Рішення № 63613668, 14.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-6376 Головуючий у 1-й інстанції - Лужецька О.Р.

Доповідач - Пікуль А.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

секретар Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року задоволені позовні вимоги ПАТ "Банк Національний Кредит" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 1 427 110 грн. 03 коп. з яких: 301 519 грн. 57 коп. - заборгованість по відсоткам; 347 494 грн. 27 коп. - пеня за прострочення погашення кредиту; 250 865 грн. 85 коп. - пеня за прострочення погашення відсотків; 36 781 грн. 21 коп. - річні від простроченої суми кредиту; 440 449 грн. 13 коп. - річні від простроченої суми кредиту за ч.2 ст.625 ЦК України.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.157-160).

В суд апеляційної інстанції сторони, після неодноразового відкладення розгляду справи за їх клопотаннями та у зв'язку з неявкою, не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать: розписка представника позивача Кисельова А.В. (т.2, а.с.4); завірене штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотне повідомлення про вручення судової повістки ОСОБА_4 22 листопада 2016 року (т.2, а.с.6).

Суд ухвалив розглядати справу у їх відсутність, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

4 серпня 2006 року між АКБ "Національний кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк Національний кредит" та ОСОБА_4 був укладений договір про іпотечне кредитування №26ф/2006/02-371/2-1.

Відповідач отримав кредит у розмірі 51 500 доларів США за відсотковою ставкою 12,5 річних в іноземній валюті, які з 15 травня 2008 року Договором про внесення змін № 02-321/2-1 до кредитного договору змінено па 14%, а з 27 жовтня 2008 року Договором про внесення змін № 02-636/2-1 до Кредитного договору - 17%.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 Кредитного договору, погашення кредиту здійснюється відповідачем щомісячно у відповідності до графіку (Додаток №1 до Кредитного договору), а кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 3 серпня 2011 року.

Відповідно до п.5.2.2 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний своєчасно сплачувати кредит, проценти за користування кредитом, суми неустойки в порядку, передбаченому Договором.

Відповідно до п.6.4 Кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та /або процентів за користування кредитом Позивальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, та нараховується за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.6.5 Кредитного договору у випадку порушення Позичальником строку погашення одержаного ним кредиту, він сплачує проценти в розмірі 22,5% річних від простроченої суми згідно ч.2 ст.625 ЦК України, які з 15 травня 2008 року Договором про внесення змін №02-321/2-1 до Кредитного договору змінено на 24%, а з 27 жовтня 2008 року Договором про внесення змін №02-636/2-1 до Кредитного договору - 27%.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 стягнуто суму заборгованості за договором про іпотечне кредитування №26ф/2006/02-371/2-1 у розмірі 502 842 грн.70 коп.

За встановлених обставин, виходячи з того, що зобов'язання відповідача перед позивачем за спірним кредитним договором не виконане, районний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог на суму 1 427 110 грн.03 коп.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки районного суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог не в повній мірі відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

При вирішенні справи районним судом не враховано рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 січня 2015 року у справі за позовом ПАТ "Банк Національний Кредит" до ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1, а.с.161-165; 190-194), яким в рахунок погашення заборгованості відповідача за договором про іпотечне кредитування №26ф/2006/02-371/2-1 від 4 серпня 2006 року у розмірі 1 372 694 грн. 57 коп., яка утворилась станом на 13 вересня 2014 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за ПАТ "Банк Національний Кредит" на дві земельні ділянки.

З досліджених апеляційним судом у порядку, визначеному ч.2 ст. 303 ЦПК України, письмових доказів убачається, що у квітні 2015 року ПАТ "Банк Національний Кредит" зареєстрував за собою право власності на указані земельні ділянки на підставі рішення суду (т.1, а.с.200-202).

На час апеляційного розгляду рішенням Апеляційного суду Київської області від 2 лютого 2016 року указане рішення районного суду скасоване та ухвалене нове рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за ПАТ "БанкНаціональний Кредит" на дві земельні ділянки вартістю, відповідно, 630 000 грн. та 627 000 грн. (т.1, а.с.195-199). Рішення апеляційного суду набрало законної сили з моменту його проголошення.

Згідно з положеннями укладеного між сторонами договору про іпотечний кредит за наявності заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості за цим договором: нараховані та несплачені в строк проценти; нараховані проценти, строк сплати яких ще не сплинув; прострочена заборгованість за кредитом; неустойка та збитки, що сплачуються понад неустойку. Задоволення вимог кожної наступної черги здійснюється після повної сплати позичальником суми заборгованості за попередньою чергою (п. 3.8. Договору; т.1, а.с.7).

Таким чином, при набутті позивачем у квітні 2015 року права власності на майно загальною вартістю 1 257 000 грн. (630 000 грн. + 627 000 грн.) у рахунок погашення заборгованості станом на 13 вересня 2014 року у розмірі 1 372 694 грн. 57 коп., з яких: 345 713 грн. 20 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 282 848 грн. 98 коп. - заборгованість за відсотками, тіло кредиту та відсотки є повністю погашеними.

З огляду на ці обставини у контексті положень п. 3.8. Договору, на час розгляду справи ОСОБА_4 не має заборгованості по тілу кредиту та відсоткам за користування кредитом.

У даній справі ПАТ "Банк Національний Кредит" пред'явив до ОСОБА_4, вимоги на суму 1 427 110 грн. 03 коп. - заборгованість станом на 9 квітня 2015 року, яка включає в себе заборгованість за відсотками у розмірі 301 519 грн. 57 коп. за період з 17.05.2012 по 08.04.2015; пені у загальному розмірі 598 360 грн. 12 коп. за період з 17.05.2012 по 08.04.2015; три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 36 781 грн. 21 коп. за період з 17.05.2012 по 08.04.2015 та 27 процентів річних від простроченої суми кредиту за період з 17.05.2012 по 08.04.2015.

За правилом ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У даному конкретному випадку фактичні обставини справи свідчать про те, що станом на 16 квітня 2015 року позивач набув право власності на предмет іпотеки загальною вартістю 1 257 000 грн., тому ураховуючи встановлену договором черговість погашення позичальником заборгованості, станом на цю дату ОСОБА_4 вже не має заборгованості по тілу кредиту та відсоткам за користування ним. При цьому заявлений позивачем загальний розмір пені за прострочення погашення кредиту та прострочення погашення відсотків складає 598 360 грн. 12 коп.

Водночас із правової позиції Верховного Суду України від 3 вересня 2014 року у справі № 6-100 цс 14 за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яка відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК є обов'язковою для всіх судів України, вбачається наступне.

Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

За встановлених обставин, ураховуючи правову позицію Верховного Суду України від 3 вересня 2014 року у справі № 6-100 цс 14 у контексті обставин даної справи, коли розмір пені нарахований за період з 17.05.2012 по 08.04.2015, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру пені до 100 000 грн. При цьому, загальний розмір заборгованості складе 928 749 грн.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що після набуття ПАТ "Банк Національний Кредит" права власності на предмет іпотеки - земельні ділянки загальною вартістю 1 257 000 грн., боргові зобов'язання позивальника ОСОБА_4 за договором про іпотечне кредитування №26ф/2006/02-371/2-1 від 4 серпня 2006 року є повністю погашеними.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого прозову, а тому, виходячи з положень ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Оскільки позивач поніс витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, а відповідач - за подання апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що на кожну із сторін слід покласти ті судові витрати по сплаті судового збору, які в же були понесені нею.

Керуючись ст.303, 307-309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О. Невідома