Постанова № 63613531, 07.12.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа №924/1319/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача: - ОСОБА_1 (довіреність № 635/03 від 03.10.2016 р.)

відповідача 1: - не з'явився

відповідача 2: - не з'явився

розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з господарським судом міста Києва апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" на рішення господарського суду Хмельницької області від 19 січня 2016 року у справі №924/1319/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар",

Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ" Мирне"

про стягнення солідарно 10 854 526,00 грн., з яких 5 992 739,78 грн. - основний борг, 734 890,49 грн. - заборгованості зі сплати відсотків, 1610433,93 - пеня, 8 000,00 грн. - штраф, 89309,76 грн. - 3% річних та 2 419 152,04 грн. - інфляційні втрати

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. За клопотанням ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" судове засідання проводиться в режимі відеоконференції з господарським судом міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2016 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено позов ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" до ТОВ "Подільський господар" та до ТОВ "АТЗТ" Мирне" про стягнення солідарно 10 854 526,00 грн., з яких 5 992 739,78 грн. - основний борг, 734 890,49 грн. - заборгованості зі сплати відсотків, 1610433,93 - пеня, 8 000,00 грн. - штраф, 89309,76 грн. - 3% річних та 2 419 152,04 грн. - інфляційні втрати та солідарно стягнуто з відповідачів на користь позивача 10 854 526,00 грн., з яких 5 992 739,78 грн. - основної заборгованості по кредиту, 734 890,49 грн. - заборгованості зі сплати процентів, 1 610 433,93 грн. - пені, 8 000,00 грн. - штрафу, 89 309,76 грн. - 3% річних, 2 419 152,04 грн. - інфляційних втрат. Стягнуто, також, з ТОВ "Подільський господар" і ТОВ "АТЗ "Мирне" в дохід Державного бюджету України з кожного по 36 540,00 грн. судового збору.

ТОВ "Подільський господар", у своїй апеляційній скарзі, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки місцевим господарським судом не враховано, що з відкликанням банківської ліцензії Національним банком України з 10 червня 2015 року банк не має права здійснювати банківську діяльність та втрачає право на нарахування процентів за кредитним договором, а з наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним нараховані відповідачам проценти за користування кредитом після відкликання банківської ліцензії позивача, а також нараховані штрафні санкції за неналежне виконання зобов'язань.

Крім того, TOB АТЗТ Мирне не може нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору апелянтом тому, що Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого поруки припиняється. Банк, відповідно до умов Кредитного договору, використав своє право достроково вимагати стягнення з позичальника заборгованості за цим договором, надіславши позичальнику 26 грудня 2014 року письмову вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів. Змінивши строк виконання основного зобов'язання, банк, як кредитор, повинен був пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, від дати порушення позичальником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту. Через те, що з позовом до суду кредитор звернувся лише у серпні 2015 року, після сплину шестимісячного строку на пред'явлення вимоги до поручителя, скаржник вважає що Договір поруки № 03/04-2014 є припиненим

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2016 року та від 22 вересня 2016 року апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Подільський господар" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19 жовтня 2016 року.

19 жовтня 2016 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду, розгляд справи відкладено на 08 листопада 2016 року, у звязку з заявою позивача про відеоконференцію, та призначено провести судове засідання в режимі відеоконференції із господарським судом міста Києва.

08 листопада 2016 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду, було задоволено клопотання представника ТОВ "Подільський господар", та продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів - до 20 листопада 2016 року, відкладено розгляд апеляційної скарги до 18 листопада 2016 року.

18 листопада 2016 року, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Коломис В.В. було проведено автозаміну на суддю Саврія В.А.

18 листопада 2016 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу ТОВ "Подільський господар" прийнято до провадження у новому складі колегії суддів: головуючий - Дужич С.П., Саврій В.А., Мамченко Ю.А.

18 листопада 2016 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду, розгляд справи відкладено на 07 грудня 2016 року та призначено провести судове засідання в режимі відеоконференції із господарським судом міста Києва.

