Ухвала суду № 63640467, 23.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 330/1733/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Нестеренко Т.В.

Провадження № 22-ц/778/2756/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.

Суддів: Крилової О.В.

ОСОБА_2

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальностю «Агросталь», ОСОБА_4, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Запоріжжі, про стягнення вартості частки майна у статутному капіталі товариства,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 02.12.2010 року між ОСОБА_4 як позичальником та ОСОБА_3 як позикодавцем було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 за реєстровим № 2688. Відповідно до п. 1 вказаного договору ОСОБА_4 отримав від позивача суму грошових коштів у розмірі 873 180 грн., що на момент отримання було еквівалентом 110 000 доларів США, за офіційним курсом НБУ української гривні до долару США (7,938 грн. за 1 долар США). Повернення суми позики ОСОБА_4 зобов'язався здійснити відповідно до п.п. 2, 3 договору у строк до 05.01.2011 року. У визначений строк сума позики повернута не була. Пунктом 6 договору позики в редакції додаткової угоди від 29.12.2010 року було передбачено, що ОСОБА_4 у разі несвоєчасного повернення позики повинен буде сплатити позивачу проценти за користування позикою в розмірі 12 % річних за кожний день користування позикою з дати порушення зобов'язання до дати повернення суми позики.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 зобов'язань за договором позики, позивач неодноразово звертався до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором позики та стягнення відсотків за користування позикою.

Так, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.08.2012р. по справі № 2-3940/11, провадження 2/818/1126/2012, що набрало законної сили 19.12.2012р., було стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача суму позики у розмірі 873400 грн., суму пені у розмірі 10 739,33 грн., штраф за прострочення повернення позики понад 15 днів у розмірі 174 680 грн., відсотки за користування грошовими коштами - 8 307,78 грн., а разом - 1068 947,11 грн.

25.01.2013р. старшим державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_6 на підставі поданої позивачем заяви було відкрите виконавче провадження № 36182337 на виконання виконавчого листа, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя від 14.01.2013р. за № 2-3940/11, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суми заборгованості 1068 947,11 грн. ОСОБА_4 було надано право самостійно виконати рішення в строк до 31.01.2013р. До зазначеного строку рішення не виконано.

29.04.2013р. матеріали виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3940/11 були передані до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області, головний державний виконавець Кохненко Є.С.

13.05.2013р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області ОСОБА_7 винесено постанову про приєднання до зведеного виконавчого провадження № 37893169.

17.09.2013р. в.о. начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області ОСОБА_8 листом № 10669-з/и звернулась до Відділу опіки та піклування Орджонікідзевської РДА за дозволом на реалізацію нерухомого майна - 1/3 частини квартира боржника, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

03.10.2013р. відділ опіки та піклування ОрджонікідзевськоїРДА своїм листом не дав дозвіл на реалізацію нерухомого майна - 1/3 частини квартира боржника, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

За інформацією Головного управління Держземагенства у Запорізькій області за боржником ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га, що знаходиться на території Лисогірської с/ради Запорізького району Запорізької області, діл. № 14, для ведення садівництва. Згідно акта про виконання робіт № 05/221/13/А від 10.12.2013р., складеного ПП «СП «Юстиція», земельна ділянка пройшла процедуру примусової реалізації, але не була реалізована у зв'язку з відсутністю купівельного попиту.

05.06.2014р. головним державним виконавцем ВПВР управління ДВС ГУЮ у Запорізькій області ОСОБА_7 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника ОСОБА_4 рухомого та нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення.

Далі, 22.09.2014р. державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_9 на підставі поданої позивачем заяви винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-3940/11 (ВП 44776945).

29.09.2014р. державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_10 винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 44776945 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3940/11, що виданий 14.01.2013 року, до зведеного виконавчого провадження № 44990437, яке перебуває у провадженні Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ.

17.10.2014р. державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_11 винесено постанову в рамках зведеного провадження про накладення арешту на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

В ході виконавчого провадження встановлено, що за ОСОБА_4 транспортні засоби не зареєстровані, також відсутні відкриті рахунки в банківських установах. Згідно довідки ПФУ, ОСОБА_4 пенсію не отримує.

17.10.2014р. державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_11 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлення виконавчого документа до ВДВС Прилуцького МУЮ.

07.11.2014р. головним державним виконавцем ВДВС Прилуцького МРУЮ ОСОБА_12 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 45392978.

20.07.2015р. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 45392978 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3940/11, що виданий 14.01.2013р., до зведеного виконавчого провадження № 48227305, яке перебуває у провадженні ВДВС Прилуцького МРУЮ, Чернігівська область.

Також, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2014р. по справі № 335/13805/13-ц, провадження 2/335/487/2014, що набрало законної сили 24.03.2014р., було стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 проценти за користування позикою у розмірі 301 073,49 грн., втрати від інфляції - 28 814,94 грн., а також судовий збір в сумі 3 298,89 грн., а всього - 333 187,32 грн.

25.04.2014р. на виконання даного рішення Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист по справі № 335/13805/13-ц, провадження 2/335/487/2014.

19.05.2014р. державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_10 на підставі поданої позивачем заяви було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа по справі № 335/13805/13-ц, 2/335/487/2014 від 25.04.2014р. (ВП 43325553).

29.09.2014р. державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_10 було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного № 44990437.

17.10.2014р. державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_11 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлення виконавчого документа до ВДВС Прилуцького МРУЮ.

07.11.2014р. головним державним виконавцем ВДВС Прилуцького МРУЮ ОСОБА_12 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 45391559.

20.07.2015р. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 45391559 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 335/13805/13-ц, 2/335/487/2014 від 25.04.2014р. до зведеного виконавчого провадження № 48227305, яке перебуває у провадженні ВДВС Прилуцького МРУЮ, Чернігівська область.

Станом на день подання позову заборгованість ОСОБА_4 перед позивачем, яка підтверджена судовими рішеннями, складає 1 402 134,43 грн.

В рамках виконавчих проваджень, проведених Орджонікідзевським ВДВС ЗМУЮ, ВПВР управління ДВС ГУЮ у Запорізькій області, ВДВС Прилуцького МУЮ вживались заходи примусового виконання рішень суду. Однак, рішення суду не виконані, сума заборгованості не стягнута у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_4 рухомого та нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 належать корпоративні права в юридичній особі ТОВ «Агросталь». Розмір статутного капіталу ТОВ «Агросталь» становить 351 871 грн., дата закінчення формування статутного капіталу - 12.11.2005р., який поділений наступним чином: ОСОБА_4 - 100000 грн.; ОСОБА_13 - 251 871 грн.

Позивач зазначає, що згідно зі ст. 149 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 57 Закону України «Про господарські товариства», звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.

У господарському товаристві статутний капітал поділений на частки, а майно при виході учасника розподіляється між його членами пропорційно часткам у статному капіталі, тобто, виходячи з правовідносин спільної часткової власності з визначенням часток у порядку, визначеному законом і статутом товариства. Таким чином, майно товариства може бути виділено пропорційно частці боржника в статутному капіталі або виплачена його вартість пропорційно частці боржника в статутному капіталі товариства на вимогу кредитора, у тому числі, з огляду на положення статті 15 ЦК України, пред'явлено до суду.

Загальними правовими підставами для звернення стягнення на частку є вимога кредитора і недостатність майна. Право вимагати виділення частки для звернення стягнення мають лише кредитори. Позивач є кредитором, а ОСОБА_4 - боржником, документами, що підтверджують наявність майнових вимог кредитора до боржника є рішення суду, які набрали законної сили, а саме, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.08.2012р. по справі № 2-3940/11, провадження 2/818/1126/2012, та рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2014р. по справі № 335/13805/13-ц, провадження 2/335/487/2014.

На теперішній час безрезультатним є примусове виконання рішень: рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.08.2012р. по справі № 2-3940/11, провадження 2/818/1126/2012, та рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2014р. по справі № 335/13805/13-ц, провадження 2/335/487/2014, оскільки відсутнє будь-яке майно боржника, на яке можливе звернути стягнення для задоволення вимог кредитора.

Позивач вважає, що існують всі підстави, передбачені ст. 149 ЦК України, для того, щоб вимагати від ТОВ «Агросталь» виплатити вартість частини майна товариства, яка пропорційна частці ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ «Агросталь».

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просив суд стягнути з ТОВ «Агросталь» на свою користь вартість частки майна ОСОБА_4, яка пропорційна розміру частки останнього у статутному капіталі ТОВ «Агросталь», у межах суми заборгованості, що становить 1 402 134,43 грн.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що суд вірно вирішив питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин. З дотриманням вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України суд належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦК України, ст. 57 Закону України «Про господарські товариства» звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.

