Ухвала суду № 63618867, 23.12.2016, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 384/607/16

Провадження № 1-кп/386/128/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

секретаря судового засідання Прядун А.В.

за участю прокурора Попова І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

адвоката-захисника ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3

ОСОБА_4 .

ОСОБА_5

представника потерпілих ОСОБА_6

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Голованівськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/386/128/16, зареєстрованому в ЄРДР за №1201420240000231 30.09.2014 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, військовозобовязаного, пільг та утриманців не має, стан здоровя задовільний,працюючого головою фермерського господарства «Роса+» Вільшанського району Кіровоградської області, депутата Вільшанської районної ради 7-го скликання, правовий статус якого визначається Законом України від 11.07.2002 року № 93-1У «Про статус депутатів місцевих рад», не судимого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України:

В С Т А Н О В И В:

14.11.2016 року з Апеляційного суду Кіровоградської області надійшли матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014120240000231 від 30.09.2014 року .

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 10.11.2016 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України направлено на розгляд до Голованівського районного суду Кіровоградської області.

Згідно довідки про автоматичний розподіл справи між суддями справу передано в провадження судді Гут Ю.О.

16.09.2016 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру .

03.11.2016 року ОСОБА_1 отримав копію обвинувального акта, а також копію реєстру матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою суду обвинувальний акт призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_7 заявив клопотання про призначення обвинувального акта відносно ОСОБА_1 до судового розгляду. Вважає , що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.. 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне Голованівському районному суду , підстав для його закриття чи повернення обвинувального акта прокурору немає. Просить призначити обвинувальний акт до судового розгляду в установленому законом порядку, в судове засідання викликати обвинуваченого, захисника, потерілих, представника потерпілих , свідків . Зазначив, що підстав для обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжних заходів не має.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2, заявили клопотання про повернення обвинувального акта відносно ОСОБА_1 . прокурору для доопрацювання, оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, не відповідає вимогам ст. 291 КПК України .

В обґрунтування клопотання про повернення обвинувального акту прокурору вказали, що органами досудового розслідування не встановлено про заздалегідь наявної домовленості обвинувачених на вчинення інкримінованого їм у вину злочину напад з метою заволодіння майном, обвинувальний акт не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Крім цього , в обвинувальному акті не викладена суть обвинувачення, при проведенні досудового розслідування не були встановлені обставини, які підлягають доказуванню згідно ч. 1 ст. 91 КПК України.

Органом досудового розслідування та прокурором викладено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на частину статті закону України про кримінальну відповідальність, у якому обвинувачується ОСОБА_1, а саме ч. 3 ст. 186 КК України.

Органом досудового розслідування формулювання обвинувачення викладено узагальнено, що дозволяє говорити про фактичну його відсутність.

Так, у обвинувальному акті не зазначено які саме протиправні вказівки надавав своїм синам ОСОБА_1 та у який саме спосіб він примусив водіїв автомашин та комбайну діяти за його вказівкою надаючи вказівки своїм синам. Також не сформульовано у чому саме полягав психологічний примус ОСОБА_1 відносно ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Окрім того в частині періоду часу з 24 вересня 2015 року по 25 вересня 2015 року взагалі не зазначено спосіб та обставини вчинення кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, при цьому вказано лише про те, що ОСОБА_1 зібрав та вивіз врожай соняшника за участі невстановлених осіб та невстановлених транспортних засобів. Також не вказано ким саме був заблокований ОСОБА_4 у власному автомобілі та чи має це стосунок до суті обвинувачення.

Крім цього, у обвинувальному акті як власник врожаю зазначений ОСОБА_4 при цьому вказано, що збиранням цього врожаю завдано збитків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Вказане положення є суперечливим та не дозволяє чітко встановити коло потерпілих від кримінального правопорушення осіб.

Всі вищевказані обставини вказують на те, що при складанні обвинувального акта положення ст. 291 КПК України виконані лише формально.

Просять повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 та реєстр матеріалів досудового розслідування процесуальному прокурору, який затвердив обвинувальний акт .

В підготовчому судовому засіданні потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та їх представник ОСОБА_6 висловили думку про можливість призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілих та їх представника, дослідивши обвинувальний акт, додані до нього реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки обвинуваченого суд дійшов до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України ,підлягає поверненню прокурору, що затверджував обвинувальний акт з наступних підстав:

Згідно ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право, крім іншого , повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, або призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність , формулювання обвинувачення та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

До обвинувального акта додається:

1) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;

2) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;

3) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Так , суттєвим недоліком обвинувального акта є його неконкретність та невизначеність щодо осіб , яким завдано матеріальну шкоду .

Згідно вимог ст. 127 КПК України саме потерпілому відшкодовується шкода , завдана кримінальним правопорушенням .

Ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової або моральної шкоди, має право до початку судового розгляду кримінального провадження пред»явити цивільний позов до обвинуваченого .

Цивільний позов може бути заявлено і під час досудового розслідування .

Положеннями статті 291 КПК України регламентовано вичерпний перелік відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, коли він скеровується органом досудового розслідування до суду.

Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, встановлено - обвинувальний акт має містити такі відомості як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення кримінального закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

З обвинувального акту вбачається, що органом досудового розслідування та прокурором викладено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на частину статті закону України про кримінальну відповідальність, у якому обвинувачується ОСОБА_1, а саме ч. 3 ст. 186 КК України.

Разом із тим, органом досудового розслідування формулювання обвинувачення викладено настільки узагальнено, що дозволяє вважати про фактичну його відсутність.

Так, у обвинувальному акті не зазначено, які саме протиправні вказівки надавав своїм синам ОСОБА_1 та у який саме спосіб він примусив водіїв автомашин та комбайну діяти за його вказівкою надаючи вказівки своїм синам. Також не сформульовано у чому саме полягав психологічний примус ОСОБА_1 відносно ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Крім того, в частині періоду часу з 24 вересня 2015 року по 25 вересня 2015 року взагалі не зазначено спосіб та обставини вчинення кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, при цьому вказано лише про те, що ОСОБА_1 зібрав та вивіз врожай соняшника за участі невстановлених осіб та невстановлених транспортних засобів. Також не вказано в обвинувальному акті, ким саме був заблокований ОСОБА_4 у власному автомобілі та чи має це стосунок до суті обвинувачення.

Окрім цього у обвинувальному акті, як власник врожаю зазначений ОСОБА_4 при цьому вказано, що збиранням цього врожаю завдано збитків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Вказане положення є суперечливим та не дозволяє чітко встановити коло потерпілих від кримінального правопорушення осіб.

Відповідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. За змістом ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувачення формулюється в обвинувальному акті - процесуальному рішенні, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вимоги до обвинувального акту, відрізняються від вимог до письмового повідомлення про підозру.

У обвинувальному акті, формулюється не зміст підозри, а зміст обвинувачення. Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Обвинувальний акт, як одна із форм завершення досудового розслідування повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Таким чином, обвинувальний акт це - обґрунтоване відповідно до норм права і сукупністю досліджених доказів твердження органу досудового слідства і прокурора про вчинення певною особою конкретного кримінально караного діяння і яке створює умови для реалізації повноважень учасниками процесу з метою подальшого вирішення кримінальної справи по суті в судовому порядку і можливого покарання обвинуваченого, винність якого хоча й обґрунтована, проте залишається версією обвинувачення в силу презумпції невинуватості і свободи оцінки доказів. Обвинувальним актом встановлюються межі кримінальної відповідальності особи та гарантується можливість реалізації прав особи як обвинуваченого.

До того ж відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення унеможливлює якісний і повний його захист і, як наслідок, може бути беззаперечною підставою для скасування вироку незалежно від його змісту.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008 року, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п.1 ст.6 конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».

У рішенні від 25.07.2000 року, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п.«b» ч.3 ст.6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Абрамян проти Росії» від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Аналогічна позиція зазначена в рішенні від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскін проти Австрії» .

В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Усупереч викладеному, формулювання обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 186 КК України є неконкретним, загальним та таким, що не містить визначення конкретизованого способу вчинення кримінального правопорушення, ролі інших, зазначених у обвинувальному акті осіб (ОСОБА_11 та ОСОБА_12Г.) у вчиненні цього кримінального правопорушення, а також містить у собі суперечливі дані стосовно потерпілих, як осіб які є власниками врожаю соняшнику, у викраденні якого обвинувачується ОСОБА_1.

Вказані обставини можуть істотно впливати на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 та обсяг обвинувачення, від якого він у подальшому має захищатися, тому зазначення таких обставин конкретно та чітко є обов'язковим.

Більш того, детальне зазначення обставин обвинувачення забезпечує та гарантує на державному рівні, у площині розуміння ст. ст. 20, 42 КПК України, належне здійснення та використання обвинуваченим його невід'ємного процесуального права на захист від того обвинувачення, що йому пред'явлене.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості усунення недоліків виявлених в обвинувальному акті під час підготовчого судового засідання, замість того частиною третьою вказаної статті КПК України прямо передбачено право суду повернути обвинувальний акт прокурору для виправлення виявлених недоліків.

Зазначені істотні порушення норм кримінального процесуального закону неможливо усунути під час судового розгляду, оскільки вони є очевидними на стадії підготовчого провадження і потребують проведення відповідних процесуальних дій, які можуть виконати лише слідчі.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідають вимогам ст. ст.109,291 КПК України, а тому на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягають поверненню прокурору для виправлення їх змісту та форми згідно з вимогами закону.

Запобіжний захід ОСОБА_1 обраний у вигляді застави.

Керуючись ст. ст.109,291,314, 315, 331, 369-372, 376 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 1-кп/386/128/16, зареєстрованому в ЄРДР за №1201420240000231 30.09.2014 року відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1-кп/386/128/16 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1201420240000231 30.09.2014 року, повернути прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_7, який затвердив обвинувальний акт, для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі недоліків відповідно до вимог КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 обраний у вигляді застави, залишити.

Копію цієї ухвали негайно вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору, потерпілим та їх представнику.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя: Гут Ю. О.