06 грудня 2016 року, від ТОВ "Подільський господар" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі, заздалегідь, належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, що вказує про надання їм можливості скористатися наданими ст. 22 ГПК України правами на участь у судовому засіданні та не перешкоджає перегляду справи за наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача, не задовольняючи його клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату.

Також, колегія зазначає, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Статтею 77 ГК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це їх право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представники відповідачів у судове засідання не зявились, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв від ТОВ "АТЗ "Мирне" про відкладення судового засідання не надходило.

Позивач заперечує щодо доводів та вимог апеляційної скарги, просить лишити її без задоволення, рішення першої інстанції - без змін.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників відповідачів.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

30 січня 2014 року, між ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", як кредитором, та ТОВ "Подільський господар", як позичальником, було укладено Кредитний договір №01/04-2014, відповідно до якого банк в межах ліміту, на засадах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надав позичальнику кредит до 29 грудня 2023 року у розмірі 187 500 000,00 грн. з процентною ставкою у 12% річних, а позичальник зобов'язався повернути банку кредит у повному обсязі у відповідності до графіку повернення, а також відсотки по кредиту щомісяця до 07 числа, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, інші грошові зобов'язання за цим договором. (т.1 а.с.13-17)

Крім того, за з п.п.4.2.5 Договору позичальник зобов'язаний надавати банку: - щоквартально до 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форма №1), - звіт про фінансові результати (форма №2); щоквартально до 7-го числа місяця наступного за звітним кварталом, - надавати банку довідки (або завірені банками виписки) з інших банків, в яких у позичальника відкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, - про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній квартал.

За порушення п.п.4.2.5 Договору, банк має право нараховувати позичальнику, а позичальник, у разі нарахування банком, зобов'язаний сплатити штраф за порушення п.п.4.2.5 в сумі 1 000,00 грн. за кожний випадок такого порушення (п.п. б), п. 6.3. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту (в повному обсязі або у визначеній банком частині) та іншої заборгованості за кредитним договором у випадку прострочення сплати чергового платежу по кредиту та/або процентам за користування кредитом. Для реалізації цього права банк надсилає письмове повідомлення позичальнику із відповідною вимогою. Після спливу 30 (тридцяти) календарних днів та за умови, що порушення не усунуте, на 31 (тридцять перший) календарний день після направлення позичальнику такої вимоги строк (термін) повернення кредиту вважається таким, що настав і позичальник зобов'язаний сплатити наявну заборгованість за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій, інших грошових зобов'язань позичальника, банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. Для розрахунку пені використовується фактична кількість днів у місяці та році.

Сторони домовились, що за вимогами банку про сплату пені застосовується позовна давність у три роки і вона нараховується за цей же строк. (п. 6.4. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

30 січня 2014 року, між ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", як кредитором, та ТОВ "АТЗТ Мирне", як поручителем, було укладено Договір поруки №03/04-2014, за яким поручитель поручився перед кредитором за належне та своєчасне виконання ТОВ "Подільський господар" боргових зобов'язань (повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором, сплати пені, штрафу, неустойки; інші платежі на користь кредитора за кредитним договором; відшкодування збитків та витрат, зумовлені порушенням кредитного договору) по Кредитному договору №01/04-2014 від 30 січня 2014 року.(т.1 а.с.23-25)

У разі порушення боржником зобов'язань, передбачених Кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором, як солідарні боржники (п.1.6. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

31 січня 2014 року, позивач на підставі заяви №1 від 31 січня 2014 року та Додаткової угоди №1 від 31 січня 2014 року до Кредитного договору, в якій зазначався розмір коштів які надаються в користування позичальнику, надав ТОВ "Подільський господар" за меморіальним ордером №1 кредитні кошти в сумі 136 539 615,57 грн. (т.1 а.с.18-19, 22)

11 лютого 2014 року позивач на підставі заяви №2 та Додаткової угоди №2 від 11 лютого 2014 року до Кредитного договору, в якій зазначався розмір коштів які надаються та графік погашення кредиту, надав ТОВ "Подільський господар" за меморіальним ордером №30 кредитні кошти в сумі 52 946 848,35 грн. (т.1 а.с.20-22)

10 червня 2014 року, постановою правління Національного банку України №339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" було відкликано банківську ліцензію та ліквідовано банк "БРОКБІЗНЕСБАНК". (т.1 а.с.31)

10 червня 2014 року, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №45 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію" було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку. (а.с.35)

26 грудня 2014 року, позивач, у звязку з простроченою заборгованістю по відсоткам, направив ТОВ "Подільський господар" вимогу №969/056-хм в якій пропонував погасити прострочену заборгованість за процентами в сумі 295 532,36 грн. протягом 30 днів з часу отримання даної вимоги, яка була отримана відповідачем 30 грудня 2014 року.(т.1 а.с.26-27)

16 лютого 2015 року, позивач направив ТОВ "АТЗТ МИРНЕ" вимогу №51/056хм в якій наполягав протягом 30 календарних днів з моменту отримання даної вимоги, усунути допущені позичальником порушення умов кредитного договору шляхом виконання в повному обсязі усіх зобов'язань за Кредитним договором, яка була отримана цим відповідачем 18 лютого 2015 року. (т.1 а.с.28-30)

08 серпня 2015 року, у зв'язку з порушенням умов кредитного договору в частині простроченням термінів оплати процентів за користування кредитними коштами, ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ "Подільський господар" та ТОВ "АТЗТ" Мирне" про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості розмірі 10 854 526,00 грн., з яких 5 992 739,78 грн. - основний борг, 734890,49 грн. - заборгованість зі сплати процентів, 1610433,93 - пеня (за несплату основного боргу та процентів), 8 000,00 грн. - штраф, 89309,76 грн. - 3% річних (за несплату основного боргу та процентів) та 2 419 152,04 грн. - інфляційні втрати (за несплату основного боргу та процентів). (т.1 а.с.2-6)

22 жовтня 2015 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області дану справу було прийнято до провадження у колегіальному складі суддів Заярнюк І.В., головуючий, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (т.1 а.с.117)

16 грудня 2015 року, рішенням господарського суду м. Києва, у справі №910/27512/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 березня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 22 травня 2016 року, було відмовлено у позові ТОВ "АТЗТ МИРНЕ" до ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Подільський господар" про визнання поруки припиненою за Договором поруки №03/04-2014 від 30 січня 2014 року.

29 грудня 2015 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області дану справу було прийнято до провадження у колегіальному складі суддів Заярнюк І.В., головуючий, ОСОБА_2, ОСОБА_4 (т.1 а.с.155)

19 січня 2016 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено позов ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" до ТОВ "Подільський господар" та до ТОВ "АТЗТ" Мирне" про стягнення солідарно 10 854 526,00 грн., з яких 5 992 739,78 грн. - основний борг, 734 890,49 грн. - заборгованості зі сплати відсотків, 1 610 433,93 - пеня, 8000,00 грн. - штраф, 89309,76 грн. - 3% річних та 2 419 152,04 грн. - інфляційні втрати та солідарно стягнуто з відповідачів на користь позивача 10 854 526,00 грн., з яких 5 992 739,78 грн. - основної заборгованості по кредиту, 734 890,49 грн. - заборгованості зі сплати процентів, 1 610 433,93 грн. - пені, 8 000,00 грн. - штрафу, 89 309,76 грн. - 3% річних, 2 419 152,04 грн. - інфляційних втрат. Стягнуто, також, з ТОВ "Подільський господар" і ТОВ "АТЗ "Мирне" в дохід Державного бюджету України з кожного по 36 540,00 грн. судового збору. (т.1 а.с.161-166)

Господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, які підтверджені належними доказами.

17 травня 2016 року, постановою Рівненського апеляційного господарського суду та додатковою постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 червня 2016 року, було частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Подільський господар", рішення господарського суду Хмельницької області від 19 січня 2016 року у даній справі скасовано, а позов ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", до ТОВ "Подільський господар" та ТОВ "АТЗТ" Мирне" про стягнення боргу залишено без розгляду і стягнуто з ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" на користь ТОВ "Подільський господар" 80388,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, з тих підстав, що позов подано не уповноваженою на те особою. (т.1 а.с.234-239, 252-253)

16 серпня 2016 року, постановою Вищого господарського суду України було скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року, справу передано на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду, з тих підстав, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з початку процедури ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку і тому наділена правом видачі довіреностей від імені банку, як юридичної особи, на представництво інтересів цього банку. (т.2 а.с.25-31)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", як кредитором, та ТОВ "Подільський господар", як позичальником, було укладено Кредитний договір №01/04-2014, відповідно до якого банк надав останньому до 29 грудня 2023 року кредит у розмірі 187 500 000,00 грн. зі сплатою 12% річних, а позичальник зобовязався своєчасно повернути отриманий кредит, сплатити нараховані відсотки, інші грошові зобов'язання за цим договором. (т.1 а.с.13-17)

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, - порукою.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Для забезпечення належного виконання кредитних зобовязань позичальника, між ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", як кредитором, та ТОВ "АТЗТ Мирне", як поручителем, було укладено Договір поруки №03/04-2014, за яким поручитель зобовязався відповідати перед банком, як солідарний боржник, за виконання в повному обсязі позичальником своїх зобовязань за Кредитним договором №01/04-2014.(т.1 а.с.23-25)

Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Нормою ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами п.2.1. Кредитного договору №01/04-2014 видача кредиту здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заяви позичальника і укладання відповідної додаткової угоди, після чого банк перераховує позичальнику суму кредиту (траншу) з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.

З метою погодження надання окремих траншів в межах кредитної лінії сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 31 січня 2014 року про надання коштів в сумі 136 539 615,57 грн. та Додаткову угоду №2 від 11 лютого 2014 року про надання коштів в сумі 52 946 848,35 грн. і узгоджено графік повернення кредитних коштів.

На виконання умов Кредитного договору №01/04-2014 ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", за меморіальними ордерами №1 від 31 січня 2014 року та №30 від 11 лютого 2014 року, було перераховано ТОВ "Подільський господар" грошові кошти на загальну суму 189 486 463,92 грн., що не заперечується позичальником.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 2.9. Кредитного договору сторони погодили, що проценти позичальник сплачує щомісяця до 07 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Проте, ТОВ "Подільський господар" взятих на себе зобовязань по сплаті відсотків по Кредитному договору №01/04-2014 не виконав, внаслідок чого у товариства утворилась заборгованість перед банком з липня по листопад 2014 року у сумі 295 532,36 грн.

Відповідно до п.5.1. Договору, банк має право за письмовим повідомленням вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту (в повному обсязі або у визначеній банком частині) та іншої заборгованості за кредитним договором у випадку прострочення сплати чергового платежу по кредиту та/або процентам за користування кредитом.

26 грудня 2014 року, позивач, у звязку з простроченою заборгованістю по відсоткам, направив ТОВ "Подільський господар" вимогу №969/056-хм, в якій пропонував погасити прострочену заборгованість за процентами в сумі 295 532,36 грн. протягом 30 днів з часу отримання даної вимоги, а також повідомив, що у разі непогашення заборгованості на 31 календарний день строк (термін) повернення кредиту вважається таким, що настав і позичальник зобов'язаний сплатити наявну заборгованість за кредитом в повному обсязі. Дана вимога отримана відповідачем 30 грудня 2014 року. (т.1 а.с.26-27)

Відповідно п.2.4. Договору поруки, відповідач взяв на себе зобовязання виконати за боржника боргові зобовязання за Кредитним договором №01/04-2014 у розмірі, порядку та строки визначені цим Договором та цим Кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що ні ТОВ "Подільський господар", ні ТОВ "АТЗТ Мирне" свої зобов'язання по Кредитному договору №01/04-2014 належним чином не виконали, тому банк вправі вимагати від відповідачів солідарно погашення основної заборгованості по простроченому кредиту у розмірі 5992739,78 грн.

Доказів повного або часткового погашення спірної заборгованості сторонами по справі в апеляційну інстанцію також не надано.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позовні вимоги ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" в частині солідарного стягнення з ТОВ "Подільський господар" та ТОВ "АТЗТ Мирне" основної заборгованості по кредиту у сумі 5992739,78 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Наразі, банк просить, також, стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами протягом дії Кредитного договору №01/04-2014, яка утворилась з 07 липня 2014 року по 09 липня 2015 року, в сумі 734 890,49 грн.

Також, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 ЦК України (ч.2 ст.1054).

За приписами ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З п.4.2.1. Кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати проценти, сплачувати інші грошові зобов'язання за цим договором, виконувати всі свої зобов'язання вчасно та у повному обсязі.

Наразі, за користування кредитними коштами протягом дії Кредитного договору №01/04-2014 утворилась заборгованість по сплаті відсотків з 07 липня 2014 року по 09 липня 2015 року, в сумі 734 890,49 грн.

Здійснивши перерахунок нарахованих позивачем відсотків за користування кредитними коштами (т.1 а.с.11), апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про законність та обґрунтованість цих вимог позову у сумі 734 890,49 грн. з 07 липня 2014 року по 09 липня 2015 року і задоволенню позовних вимог у цій частині.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів, солідарно, 1610433,93 - пені (де 1449 750,47 грн. - за несплату основного боргу за період з 30 січня по 04 березня 2015 року та 160683,46 грн. - за несплату процентів за період з 08 березня 2014 року по 08 липня 2015 року), 8 000,00 грн. - штрафу, 89309,76 грн. - 3% річних (де 78 808,63 грн. за час несплати основного боргу за період з 30 січня 08 липня 2015 року та 10501,13 грн. - за час несплати процентів поперіодно з 08 березня по 08 липня 2015 року) та 2 419 152,04 грн. - інфляційних втрат (де 2 185 935,73 грн. - інфляційні втрати за час несплати основного боргу за період з лютого по липень 2015 року та 233 216,31 грн. - інфляційні втрати за час несплати процентів з березня 2014 року по липень 2015 року). (т.1 а.с.12)

Згідно із вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 ЦК України.

Відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції, зокрема, у вигляді пені, за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В пункті 6.1. Кредитного договору №01/04-2014 встановлено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій, інших грошових зобов'язань позичальника, банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення..

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, в п.6.4. Кредитного договору №01/04-2014, сторони визначили, що за вимогами банку про сплату пені застосовується позовна давність у три роки і вона нараховується за цей же строк. (п. 6.4. Кредитного договору)

В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1610433,93 - пені (де 1449 750,47 грн. - за несплату основного боргу за період з 30 січня по 04 березня 2015 року та 160683,46 грн. - за несплату процентів за період з 08 березня 2014 року по 08 липня 2015 року).

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення ТОВ "Подільський господар" своїх грошових зобов'язань за Кредитним договором №01/04-2014 позивачем нараховано 3% річних за непогашення кредиту за період з 30 січня по 08 липня 2015 року в сумі 78 808,63 грн., 3% річних за несплату процентів за період з 08 березня 2014 року по 08 липня 2015 року в розмірі 10 501,13 грн., а також інфляційні втрати по тілу кредиту за період з 01 лютого по 30 червня 2015 року в розмірі 2 185 935,73 грн. та інфляційні втрати по процентам за користування кредитом з березня 2014 року по липень 2015 року.