Вказані положення діючого законодавства передбачають правові підстави, коли кредитор набуває права звернутися з такими вимогами до господарського товариства, а саме, у разі недостатності у боржника іншого особистого майна для задоволення вимог кредиторів. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 139 ГК України майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів; залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Згідно ч. 1 ст. 115 ЦК України, ч. 1 ст. 85 ГК України та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», майно господарського товариства складається з майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів та іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Отже, вартість частини майна боржника - учасника товариства з обмеженою відповідальністю, на яку можливо звернути стягнення, повинна визначатися із розрахунку вартості усього майна, що належить Товариству та обліковується на його балансі, де відображається вартість активів Товариства та джерел їх формування. А тому, в основу розрахунку вартості частини майна боржника - учасника Товариства, що піддягає виділу, та на яку можливо звернути стягнення, за загальним правилом повинна братись балансова вартість майна такого товариства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02 грудня 2010 року між ОСОБА_4, як позичальником, та позивачем, як позикодавцем, було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5, за реєстровим № 2688. Відповідно до п. 1 договору ОСОБА_4 отримав від позивача суму грошових коштів у розмірі 873 180 грн., що на момент отримання є еквівалентом 110 000 доларів США, за офіційним курсом НБУ української гривні до долару США (7,938 грн. за 1 долар США). Повернення суми позики ОСОБА_4 зобов'язався здійснити відповідно до п. 3 договору у строк до 05 січня 2011 року. Пунктом 6 договору позики в редакції додаткової угоди від 29.12.2010 року було передбачено, що ОСОБА_4 у разі несвоєчасного повернення позики повинен буде сплатити позивачу проценти за користування позикою в розмірі 12% річних за кожний день користування позикою з дати порушення зобов'язання до дати повернення суми позики (т. 1, а.с. 80-81, 82-83).

У визначений строк сума позики ОСОБА_4 не повернута.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.08.2012р. по справі № 2-3940/11, № провадження 2/818/1126/2012, що набрало законної сили 19.12.2012р., було стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача суму позики у розмірі 873400 грн., суму пені - 10 739,33 грн., штраф за прострочення повернення позики понад 15 днів - 174 680 грн., відсотки за користування грошовими коштами - 8 307,78 грн. та судові витрати (т. 1, а.с. 8-11).

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2014р. по справі № 335/13805/13-ц, № провадження 2/335/487/2014, що набрало законної сили 24.03.2014р., було стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 проценти за користування позикою у розмірі 301 073,49 грн., втрати від інфляції - 28 814,94 грн., а також судовий збір в сумі 3 298,89 грн. (т. 1, а.с. 14-16).

Отже, станом на день подання позову заборгованість ОСОБА_4 перед позивачем, яка підтверджена судовими рішеннями, складає 1 402 134,43 грн.

В рамках виконавчих проваджень, проведених Орджонікідзевським ВДВС ЗМУЮ, ВПВР управління ДВС ГУЮ у Запорізькій області, ВДВС Прилуцького МУЮ, вживались заходи примусового виконання рішень суду, однак, рішення суду не виконані, сума заборгованості не стягнута (т. 1, а.с. 19, 20-21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28-33, 34-38, 39-42 ).

Як видно з копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_4 належать корпоративні права в ТОВ «Агросталь» (код ЄДРПОУ 33005203), розмір статутного капіталу ТОВ «Агросталь» становить 351 871,00 грн., який поділений наступним чином: ОСОБА_4- 100 000 грн.; ОСОБА_13 - 251 871 грн. (т. 1, а.с. 43-44).

ОСОБА_13 померла 12 червня 2016 року, що вбачається з копії свідоцтва про смерть ОСОБА_14 І-ЖС № 351386 (т. 2, а.с. 133).

Відповідно до переліку основних засобів ТОВ «Агросталь» станом на 01.01.2016р. балансова вартість основних фондів станом на 01.01.2016р. становить 8 091 071,65 грн., остаточна вартість 1 730 350,48 грн. (т. 1, а.с. 227-228).

Відповідач ОСОБА_4 має у власності 1/3 частину квартири № 22, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 4, та земельну ділянку площею 0,1200 га, що знаходиться на території Лисогірської с/ради Запорізького району Запорізької області, ділянка № 14, цільове призначення - для ведення садівництва (т. 2, а.с. 46-47, 48).

Можливість реалізації вказаного майна не втрачена, отже, ОСОБА_4 є власником майна, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог позивача.

На підтвердження вартості вказаного нерухомого майна позивачем належних та допустимих доказів суду не надано, посилання на те, що вартість земельної ділянки згідно з актом уцінки арештованого майна № 273/2 від 18.11.2013 року після зниження продажної вартості майна шляхом уцінки на 49 % становила 9 781 грн., не є належним доказом її вартості на час звернення позивача з позовом до суду (т. 1, а.с. 139, 140).

Крім того, ПП «СП «Юстицію» 19.11.2012 року було реалізовано транспортний засіб AUDI Q7 2008р. випуску (т. 1, а.с. 32), проте в матеріалах справи відсутні дані про те, чи отримана позивачем за виконавчими листами сума від продажу реалізованого майна, якщо так, то в якому розмірі.

Також, 28.01.2014 року на адресу стягувачів, у тому числі і позивача, було направлено лист щодо залишення за собою нереалізованого при процедурі примусової реалізації майна - земельної ділянки площею 0,1200 га, що знаходиться на території Лисогірської с/ради Запорізького району Запорізької області, ділянка № 14, цільове призначення - для ведення садівництва. Жодних заяв від стягувачів щодо залишення за собою нереалізованого майна до ВДВС не надходило (т. 1, а.с. 32-33).

З огляду на викладене, суд дійшов вірного висновку, що посилання позивача на те, що вищевказаного майна, яке належить ОСОБА_4 на праві власності, буде недостатньо для задоволення вимог ОСОБА_3, належними та допустимими доказами не підтверджені, та, як наслідок, відсутні підстави для стягнення з ТОВ «Агросталь» на користь ОСОБА_3 вартості частки майна ОСОБА_4, яка пропорційна розміру частки останнього у статутному капіталі ТОВ «Агросталь».

Крім того, все належне ТОВ «Агосталь» майно знаходиться в заставі Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на підставі договорів застави № 75512Z6 від 13.09.2012 року, договору застави № 75511Z15 від 14.11.2011 року, договору застави № 75511Z16 від 14.11.2011 року, договору про внесення змін № 75511Z16-1 від 13.09.2012 року до договору застави від 14.11.2011 року, договору застави транспортного засобу № 75511Z13 від 05.08.2011 року, додаткового договору № 75511Z13-1 від 14.11.2011 року до договору застави № 75511Z13 від 05.08.2011 року, договору про внесення змін № 75511Z13-2 від 13.09.2012 року до договору застави від 05.08.2011 року № 75511Z13, договору застави № 75509Z5 від 02.03.2009 року, додаткового договору № 75509Z5-1 від 14.12.2009 року до договору застави № 75509Z5 від 02.03.2009 року, додаткового договору № 75509Z5-2 від 02.11.2010 року до договору застави № 75509Z5 від 02.03.2009 року, договору про внесення змін № 75511Z15-1 від 13.09.2012 року до договору застави від 14.11.2011 року № 75511Z15, договору про внесення змін № 75511Z15-2 від 18.10.2013 року до договору застави від 14.11.2011 року № 75511Z15, (т. 1, а.с. 238-240, 241-243, 244-245, 246-248, 249, 250, 251-253, 254, 255, 256-258, 259, 260).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2013р. по справі № 335/4237/13-ц стягнуто з ТОВ Агросталь» на користь АТ «Укрексімбанк» кредитну заборгованість у розмірі 2 801 573,71 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.06.2015р. по справі № 908/3187/15 стягнуто з ТОВ «Агросталь» на користь АТ «Укрексімбанк» 2 725 431,44 грн. та судовий збір у розмірі 54 508,63 грн. Зазначене рішення постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.10.2015р. залишено без змін.

На підставі наказу Господарського суду Запорізької області по справі № 908/3187/15 ВДВС Якимівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 48503924, та постановою державного виконавця від 28.08.2015р. дане виконавче провадження приєднане до зведеного виконавчого провадження № 40994298. В межах зведеного виконавчого провадження № 40994298 описано майно ТОВ «Агросталь» (т. 1, а.с. 273, 274, 275-277).

На час ухвалення оскаржуваного рішення заборгованість ТОВ «Агросталь» перед АТ «Укрексімбанк» не погашена, обтяження майна є чинним (т. 1, а.с. 278-290).

Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про заставу», кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Отже, АТ «Укрексімбанк» має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог із заставного майна.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на викладі фабули справи, є повторенням обставин, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, всебічна оцінка яким була дана судом першої інстанції, і зводяться лише до особистої незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Крім того, у разі відмови ОСОБА_3 у задоволенні його апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, останній не має права на компенсацію судових витрат у вигляді судового збору, понесених ним при подачі цієї скарги до апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: