Справа № 686/3989/16-ц
ЄУН 686/3989/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2016 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Конопко А.П.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до регіонального сервісного центру МВС України в Хмельницькій області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Михайловтича, товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Авто-Ленд» про визнання договору недійсним, зобовязання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_4 з вказаним позовом в якому зазначив, що ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 09 вересня 2013 року у справі №594/1356/13-ц був забезпечений поданий ним позов до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та накладено арешт на належне відповідачу майно: транспортний засіб автобус марки Mersedes-Benz 313, державний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2. Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 11.12.2013 року зазначений позов був задоволений та стягнуто на його користь з ОСОБА_5 заборгованість за договором позики у сумі 89361,25 гривень та судові витрати у сумі 1008,31 гривень. На підставі ухвали Борщівського районного суду Тернопільської області від 09.09.2013 року про забезпечення позову, державним виконавцем відділу ДВС Борщівського РУЮ 17.09.2013 року було винесено про арешт майна (транспортного засобу) та оголошено заборону на його відчуження. Вказане обтяження було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 29.09.2013 року з терміном дії до 24.09.2018 року. Разом з цим, 08.09.2014 року, під час дії вказаної заборони, ОСОБА_5 продав ОСОБА_6 транспортний засіб автобус марки Mersedes-Benz 313, державний номер НОМЕР_1, про що між вказаними сторонами був укладений відповідний договір №440 від 08.09.2014 року, який засвідчений ТОВ «Захід-Авто-Ленд». На підставі вказаного договору ТОВ «Захід-Авто-Ленд» було видано ОСОБА_7 довідку-рахунок серія ВІА № 602862 від 08.09.2014 року, на підставі якої останній здійснив перереєстрацію цього транспортного засобу на себе. За таких обставин, посилаючись на положення ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, вважав, що ОСОБА_5 не мав права відчужувати спірний транспортний засіб, оскільки на це майно зареєстроване відповідне обтяження у виді арешту та заборони на його відчуження, а отже укладені останнім договори є недійсними. На підставі викладеного, просив суд визнати недійсними договір купівлі-продажу транспортного засобу №440 від 08 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, засвідчений ТОВ «Захід-Авто-Ленд» за яким було відчужено транспортний засіб автобус марки Mersedes-Benz 313, державний номер НОМЕР_1, довідку-рахунок серія ВІА №602862 від 08.09.2014 року, оформленої ТОВ «Захід-Авто-Ленд» на імя ОСОБА_6 про продаж йому транспортного засобу: автобус марки Mersedes-Benz 313, державний номер НОМЕР_1 та зобовязати ОСОБА_9 сервісний центр МВС в Хмельницькій області здійснити перереєстрацію транспортного засобу автобус марки Mersedes-Benz 313, державний номер НОМЕР_1 за ОСОБА_5.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити. Надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові. Також зазначив, що рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 11.12.2013 року на користь позивача з ОСОБА_10 була стягнута заборгованість за договором позики у сумі 89361,25 гривень. На сьогоднішній день вказане рішення не виконане та боржником борг не повернутий. В рамках вищевказаної цивільної справи, для забезпечення реального виконання можливого рішення у даній справі місцевим судом був накладений арешт на спірний транспортний засіб. Оскільки вказана заборона судом не скасовувалася та діяла на час відчуження ОСОБА_5. транспортного засобу, укладені ним договори купівлі-продажу автобусу є недійсними.
Представники відповідача ОСОБА_9 сервісного центру МВС в Хмельницькій області в частині визнання спірних договорів з відчуження майна (транспортного засобу) недійсними покладалися на розсуд суду. Також зазначили, що на час здійснення перереєстрації вказаного транспортного засобу на нового власника ОСОБА_6, сервісний центр діяв у межах діючого на той час законодавства (були здійсненні всі необхідні перевірки в тому числі й на наявність заборони на цей транспортний засіб) й підстав для відмови у вчиненні таких дій не було. Також пояснили, що про наявність ухвали суду стосовно накладеного арешту й заборони на відчуження цього транспортного засобу, сервісному центру відомо не було, а перевірка наявності такої заборони у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, діючим на той час законодавством не передбачалася.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не зявився. Надав суду письмові заперечення проти позову та просив розглянути справу за його відсутності. В своїх запереченнях зазначив, що дійсно рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 11.12.2013 року з нього на користь ОСОБА_4 було стягнуто заборгованість за договором позики у сумі 89361,25 гривень та судові витрати у сумі 1008,31 гривень. На підставі вказаного рішення та виданого виконавчого листа 22.01.2014 року відділом ДВС Борщівського РУЮ було відкрито виконавче провадження. 30.01.2014 року постановою державного виконавця був оголошений розшук належного йому транспортного засобу автобуса марки Mersedes-Benz 313, державний номер НОМЕР_1. Оскільки 21.02.2014 року він повернув ОСОБА_4 частину боргу у сумі 5000 доларів США, останній в цей же день звернувся до ДВС з заявою про завершення вказаного виконавчого провадження та повернення йому виконавчого листа. На підставі вказаної заяви державним виконавцем було винесено постанову про завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа стягувачу. Також державним виконавцем було винесено постанову про припинення розшуку транспортного засобу та скасовано накладений арешту на це майно. Таким чином станом на 08.09.2014 року, чинність накладеного арешту на спірний транспортний засіб було скасовано, а отже він законно продав його ОСОБА_6, уклавши з останнім відповідний договір купівлі-продажу. Також зазначив, що під час оформлення цього договору, МРЕВ Камянець-Подільського району Хмельницької області здійснювалася перевірка на наявність обмежень на цей транспортний засіб, та згідно отриманих відповідей таких обмежень (розшук, арешт автомобіля) не було. Крім того просив врахувати, що позивач неодноразово звертався до суду з відповідними позовами про оскарження дій управління ДАІ УМВС України в Хмельницькій області стосовно неправомірності перереєстрації спірного автомобіля, на дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості, у задоволенні яких було відмовлено. Вказаними судовими рішеннями було встановлено, що зняття з реєстрації спірного автомобіля та реєстрація його на іншого власника ОСОБА_6 відбулася згідно чинного законодавства, без будь-яких порушень. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні вказаного позову посилаючись на його безпідставність.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, просив справу розглянути за його відсутності. Підтримав подані відповідачем ОСОБА_5 заперечення.
Представник відповідача ТОВ «Захід-Авто-Центр» в судове засідання не зявився, причини своєї неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Встановлено, що ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 09.09.2013 року (справа №594/1356/13-ц) була задоволена заява ОСОБА_4 та в якості забезпечення поданого ним позову до ОСОБА_11 про стягнення заборгованості за договором позики накладено арешт на транспортний засіб, автобус марки Mersedes-Benz 313, державний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5
Постановою головного державного виконавця Відділу ДВС Борщівського РУЮ ОСОБА_12 від 17.09.2013 року було відкрито виконавче провадження (ВП №39827464) на підставі вказаної ухвали суду та накладено арешт на автомобіль марки Mersedes-Benz 313, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна.
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №50442915 від 03.10.2016 року 24 вересня 2013 року був зареєстрований арешт рухомого майна (підстав: постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 17.09.2013 року ВДВС Борщівського РУЮ); обєкт обтяження автобус марки Mersedes-Benz 313, державний номер НОМЕР_1; боржник ОСОБА_5, термін дії обтяження до 24.09.2018 року.
Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 11.12.2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики позовні вимоги були задоволені: вирішено стягнути з ОСОБА_5. на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики в сумі 89361,25 гривень та судові витрати у сумі 1008,31 гривень.
На виконання вказаного рішення Борщівським районним судом Тернопільської області був виданий виконавчий лист на підставі якого постановою державного виконавця відділу ДВС Борщівського РУЮ від 22.01.2014 року було відкрито виконавче провадження (ВП № 41708135).
В рамках даного виконавчого провадження 30.01.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про оголошення розшуку автобуса марки Mersedes-Benz 313, державний номер НОМЕР_1.
21.02.2014 року ОСОБА_4 звернувся до Відділу ДВС Борщівського РУЮ з заявою про завершення виконавчого провадження, в якій вказав, що претензій щодо виконання рішення суду на цей день не має, оскільки він домовився із боржником про погашення заборгованості.
На підставі вказаної заяви стягувача постановою заступника начальника відділу ДВС Борщівського РУЮ від 21.02.2014 року вищевказане виконавче провадження було завершено, виконавчий лист №594/1356/13-ц, виданий 11.12.2013 року Борщівським районним судом Тернопільської області повернуто стягувачу; припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші захоли примусового виконання рішення суду.
Також встановлено, що 08 вересня 2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу №440 за яким останній продав належний йому транспортний засіб автобус марки Mersedes-Benz 313, білого кольору, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_2 за 35000 гривень, про що комісійним автомагазином ТОВ «Захід-Авто-Ленд» була оформлена довідка-рахунок серії ВІА №602862.
10.09.2014 року ОСОБА_6 подав заяву №48055829 до ВРЕР м. Камянець-Подільськ про перереєстрацію вказаного транспортного засобу на своє імя, як нового власника.
За результатами розгляду вказаної заяви та поданих ОСОБА_6 документів (довідки-рахунку серія ВІА 602862) транспортний засіб автобус марки Mersedes-Benz 313, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_2 був перереєстрований на нового власника ОСОБА_6 При цьому під час такої перереєстрації проводилася перевірка з підсистем НАІС ДДАІ МВС України, згідно якої встановлено про відсутність інформації про обмеження щодо транспортного засобу.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обовязковості судових рішень, який із огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті це обмеження субєктивних прав, свобод та інтересів відповідача або повязаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).
Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову (частини 3, 5 та 6 ст.154 ЦПК України).
Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).
Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).
Отже матеріалами справи встановлено, що на виконання ухвали Борщівського районного суду Тернопільської області від 09.09.2013 року про забезпечення позову та накладення арешту, 24.09.2013 року було зареєстровано обтяження на спірний транспортний засіб у виді арешту та заборони відчужувати це майно. Вказане обтяження було зареєстровано у відповідності до чинного законодавства, у встановленому законом порядку не скасовувалося та є чинним на час розгляду справи, що підтверджено витягом з Державної реєстрації обтяжень рухомого майна від 03.10.2016 року.
Під час дії цього обтяження відповідач ОСОБА_5 здійснив розпорядження належним йому транспортним засобом та продав його ОСОБА_6, що підтверджено договором купівлі-продажу транспортного засобу №440 від 08.09.2014 року та виданою на його підставі ТОВ «Захід-Авто-Ленд» довідкою-рахунком від 08.09.2014 року серія ВІА № 602862.
Таким чином, станом на 08.09.2014 рік ОСОБА_5 не мав права здійснювати відчуження належного йому на праві власності транспортного засобу автобусу марки Mersedes-Benz 313 н.з. ВО8472АР, ОСОБА_10, оскільки на той час діяла заборона на вчинення таких дій останнім, що була накладена відповідно до судового рішення.
З огляду на викладене, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договір купівлі-продажу транспортного засобу №440 від 08.09.2014 року, а також довідка-рахунок серія ВІА №602862 від 08.09.2014 року, яка видана ТОВ «Захід-Авто-Ленд» на підставі вказаного договору, слід визнати недійсними.
Стосовно вимог позивача про зобовязання регіональний сервісний центр МВС в Хмельницькій області здійснити перереєстрацію спірного транспортного засобу за попереднім власником ОСОБА_5 суд зазначає, що відповідно до п.35 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» затверджених Постановою КМУ від 7 вересня 1998 р. N 1388 підставою для перереєстрації транспортного засобу є зокрема рішення суду про визнання недійсними договору купівлі-продажу, міни, дарування, що засвідчені в установленому порядку.
Таким чином, рішення суду про визнання договору-купівлі продажу транспортного засобу є підставою для здійснення його перереєстрації на попереднього власника.
За таких обставин, в цій частині позову слід відмовити.
Стосовно доводів відповідача ОСОБА_5 на те, що відчуження спірного автомобіля та відповідно перереєстрація його на нового власника була здійснена у відповідності до вимог діючого законодавства, що встановлено відповідними судовим рішеннями суд зазначає наступне.
Так, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року, яке було залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Хмельницькій області, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дій неправомірними та скасування державної реєстрації транспортного засобу. Відмовляючи у задоволенні вказаного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент вчинення оспорюваних дій (перереєстрації транспортного засобу автомобіль марки Mersedes-Benz 313, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_2) на нового власника, ОСОБА_6, орган ДВС скасував накладений арешт на цей автомобіль, а за проведеною перевіркою за наявними базами даних підсистеми НАІС ДДАІ МВС України та «Автомобіль», «Арешт», «Кредит», «Угон» не було встановлено наявність будь-яких обмежень стосовно цього автомобіля.
Разом з цим суд звертає свою увагу на те, що вказаним рішенням перевірялася правомірність дій Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Хмельницькій області під час проведення перереєстрації спірного автомобіля 10.09.2014 року та не здійснювалася перевірка й оцінка укладеного між сторонами правочину стосовно відчуження транспортного засобу.
Крім того сам по собі факт відсутності в системі НАІС ДДАІ МВС України відомостей про накладений арешт на виконання вищезазначеної ухвали Борщівського районного суду Тернопільської області від 09.09.2013 року про забезпечення позову, не свідчить про те, що такий арешт станом на час укладення спірного договору купівлі-продажу не був чинний, чи був скасований.
Також суд звертає свою увагу на те, що під час виконання ухвали Борщівського районного суду Тернопільської області від 09.09.2013 року про забезпечення позову, державним виконавцем 17.03.20013 року була винесена постанова про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_3, яка була направлена до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. До органу за місцем реєстрації вказаного автомобіля ця постанова не направлялася у звязку з відсутністю таких відомостей.
Вказані обставини були встановлені ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 22.04.2015 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність державного виконавця (справа №594/384/15-ц), яка була залишена без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 15.06.2015 року.
Стосовно посилань відповідача ОСОБА_5 про те, що борг ОСОБА_4 ним був повернутий, у звязку з чим останній й подав заяву про повернення йому виконавчого листа за рішенням Борщівського районного суду Теренопільської області від 11.12.2013 року суд зазначає.
Як зазначалося вище, дійсно 21.02.2014 року ОСОБА_4 звернувся до Відділу ДВС Борщівського РУЮ з заявою про завершення виконавчого провадження, в якій вказав, що претензій щодо виконання рішення суду на цей день не має, оскільки він домовився із боржником про погашення заборгованості.
На підставі вказаної заяви стягувача постановою заступника начальника відділу ДВС Борщівського РУЮ від 21.02.2014 року вищевказане виконавче провадження на підставі п.1 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» було завершено, виконавчий лист №594/1356/13-ц, виданий 11.12.2013 року Борщівським районним судом Тернопільської області повернуто стягувачу; припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші захоли примусового виконання рішення суду.
Таким чином виконавче провадження було закінчено не у звязку з фактичним виконанням рішення суду, а лише на підставі заяви стягувача про повернення йому виконавчого листа.
Жодних належних і допустимих доказів повного погашення стягнутого за рішенням суду боргу на користь ОСОБА_4 відповідачем ОСОБА_5 суду не надано та в матеріалах справи не міститься.
До того ж суд звертає свою увагу на те, що 25.09.2014 року ОСОБА_4 повторно предявив до примусового виконання виконавчий лист, виданий за рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 11.12.2013 року. Постановою державного виконавця від 01.10.2014 року було відкрито виконавче провадження. 13 березня 2015 року вказаний виконавчий лист був повернутий на адресу стягувача, а виконавче провадження закінчено у звязку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.
Вказані обставини встановлені ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 22.04.2015 року.
Отже вказаний факт свідчить про те, що вищевказане рішення суду про стягнення боргу відповідачем не виконано.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ «Захід-Авто-Ленд» на користь ОСОБА_4 слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору відповідно до пропорційно задоволених вимог. При цьому суд зазначає, що з урахування поданої заяви про залишення без розгляду в частині позовних вимог позивач заявлено три немайнові вимоги, за які підлягає сплата судового збору у загальній сумі 1033,5 гривень. Отже пропорційно до задоволених вимог з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ «Захід-Авто-Ленд» на користь ОСОБА_4 слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору по 229,66 гривень з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 15, 16, 203, 215 ЦК України ст.ст. 10, 60, 151-154, 212-215, 367 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати недійсними укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, засвідчений товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-Авто-Ленд» договір купівлі-продажу транспортного засобу №440 від 08 вересня 2014 року про продаж автомобіля марки Mersedes-Benz 313, білого кольору, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_2, а також довідку-рахунок серія ВІА №602862 від 08.09.2014 року, яка була видана товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-Авто-Ленд» ОСОБА_6 на підставі вказаного договору купівлі-продажу.
В решті у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Авто-Ленд» на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі по 229,66 гривень з кожного.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя:
Судове рішення № 63642048, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 16.11.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 686/3989/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: