Рішення № 63613590, 07.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 759/15400/14-ц С№ апеляційного провадження: 22-ц/796/11159/2016Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко В.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 грудня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі: П»ятничук В.Г.,

за участю: представника позивача - Телецького В.Т.

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_6, на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 9 червня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства спільного підприємства «Партнер» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року позивач ОСОБА_7 акціонерне товариство спільного підприємства «Партнер» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що позивач, як інвестор - підрядчик, виконав будівельні роботи з будівництва напівпідземного гаражу на 58 автомобілів по АДРЕСА_1 та розпорядженням Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатації закінчених будівництвом напівпідземного гаражу на 58 машиномісць, та їх експлуатацію покладено на СП «Партнер». Рішенням КМДА від 18.03.2004 року № 125/1335 затверджено проект відведення земельної ділянки спільному підприємству «Партнер» для експлуатації та обслуговування напівпідземного гаражу на 58 автомобілів по АДРЕСА_1 у м. Києві, а власникам транспортних засобів, які приймали участь у фінансуванні будівництва об'єкта були надані необхідні документи для оформлення права власності на гаражні приміщення, в тому числі ОСОБА_6 на гаражне приміщення № 39 у напівпідземному гаражі та був укладений договір № 745 від 15 грудня 2005 року з відповідачем на експлуатацію та обслуговування, але відповідач його не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість.

Просив стягнути з відповідача за договором № 742 від 15 грудня 2005 року на експлуатацію та обслуговування напівпідземних гаражів - автостоянок, борг у розмірі 7680 грн., 14566, 60 грн. пені і судовий збір у розмірі 243, 60 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 9 червня 2016 року, описки в якому виправлені ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 25 жовтня 2011 року, частково задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства спільного підприємства «Партнер» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Приватного акціонерного товариства спільного підприємства «Партнер» суму заборгованості в розмірі 7680 грн., пеню в розмірі 10810 грн. та судовий збір 243 грн. 60 коп., а всього 18 733 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_5, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_6, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин справи, що мають значення для її вирішення.

В судовому засідання представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Представник ПрАТ СП «Партнер» - Телецький В.Т. проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що ПрАТ СП «Партнер» відповідно до розпорядження Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва від 29 липня 1996 року № 1041 «Про будівництво напівпідземних гаражів- автостоянок на 35, 36, 37 ділянках в 13 мікрорайоні житлового масиву «Біличі» на підставі інвестиційного підрядного договору від 20 травня 1997 року № 4, укладеного із Головним управлінням капітального будівництва КМДА, виконав будівельні роботи з будівництва напівпідземних гаражів в 13 мікрорайоні на житловому масиві «Біличі» по АДРЕСА_1 у м. Києві. Розпорядженням Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва від 22 червня 1999 року № 46 «Про прийняття в експлуатацію об'єктів комунального призначення у Ленінградському районі м. Києва» затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом напівпідземних гаражів на 58 машиномісць на дільниці 35 жилого масиву «Біличі» по АДРЕСА_1 у м. Києві та їх експлуатацію покладено на СП «Партнер».

31 серпня 1999 року УКБ КМДА відповідно до умов інвестиційно-підрядного договору № 4 від 20 липня 1997 року передав на баланс СП «Партнер».

Згідно з п.1.8. рішення КМДА від 18 березня 2004 року № 125/1335 було затверджено проект відведення земельної ділянки спільному підприємству «Партнер» для експлуатації та обслуговування напівпідземного гаража на 58 автомобілів на АДРЕСА_1 у м. Києві, а також було передано спільному підприємству «Партнер», за умови виконання п. 18.1 даного рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,41 га для експлуатації та обслуговування напівпідземного гаража на 58 автомобілів по АДРЕСА_1 у м. Києві за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

15 грудня 2005 року між ОСОБА_6 та СП «Партнер» був укладений договір № 742 на експлуатацію та обслуговування, відповідно до п. 1.1. якого СП «Партнер» взяло на себе обов'язки по зберіганню та охороні транспортних засобів ОСОБА_6 в гаражі НОМЕР_1 встановленого на земельній ділянці відведеній СП «Партнер» на праві довгострокової оренди по АДРЕСА_1 у м. Києві, а ОСОБА_6 зобов'язався вчасно вносити щомісячні внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати на умовах вказаного договору.

Відповідачка ОСОБА_6 належним чином свої зобов'язання за договором не виконує, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість із оплати послуг позивача, яка згідно із наданим позивачем розрахунком складає 7680 грн. за період з 01 вересня 2012 р. по 01 вересня 2014р.

Згідно розрахунку представника позивача пеня по заборгованості відповідача складає за період з жовтня 2012 року по серпень 2014 року - 14566,60 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_6 не виконує умови укладеного з ПрАТ СП «Партнер» договору на експлуатацію і обслуговування, у зв»язку з чим виникла заборгованість із оплати послуг позивача, яка підлягає стягненню. Крім того, у зв»язку з простроченням сплати щомісячного платежу, позивач має право вимагати стягнення з відповідачки пені, розмір якої визначений умовами договору. Виходячи з положень ст..258 ЦК України, суд дійшов висновку, що з відповідачки підлягає стягнення пеня в сумі 10810 грн., нарахована в межах одного року.

Проте, повністю з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 15 грудня 2005 року між ПрАТ СП «Партнер» та ОСОБА_6 укладено договір на експлуатацію та обслуговування. Зазначений договір не розірваний, в установленому порядку недійсним не визнаний.

За умовами договору СП «Партнер» узяв на себе обов»язки по зберіганню і охороні транспортних засобів власника в гаражі НОМЕР_1 встановленого на земельній ділянці відведеній СП «Партнер» на праві дострокової оренди по АДРЕСА_1, а власник бере на себе зобов»язання вчасно вносити щомісячні внески за охорону автомобіля та експлуатаційні витрати на умовах цього договору.

За п.4.1 цього договору власник зобов»язаний своєчасно вносити СП «Партнер» внески за охорону автомобіля та експлуатаційні витрати ( п.3.1), у випадку затримки оплати зі сторони власника, останній сплачує пеню в розмірі 0,5 % суми затриманого платежу за кожний день прострочення .

Гаражний бокс № 39 у напівпідземному гаражі по АДРЕСА_1 в м.Києві на праві приватної власності належить ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про право власності ( а.с.49).

Право СП «Партнер» вимагати від ОСОБА_6 сплати витрат за договором від 15 грудня 2005 року № 742 підтверджується договорами, Актом прийняття об»єкта в експлуатацію та передачі на баланс, Статутом підприємства та свідоцтвом, наказом про встановлення розміру внесків на відшкодування витрат на утримання, експлуатацію та благоустрій та розрахунком заборгованості відповідачки.

Своїх обов»язків відповідачка ОСОБА_6 не виконала, її посилання на те, що з 2009 року не є власником автомобіля «Опель-Астра», а отже не користується послугами з охорони автомобіля, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки за змістом п.2.3, 2.5, 3.1-4.1, 5.2 укладеного сторонами договору від 15 грудня 2005 року № 742 відповідачка мала сплачувати платежі протягом дії цього договору. Припинення таких обов»язків відповідачки за п.п.2.5, 5.2 цього договору передбачено у випадку продажу (оренди), коли власник цього гаража мав поставити до відома адміністрацію підприємства, здати перепустку, а новий власник укласти договір на експлуатацію та обслуговування або у випадку розірвання цього договору.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що в матеріалах справи відсутні будь-які розрахунки вартості утримання одного машиномісця у гаражу спростовуються наявними в матеріалах доказами. А саме плановою детальною калькуляцією собівартості утримання 1 м/м станом на 1 лютого 2011 року, наказом ЗАТ СП «Партнер» № 6 від 28 січня 2011 року про встановлення щомісячного внеску для членів автостоянок та колективних гаражів з 1 лютого 2011 року , довідкою про заборгованість ОСОБА_6 ( а.с.5-7).

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості з оплати послуг позивача в сумі 7680 грн. за період з 01вересня 2012 р. по 01 вересня 2014 року і обґрунтованим та законним.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення пені, суд першої інстанції вважав, що з відповідачки підлягає стягненню пеня, розрахована за один рік, в сумі 10810 грн.

Проте, суд першої інстанції розрахунку розміру пені в рішенні суду не навів і безпідставно вважав, що розмір пені за один рік становить 10810 грн.

Колегія суддів вважає, що розрахована за один рік пеня становить 3804 грн., яка складається із розрахованої пені за вересень 2013 року - 584 грн. (320 х 0,5% х 365 : 100%), за жовтень 2013 року -536 грн. (320 х 0,5% х 335 : 100%), за листопад 2013 року - 486 грн.40 коп (320 х 0,5% х 304 : 100%), за грудень 2013 року - 438 грн.40 коп. (320 х 0,5% х 274 : 100%), за січень 2014 року - 388 грн.80 коп. (320 х 0,5% х 243 : 100%), за лютий 2014 року - 339 грн.20 коп. (320 х 0,5% х 212 : 100%), за березень 2014 року (320 х 0,5% х 184: 100%), за квітень 2014 року -244 грн.80 коп. (320 х 0,5% х 153: 100%), за травень 2014 року - 196 грн.80 коп. (320 х 0,5% х 123 : 100%), за червень 2014 року - 147 грн.20 коп. (320 х 0,5% х 92 : 100%), за липень 2014 року - 99 грн.20 коп. (320 х 0,5% х 62 : 100%), за серпень 2014 року - 49 грн.60 коп. (320 х 0,5% х 31 : 100%).

За таких обставин, рішення суду першої інстанції відповідно до ст..309 ЦПК України підлягає зміні, а сума пені визначена судом першої інстанції зменшенню.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_6, - задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 9 червня 2016 року - змінити, зменшивши розмір пені, що підлягає стягненню з ОСОБА_9 на користь Приватного акціонерного товариства спільного підприємства «Партнер» з 10810 грн. до 3804 грн.80 коп. та відповідно зменшивши загальний розмір з 18733 грн.60 коп. до 11728 грн.40 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: