Постанова № 63613151, 19.12.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2016 р.Справа № 916/1674/16ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Лисенко В.А.

секретар судового засідання Бендерук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 за довіреністю від 23.12.2015 року № 10-юд;

від відповідача ОСОБА_3 за довіреністю від 27.10.2016 року № 1699;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Рівнеазот, м. Рівне

на рішення господарського суду Одеської області від 30.08.2016 року

у справі № 916/1674/16

за позовом Публічного акціонерного товариства Рівнеазот, м. Рівне

до Регіональної філії ОСОБА_1 залізниця, м. Одеса Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ

про стягнення 53 669 грн. 74 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Рівнеазот, м. Рівне звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Регіональної філії ОСОБА_1 залізниця, м. Одеса Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ, в якій просило суд (з урахуванням заяви про виправлення описки в позовній заяві) стягнути з Регіональної філії ОСОБА_1 залізниця, м. Одеса Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ на користь Публічного акціонерного товариства Рівнеазот, м. Рівне 8 499 грн. 71 коп. завданих збитків за недостачу вантажу у вагоні № 58795469 в кількості 1 750 кг (залізнична накладна № 35064853), 45170 грн. 03 коп. завданих збитків за недостачу вантажу у вагоні №59567438 в кількості 9 300 кг (залізнична накладна № 35064567), а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.08.2016 року у справі № 916/1674/16 (суддя Малярчук І.А.) позов задоволено частково, стягнуто з Регіональної філії ОСОБА_1 залізниця, м. Одеса Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ на користь Публічного акціонерного товариства Рівнеазот, м. Рівне 21 880 грн. 75 коп. вартості недостачі вантажу, а також відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам.

Публічне акціонерне товариство Рівнеазот, м. Рівне з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 30.08.2016 року у справі № 916/1674/16 в частині відмови у задоволенні решти заявлених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог, а також неповним зясуванням всіх обставин справи.

30.11.2016 року Публічним акціонерним товариством Рівнеазот, м.Рівне було надано письмові пояснення, які судовою колегією долучено до матеріалів справи.

14.12.2016 року представником Регіональної філії ОСОБА_1 залізниця, м.Одеса Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ було надано заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач просить суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Рівнеазот, м. Рівне відхилити і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив судовою колегією долучено до матеріалів справи.

Через канцелярію суду 19.12.2016 року від Регіональної філії ОСОБА_1 залізниця, м. Одеса Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ надійшли пояснення по справі, які судовою колегією долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, яке відкладалось, представники сторін підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, викладених письмово.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для зясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі № 916/1674/16 та наданих представниками сторін пояснень.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством «Рівнеазот», м. Рівне було передано перевізнику Регіональній філії ОСОБА_1 залізниця, м. Одеса Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ для відправки зі станції Обарів Львівської залізниці на адресу вантажоодержувача Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ПОРТ НІКА-ТЕРА» (станція призначення Жовтнева-Експорт ОСОБА_1 залізниця) товар добрива азотні (вапняно-аміачну селітру) по залізничній накладній №35064853 (в 15 вагонах) в кількості 985000 кг, по залізничній накладній №35064567 (в 10 вагонах) в кількості 699000 кг.

На станції ОСОБА_1 залізниці у вагонах № 58795469, №59567438 виявлено недостачу вантажу в кількості 1750 кг (залізнична накладна № 35064853) та в кількості 9300 кг (залізнична накладна №35064567), про що залізницею складено комерційні акти.

Так, відповідно до комерційного акту від 04.02.2016 року БК №038522*/03/3, супроводжуваний накладною №35064583, вагон №58795469 в технічному відношенні справний, містить вагу вантажу, меншу за вказану у перевізному документі на 1750 кг. В комерційному акті вказано, що по ходу зліва на першому розвантажувальному люку в результаті злому 30% по старій різьбовій частині болта муфтового зєднання лівої зовнішньої тяги механізму вигризки, між кришкою люка і кромкою бункера утворилася щілина клиновидної форми шириною 10 мм., довжиною 500 мм. в 1-му люку щілина закладена ганчіркою. Також в комерційному акті зазначено, що вагон прибув у технічному відношенні відповідно до акту загальної форми від 04.02.2016 року №03, в комерційному відношенні відповідно АОФ № 22.

