Ухвала суду № 63632816, 23.12.2016, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №585/4791/16-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Яковець О. Ф.Номер провадження 11-сс/788/474/16 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Ященка В. А., Моїсеєнко Т. М.,

з участю секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.

прокурора - Дем'яненко С.О.

представника власника майна - адвоката - Менька Д.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Транс Компані» - адвоката Менька Д.Д. на ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 грудня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Роменського ВП ГУНП в Сумській області Йосипенко М.В., погоджене з заступником керівника Роменської місцевої прокуратури Лукяненко Ю., про накладення арешту на майно та накладено арешт на автомобіль ДАФ, НОМЕР_2, разом з напівпричепом НОМЕР_1, інші речі, які були вилучені в ході огляду місця події та документи, які були вилучені з кабіни автомобіля ДАФ.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ТОВ «Транс Компані» адвокат Менько Д.Д. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на належні ТОВ «Транс Компані»: автомобіль ДАФ, разом з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_1, та документи на транспортні засоби, скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Роменського ВП ГУНП в Сумській області Йосипенко М.В. у вказаній частині відмовити.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що слідчим у клопотанні про арешт майна не вказана об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, а відомості про обставини справи, внесені до ЄРДР, та надані слідчим поліції суду документи свідчать про наявність ознак адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим вважає, що слідчим поліції не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а відтак і не доведено наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту тимчасово вилученого автомобіля.

Також апелянт вказує, що слідчим при зверненні до слідчого судді в клопотанні не доведено того, що незастосування арешту призведе до приховування, псування, пошкодження зникнення чи втрати майна.

Також апелянт зазначає, що зазначене ним майно має бути передано ТОВ «Трас Компані» для їх користування у своїй господарській діяльності, оскільки потреби досудового розслідування в даній справі не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який ідеться у клопотанні слідчого, а завдання кримінального провадження можуть бути виконані і без арешту майна ТОВ «Трас Компані».

Заслухавши доповідь судді, представника власника майна Менька Д.Д., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих судом матеріалів, у провадженні Роменського ВП ГУНП України в Сумській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016200100001345 від 02 грудня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.239 КК України.

Так, 02.12.2016 року о 8 год. 12 хв. надійшло повідомлення від голови Коржівської сільської ради Роменського району Сумської області, про те, що невідомі особи на 4 - х вантажних автомобілях відвантажили сміття на території колишньої ферми в с.Ярмолинці Роменського району, чим вчинили забруднення земель речовинами чи іншими матеріалами.

Дане повідомлення зареєстровано в ЖЄО Роменського ВП 02.12.2016 № 7911 та внесено до ЄРДР № 12016200100001345 від 02.12.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України ( а.с.6).

Згідно протоколу огляду місця події від 02.12.2016 року, в ході проведення огляду на території колишньої ферми розташованої за 1 км від с.Ярмолинці Роменського району , було виявлено 4 купи сміття, довжиною близько 10 метрів кожна, висотою до 3 метрів ( а.с.9-11).

В довідці Коржівської сільської ради від 02.12.2016 року зазначено, що за межами с. Ярмолинці зранку близько 8 год. 02 грудня 2016 року було виявлено сміття орієнтовною кількістю близько 150 куб. м. ( а.с.8).

Згідно протоколу огляду місця події від 02.12.2016 року було вилучено автомобіль ДАФ CF85430, з напівпричепом та інші документи ( а.с.17-19).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вищевказаний автомобіль та напівпричеп належить ТзОВ «Транс Компанія» ( а.с.21).

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, документів, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, зокрема є предметом кримінального правопорушення чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Звертаючись з клопотанням до слідчого судді про арешт майна, слідчий поліції обґрунтував тим, що автомобіль разом з напівпричепом є знаряддям вчинення злочину оскільки використовувався для перевезення зазначеного сміття та доказом по вказаному кримінальному провадженню, а документи, записки, та папери, які вилучені з кабіни автомобіля є доказом того що саме перевозили та можуть у майбутньому бути досліджені та використані та встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Так, відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення: збереження речових доказів. У випадку арешту майна з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати - зокрема, правову підставу для арешту майна; та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Враховуючи вищенаведені положення закону, колегія суддів вважає, що слідчий суддя розглядаючи клопотання слідчого поліції про арешт майна, а саме автомобіль ДАФ, напівпричеп та інші документи, вказані у клопотанні, дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання слідчого відповідає вимогам кримінального процесуального закону та містить достатньо правових підстав для його задоволення, тому апеляційні твердження представника власника майна про те, що слідчим не доведено наявність підстав для застосування заходів кримінального провадження у виді арешту тимчасово вилученого автомобіля є безпідставними.

Доводи представника власника майна -адвоката Менька Д.Д. в апеляційній скарзі про те, що слідчим у клопотанні про арешт майна не вказана об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, а відомості про обставини справи, внесені до ЄРДР, та надані слідчим поліції до суду документи, свідчать про наявність ознак адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим слідчим не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а відтак і не доведено наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту тимчасово вилученого автомобіля, передбачених ч.3 ст.132, ч.2 ст.170 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на даному етапі провадження слідчий суддя повинен врахувати правові підстави для накладення арешту на майно, а перевірка та встановлення фактичних обставин справи, належність чи допустимість окремих доказів тощо, стане завданням наступних етапів кримінального провадження.

Також колегія суддів не погоджується і з доводами апеляційної скарги, що при розгляді клопотання слідчим не доведено того, що незастосування арешту призведе до приховування, псування, пошкодження зникнення чи втрати майна, оскільки, як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді він прямо вказав в ухвалі, що оскільки власник і водій даного автомобіля проживають в іншій області то передача автомобіля власнику не може гарантувати забезпечення збереження речових доказів.

Що стосується тверджень апелянта про необхідність передачі майна ТОВ «Трас Компані» для їх користування у своїй господарській діяльності, оскільки потреби досудового розслідування в даній справі не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як накладення арешту на автомобіль з напівпричепом та документи, то колегія суддів зазначає, що ці питання були предметом розгляду слідчого судді, який прямо в ухвалі зазначив, що не бере до уваги такі твердження, оскільки адвокатом Менько Д.Д. не надано доказів, які б свідчили про те, що накладення арешту призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності підприємства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді прийнята у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту та перевірив доцільність накладення арешту у даному кримінальному провадженні.

Порушень вимог КПК України, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено, тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого Роменського ВП ГУНП в Сумській області Йосипенко М.В. про арешт майна та накладено арешт на автомобіль ДАФ CF85430, д.н.з. НОМЕР_2, напівпричеп д.н.з. НОМЕР_1, та інші документи, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна адвоката Менька Д.Д. - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Ященко В. А. Моїсеєнко Т. М.

.