Згідно п.п.4.1, 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року, сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд апеляційної інстанції погоджується з перерахунком місцевого господарського суду 3% річних та інфляційних втрат і задоволення у повному обсязі вимог позивача у цій частині у розмірі 89 309,76 грн. - 3% річних (де 78 808,63 грн. за час несплати основного боргу за період з 30 січня 08 липня 2015 року та 10501,13 грн. - за час несплати процентів поперіодно з 08 березня по 08 липня 2015 року) та 2 419 152,04 грн. - інфляційних втрат (де 2 185 935,73 грн. - інфляційні втрати за час несплати основного боргу за період з лютого по липень 2015 року та 233 216,31 грн. - інфляційні втрати за час несплати процентів з березня 2014 року по липень 2015 року).

Щодо вимог ПАТ БРОКБІЗНЕСБАНК" про стягнення у розмірі 8000,00 грн. колегія зазначає, що п.4.2.5 Кредитного договору №01/04-2014, сторонами встановлено, що позичальник зобов'язаний надавати банку: - щоквартально до 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форма №1), - звіт про фінансові результати (форма №2); - щоквартально до 7-го числа місяця наступного за звітним кварталом, надавати банку довідки (або завірені банками виписки) з інших банків, в яких у позичальника відкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, - про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній квартал.

Банк має право нараховувати позичальнику, а позичальник, у разі нарахування банком, зобов'язаний сплатити штраф за порушення цього пункту в сумі 1000,00 грн. за кожний випадок такого порушення (п.п. б), п.6.3. Кредитного договору).

Дані пункти Кредитного договору №01/04-2014 узгоджуються із свободою договору, яка передбачена ст. 627 ЦК України, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

У звязку з порушенням означених в п.4.2.5 Кредитного договору №01/04-2014 умов, банком було нараховано штраф на загальну суму 8000,00 грн. за порушення ТОВ "Подільський господар" даного пункту у кожному кварталі.

ТОВ "Подільський господар", в процесі розгляду спору, фактів порушення своїх зобов'язань по наданню банку щоквартальної фінансової звітності (форми №1, №2) та довідок з банків, в яких у нього відкриті рахунки і (або) існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, відсоткам, пені) спростовано не було, тому колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про задоволення і в цій частині позовних вимог та стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача штрафу у сумі 8000,00 грн.

Посилання апелянта на те, що з відкликанням банківської ліцензії Національним банком України з 10 червня 2015 року банк не має права здійснювати банківську діяльність та втрачає право на нарахування процентів за кредитним договором, колегією суддів оцінюються критично і відхиляються як безпідставні, оскільки ані Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ані іншими законодавчими актами не передбачено припинення зобовязання сторін за кредитним договором у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії та відкриття ліквідаційної процедури стосовно банку. При цьому, ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає припинення нарахування відсотків за вкладами, зокрема у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а статтею 46 цього Закону передбачено припинення нарахування відсотків та неустойки за всіма видами заборгованості банку перед третіми особами з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку. (правова позиція Вищого господарського суду України у справі №902/92/16 від 19 жовтня 2016 року)

Щодо заперечення відповідачів стосовно припинення Договору поруки №03/04-2014 від 30 січня 2014 року, то судова колегія зазначає, що рішенням господарського суду м. Києва від 16 грудня 2015 року, у справі №910/27512/15, яке вступило в законну силу було відмовлено у позові ТОВ "АТЗТ МИРНЕ" до ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Подільський господар" про визнання поруки припиненою за Договором поруки №03/04-2014 від 30 січня 2014 року. Цим рішенням встановлено, що банком в межах строку, визначеного ч.4 ст. 559 ЦК України, пред'явлено вимогу у вигляді позовної заяви до поручителя щодо погашення заборгованості за Договором поруки і, таким чином, відсутні підстави вважати зобов'язання за даним Договором поруки припиненими.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Інші заперечення доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, які були предметом досліджень під час розгляду спору в місцевому господарському суді, також не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та обєктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 19.01.16 р. у справі №924/1319/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/1319/15 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.