З комерційного акту від 04.02.2016 року БК №038521*/02/2 вбачається, що вагон №59567438, супроводжуваний накладною №35064567, в технічному відношенні справний, містить вагу вантажу, меншу за вказану у перевізному документі на 9300 кг. Комерційний акт визначає, що по ходу зліва на першому розвантажувальному люку в результаті злому 15% по старій різьбовій частині болта муфтового зєднання лівої зовнішньої тяги механізму вигризки, між кришкою люка і кромкою бункера утворилася щілина клиновидної форми шириною 20мм., довжиною 700мм. в 1-му люку щілина закладена ганчіркою. Також в комерційному акті зазначено, що вагон прибув у технічному відношенні відповідно до акту загальної форми від 04.02.2016 року №03, в комерційному відношенні відповідно АОФ № 23.

Будь-яких інших висновків акти, які підписані всіма членами комісії без заперечень, не містять.

В акті про технічний стан вагону від 04.02.2016 року №02 вказано, що вагон №59567438 технічно справний, в результаті злому 15% по старій різьбовій частині болта муфтового зєднання, у лютому 2015 року пройшов деповський ремонт, в результаті лівої зовнішньої тяги механізму вигризки, між кришкою люка і кромкою бункера утворилася щілина клиновидної форми шириною 20мм., довжиною 700мм., втрата вантажу можлива. Вантажовідправник бачити міг, проте, заходів по забезпеченню схоронності вантажу не прийняв.

В акті про технічний стан вагону від 04.02.2016 року №03 зазначено, що вагон №58795469 технічно справний, у грудні 2014 року пройшов деповський ремонт, в результаті злому 30% по старій різьбовій частині болта муфтового зєднання лівої зовнішньої тяги механізму вигризки, між кришкою люка і кромкою бункера утворилася щілина клиновидної форми шириною 10мм., довжиною 500мм., втрата вантажу можлива. Вантажовідправник бачити міг, проте, заходів по забезпеченню схоронності вантажу не прийняв.

Публічне акціонерне товариство Рівнеазот, м. Рівне звернулось до відповідача з претензіями про відшкодування вартості недостачі вантажу від 01.04.2016 року № 1165 і № 1166, в яких просило відшкодувати позивачу 45170 грн. 03 коп. завданих збитків за недостачу вантажу у вагоні №59567438 в кількості 9300 кг (залізнична накладна № 35064567) та 8 499 грн. 71 коп. завданих збитків за недостачу вантажу у вагоні № 58795469 в кількості 1750 кг (залізнична накладна № 35064853).

Регіональна філія ОСОБА_1 залізниця, м. Одеса Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ листами від 26.04.2016 року №2131-01/369 та від 28.04.2016 року № 7131-01/388 повідомила Публічне акціонерне товариство Рівнеазот, м. Рівне про те, що вищевказані претензії задоволенню не підлягають.

У звязку з відмовою Регіональної філії ОСОБА_1 залізниця, м. Одеса Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ у задоволенні вимог про відшкодування збитків за нестачу вантажу, Публічне акціонерне товариство Рівнеазот, м. Рівне звернулось до суду з відповідним позовом.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі повторного розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог шляхом поділу суми по рівні частини та часткового скасування рішення місцевого господарського суду з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Рівнеазот, м.Рівне до Регіональної філії ОСОБА_1 залізниця, м. Одеса Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ про відшкодування збитків за недостачу вантажу на суму 43 761 грн. 50 коп., виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України, що кореспондується з вимогами частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України останній визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

У відповідності до статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до пунктів 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення (статті 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 861/5082, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Пунктом 3.21 Розяснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року N 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» передбачено, що з метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається Інструкцією, розробленою відправником і узгодженою з залізницею (пункт 7 названих Правил).

Відповідно до вимог пункту 7.11.6 «Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації» ЦВ-0043 від 25.09.2008, підготовку під навантаження спеціалізованих вагонів проводить власник вагона або відправник вантажу.

Із залізничних накладних №35065467, №35064583 вбачається, що відправником є Публічне акціонерне товариство «Рівнеазот», м. Рівне, власником вагона №58795469 являється Стрийський вагоноремонтний завод (СВРЗ) - відокремлений підрозділ Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця», власником вагона №59567438 є Публічне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

Згідно зі статтею 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами. З пункту 28 залізничних накладних №35065467, №35064583 вбачається, що завантаження вагонів №59567438, №58795469 здійснювалось відправником.

Відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його збереженості під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на залізничній під'їзній колії Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот» м.Рівне, огляд механізмів розвантаження і завантаження вагона №59567438, №58795469 проведено на під'їзній колії працівниками відправника. Проведеним оглядом у даному вагоні технічних несправностей не виявлено, під навантаження вагон прийнято відправником без зауважень. Також без зауважень вагони прийняті до відправлення і працівниками станції Обарів Львівської залізниці. Тобто, вказані вагони з вантажем 66 000 кг та вантажем 70000 кг передані залізниці до перевезення у справному комерційному і технічному відношенні, що підтверджується підписами працівника залізниці у пункті 38 залізничних накладних.

Отже, на станції відправлення у залізниці будь-яких зауважень до стану вагонів та вантажу не було, у звязку з чим судова колегія дійшла висновку, що спірні вагони відправником передані, а залізницею прийняті у технічно справному та комерційно придатному стані з масою вантажу, зазначеною в накладних.

Крім того, на шляху слідування вантажу на проміжних станціях перед станцією ОСОБА_1 ніяких недоліків, зауважень до стану вагонів та вантажу у залізниці не було.

Статтею 110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно зі статтею 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Положеннями статті 129 Статуту залізниць України визначено обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

На станції ОСОБА_1 залізниці було складено комерційні акти від 04.02.2016 року БК №038522*/03/3, від 04.02.2016 року БК №038521*/02/2, згідно з якими після здійснення комісійної перевірки маси вантажу у вагонах №58795469 та № 59567438 було виявлено недостачу вантажу в кількості 1750 кг і 9300 кг.

Зі змісту комерційних актів, вбачається, що в вагонах по ходу зліва на першому розвантажувальному люку в результаті злому 30% (15% в іншому вагоні) по старій різьбовій частині болта муфтового зєднання лівої зовнішньої тяги механізму вигризки, між кришкою люка і кромкою бункера утворилася щілина клиновидної форми, яка закладена ганчіркою. При цьому, в порушення норм чинного спеціального законодавства України в сфері залізничних перевезень, без зазначення висновків в цих актах вказано і про комерційний стан, і про технічний стан вагонів з посиланням на інші документи, зокрема акти про технічний стан.

Пунктом 3.3 Розяснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року N 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» наголошено, що порядок складання комерційних актів передбачено Правилами складання актів. Якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, зокрема, про стан запірно-пломбувальних пристроїв та пломб, технічного стану вагона (контейнера) тощо, залізниця несе відповідальність за незбереження вантажу, доки не доведе відсутність своєї вини.

Пунктом 9 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за N567/6855 встановлено, що у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Зважаючи на ту обставину, що комерційні акти від 04.02.2016 року БК №038522*/03/3, від 04.02.2016 року БК №038521*/02/2, в порушення вимог пункту 9 Правил складання актів, не містять в собі докладного опису, зокрема, щодо правильного або навпаки неправильного здійснення вантажовідправником завантаження, розміщення й кріплення вантажу у спірних вагонах, а також, зазначені комерційні акти містять в собі відомості тільки в частині наявності на вантажу маркування однією прокольною бороздою катки, проте, щодо стану захисного маркування (наявності або відсутності порушень в маркуванні вантажу) відомості відсутні, а відтак, у відповідності до чинного законодавства, саме на залізницю покладається обовязок довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.

Крім того, пунктом 15 Правил складання актів встановлено, що у разі витікання, псування або підмочення вантажу внаслідок технічної несправності вагона (контейнера), крім комерційного акта, складається акт про технічний стан вагона (контейнера). Акт про технічний стан вагона (контейнера) складається в день виявлення несправності вагона (контейнера) і не пізніше дня складання комерційного акта. Про виявлену несправність і складений акт про технічний стан вагона (контейнера) зазначається в комерційному акті.

Судова колегія зазначає, що акти про технічний стан вагонів, що містяться в матеріалах справи, також не відповідають вимогам Правил складання актів, оскільки при зазначенні в актах причин несправності необхідно було відобразити характер пошкодження, тобто чи мало воно сліди свіжого походження або пошкодження старе, чи унаслідок порушення технології ремонтних робіт, зокрема, які були проведені в депо, тобто, залізницею, а також відобразити обставини, що засвідчують зроблений висновок.

Згідно з частиною 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, кошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" та статтею 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Відповідно до статті 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

З комерційних актів та актів загальної форми вбачається, що причиною втрати вантажу стали щілини, які утворилися в вагонах між кришкою люка і кромкою бункера у звязку з зломом болтів 15 % та 30 % по старій різьбовій частині муфтового зєднання лівої зовнішньої тяги механізму вигризки.

При цьому, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, що вказані пошкодження болтів сталися не з вини залізниці.

Виходячи з викладеного, з врахуванням того, що матеріалами справи не спростовано обставину визначення вантажовідправником маси вантажу у відповідності з Правилами приймання вантажів до перевезення із внесенням до перевізних документів правильної маси вантажу кожного із спірних вагонів та за обставин відсутності доказів на спростування вжиття вантажовідправником всіх заходів для збереження вантажу під час здійснення його перевезення, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку про недоведеність залізницею обставини відсутності її вини у недостачі вантажу та необхідність відшкодування позивачу понесених збитків в розмірі його вартості.

Статтею 114 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Відповідно до частини 2 статті 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

У відповідності до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, становить: 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вартість недостачі у вагоні №58795469 з урахуванням природної втрати вантажу складає 3691 грн. 31 коп., вартість недостачі у вагоні №59567438 складає 40070 грн. 19 коп. Тобто, загальна сума збитків, понесених позивачем в звязку з недостачею вантажу, складає 43 761 грн. 50 коп.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про доведеність належними та допустимими доказами Публічним акціонерним товариством «Рівнеазот», м. Рівне позовних вимог про відшкодування залізницею завданих збитків за нестачу вантажу при перевезенні та наявність законних підстав для покладання матеріальної відповідальності, в порядку статті 129 Статуту залізниць України, саме на перевізника, що за правильним розрахунком суду, який зроблений у відповідності до вимог пунктом 27 Правил видачі вантажів, становить 43 761 грн. 50 коп.

Одночасно з цим місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення без посилання на будь-які норми спеціального чинного законодавства України в сфері залізничних перевезень, судову практику тощо, дійшов неправомірного висновку про покладення збитків на сторони рівними частинами, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначати з урахуванням матеріалів справи розмір заподіяних збитків та вину у їх спричиненні, причому при розгляді питань щодо відшкодування недостачі неможливо одночасно визначити і вину вантажовідправника, і вину залізниці.

За загальними положеннями процесуального законодавства, обовязком суду під час ухвалення рішення є вирішення питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги позивача за позовом та якими доказами вони підтверджуються, перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів, шляхом їх оцінки, оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія ОСОБА_1 апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Одеської області від 30.08.2016 року у справі № 916/1674/16 частково не відповідає нормам матеріального права України, тому підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Рівнеазот, м. Рівне на суму 43 761 грн. 50 коп., а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Рівнеазот, м.Рівне на рішення господарського суду Одеської області від 30.08.2016 року у справі № 916/1674/16 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 30.08.2016 року у справі № 916/1674/16 скасувати частково.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Рівнеазот, м.Рівне до Регіональної філії ОСОБА_1 залізниця, м. Одеса Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ задовольнити.

В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 30.08.2016 року у справі № 916/1674/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6