2016 року в розмірі 22 719,78 грн. та інфляційні втрати з вересня 2013 року по травень 2016 року в сумі 9 227,02 грн., разом 31 946,80 грн., та судові витрати за подання позову та апеляційної скарги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення не повною мірою відповідає таким вимогам

Так, відмовляючи у задоволені позову щодо стягнення грошових сум з поручителя відповідача ОСОБА_4, суд зазначив, що порука припинилася.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Всупереч матеріалам справи та договору, суд зазначив, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобовязань боржника за кредитним договором.

Натомість у тексті договору поруки п.2.1. зазначено, що порука припиняється, якщо Кредитна спідка протягом трьох років від дня настання строку виконання зобовязання, забезпеченого цією порукою, не предявить вимоги або позову до поручителя.

За ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобовязання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором, строк предявлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту порушення позичальником строку виконання зобовязання згідно з такими умовами або у звязку із застосуванням банком права на вимогу про повернення кредиту достроково порушення встановленого банком строку дострокового повернення позичальником кредиту.

Предявивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобовязання й міг предявити позов до поручителя протягом строку, встановленому у договорі поруки.

Після ухвалення рішення Жовтневого райсуду м. Запоріжжя 08.11.2013 про стягнення заборгованості за договором року, вимоги до поручителя про стягнення процентів та інфляційних втрат заявлені в межах строку, зазначеного у договорі поруки.

Відтак підстав для висновку про припинення поруки відповідача ОСОБА_4 та звільнення його від відповідальності за виконання умов кредитного договору немає.

Тож рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з зазначенням про солідарне стягнення заявленої позивачем заборгованості з боржника та поручителя ОСОБА_4 а також про стягнення з обох відповідачів судових витрат, які понесла Кредитна спілка «Хортиця» за подання позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 309, 314, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Хортиця» задовольнити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2016 року змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КС «Хортиця» проценти за кредитним договором від 03 серпня 2012 року за період з 30 серпня 2013 року по 16 серпня 2016 року в сумі 22719 грн. 78 коп., ( двадцять дві тисячі сімсот девятнадцять гр78 коп) інфляційні втрати за період з вересня 2013 року по травень 2016 року в розмірі 9227 грн. 02 коп.( девять тисяч двісті двадцять сім гр. 02 коп).

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь кредитної спілки «Хортиця» судовий збір в сумі по 1446,90 гр.

В іншій частині оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: