Рішення № 63600882, 22.12.2016, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/3666/16-ц

2/323/1080/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

22.12.2016 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Плечищевої О.В.., при секретарі Свириденко О.С., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що 04 липня 2006 року між Акціонерно- комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №161/А-045.

14 червня 2010 року, на виконання вимог ч.5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про акціонерні товариства», найменування Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», який являється його правонаступником.

Відповідно до абзацу 5 п.1.2. Статуту ПАТ «Укрсоцбанк» (нова редакція), зареєстрованого 14.06.2010 року державним реєстратором Голосіївської у м. Києві державної адміністрації, номер запису 10681050047002827, ПАТ «Укрсоцбанк» є правонаступником АКБ CP «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства. Банку належать всі права та обов'язки, все рухоме та нерухоме майно, які належать АКБ CP «Укрсоцбанк».

Відповідно до умов п. 1.1. кредитного договору, банк надає відповідачу кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 12950 (дванадцять тисяч дев"ятсот п"ятдесят) дол. США 50 центів зі сплатою відповідачем 12,50 процентів річних, та кінцевим терміном погашення заборгованості до 03 липня 2012 року, а відповідач зобов"язався повернути кредит і сплатити за його користування відсотки та комісійну винагороду в сумі, в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором перед відповідачем виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 12950 дол. США 50 центів.

04 липня 2006 року в якості забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором, було укладено договір застави №161/ДЗ-045а між банком та відповідачем.

Відповідно до п.1.1 Договору застави предметом застави є рухоме майно, а саме автомобіль марки "CHEVROLET Aveo", № кузова KL1SF69YEB021459, державний номерний знак НОМЕР_1.

Частиною 1 ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Кредитний договір, договір застави оформлені згідно вимог цивільного законодавства, скріплені підписами працівника ПАТ "Укрсоцбанк" та печатками з однієї сторони і підписами відповідача з іншої, що є безперечним підтвердженням досягнення згоди з усіх істотних умов договору та їх укладення.

Однак, відповідач порушив умови договору кредиту.

Відповідно до п.4.1. кредитного договору, у разі прострочення позичальником термінів сплати відсотків, визначених в п.2.4. кредитного договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених в п.1.1, відповідач сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення.

В результаті порушення умов кредитного договору, станом на 23 вересня 2016 року, згідно розрахунку заборгованість по кредиту складає 18933 (вісімнадцять тисяч дев"ятсот тридцять три) дол. США 89 центів, що згідно курсу НБУ станом на 23.09.2016 року еквівалентно 490 820,03 грн. та включає в себе:

- 10561,00 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 2917,74 доларів США - заборгованість за відсотками;

- 4274,28 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 1180,87 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

У ч. 1 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов"язанням є правовідношення, в яких сторона (відповідач) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов"язку. Зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610,612 ЦК України порушення зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання. Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Зважаючи на невиконання позичальником зобов'язань, стосовно повернення кредиту, банк вправі вимагати у відповідача суму боргу в порядку позовного провадження, оскільки між сторонами існує цивільно-правовий спір.

Позивач прохає стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму заборгованості за кредитним договором, сплачений судовий збір та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

В судове засідання представник позивача не зявися, надавши до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення по справі не заперечував, прохає стягнути з відповідача вищевказану заборгованість та судові витрати у вигляді судового збору та витрат пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно, у встановлений законодавством спосіб, через засоби масової інформації- газету "Урядовий кур"єр" №231 (5851) від 08.12.2016 року, про причину неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Звертаючи увагу, що Відповідач не зявився, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі чого судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У звязку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Так, 04 липня 2006 року між Акціонерно- комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №161/А-045.(а.с.6-9).

14 червня 2010 року, на виконання вимог ч.5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про акціонерні товариства», найменування Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», який являється його правонаступником.

Відповідно до абзацу 5 п.1.2. Статуту ПАТ «Укрсоцбанк» (нова редакція), зареєстрованого 14.06.2010 року державним реєстратором Голосіївської у м. Києві державної адміністрації, номер запису 10681050047002827, ПАТ «Укрсоцбанк» є правонаступником АКБ CP «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства. Банку належать всі права та обов'язки, все рухоме та нерухоме майно, які належать АКБ CP «Укрсоцбанк».

Відповідно до умов п. 1.1. кредитного договору, банк надає відповідачу кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 12950 (дванадцять тисяч дев"ятсот п"ятдесят) дол. США 50 центів зі сплатою відповідачем 12,50 процентів річних, та кінцевим терміном погашення заборгованості до 03 липня 2012 року, а відповідач зобов"язався повернути кредит і сплатити за його користування відсотки та комісійну винагороду в сумі, в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором перед відповідачем виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 12950 дол. США 50 центів.

04 липня 2006 року в якості забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором, було укладено договір застави №161/ДЗ-045а між банком та відповідачем.(а.с.10-12).

Відповідно до п.1.1 Договору застави предметом застави є рухоме майно, а саме автомобіль марки "CHEVROLET Aveo", № кузова KL1SF69YEB021459, державний номерний знак НОМЕР_1.

Частиною 1 ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Кредитний договір, договір застави оформлені згідно вимог цивільного законодавства, скріплені підписами працівника ПАТ "Укрсоцбанк" та печатками з однієї сторони і підписами відповідача з іншої, що є безперечним підтвердженням досягнення згоди з усіх істотних умов договору та їх укладення.

Однак, відповідач порушив умови договору кредиту.

Відповідно до п.4.1. кредитного договору, у разі прострочення позичальником термінів сплати відсотків, визначених в п.2.4. кредитного договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених в п.1.1, відповідач сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по кредитному договору (а.с.4) в результаті порушення умов кредитного договору, станом на 23 вересня 2016 року, заборгованість відповідача по кредиту складає 18933 (вісімнадцять тисяч дев"ятсот тридцять три) дол. США 89 центів, що згідно курсу НБУ станом на 23.09.2016 року еквівалентно 490 820,03 грн. та включає в себе:

- 10561,00 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 2917,74 доларів США - заборгованість за відсотками;

- 4274,28 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 1180,87 доларів США - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

Відповідно до ст. 192, 533 Цивільного кодексу України грошові зобов'язання на території України повинні бути виконані в гривнях. Використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями можливе лише у разі дотримання порядку й умов, передбачених законом. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведенимналежним чином.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що відповідач у судове засідання не з'явився, доказів сплати заборгованості за кредитним договором не надав, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

На підставі п.6 ч.3 ст.79 ЦПК України, до витрат, пов"язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов"язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому судовий збір в сумі 7362,30 грн., що був сплачений позивачем при звернені до суду, а також витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 630 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 118, 119, 120, 192, 197, 208-209, 213-215, 218, 224-227 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 533, 598, 599, 610, 615, 629, 634,1050, 1054 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019, п/р 29091805130003 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 18933 (вісімнадцять тисяч дев"ятсот тридцять три) дол. США 89 центів, що згідно курсу НБУ станом на 23.09.2016 року еквівалентно 490 820,03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» сплачений судовий збір в розмірі7362,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 630 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Оріхівського районного суду: О.В.Плечищева