Рішення № 63597282, 21.12.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20176/16-ц Провадження № 22-ц/772/3625/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 69 Доповідач Рибчинський В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Вінницької області в складі:

головуючого судді: Рибчинського В.П.,

суддів: Голоти Л.О., Кучевського П.В.,

за участі секретаря: Топольської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційною скаргою Вінницької митниці Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 листопада 2016 року у справі за заявою громадянина США ОСОБА_2 за участю заінтересованої особи Вінницької митниці Державної фіскальної служби України про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме те, що він є фізичною особою нерезидентом України, зазначивши, що він є громадянином США, постійно проживає на території США, має там постійне місце роботи, а саме здійснює там підприємницьку діяльність. Заявник зазначив, що часто перебуває на території України, має в Україні посвідку на постійне проживання та зареєстровану адресу, однак має більш тісні особисті та економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в ОСОБА_3 Штатах Америки, а відтак, в силу вимог Податкового кодексу України вважається нерезидентом.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01 листопада 2016 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_2 є фізичною-особою нерезидентом України.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Вінницька митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заявник ОСОБА_2 є громадянином ОСОБА_3 Штатів Америки, що підтверджується паспортом №505818927, виданим Міністерством Закордонних справ ОСОБА_3 Штатів 21.11.2013 року.

Згідно з посвідченням водія, виданого Штатом Пенсільванія 02.01.2013 року, ОСОБА_2 проживає за адресою: 209 ОСОБА_4 Лангхорн, штат Пенсільванія, 19053.

Довідкою від 14 серпня 2013 року, виданою бухгалтерською фірмою посвідчується, що ОСОБА_2 обслуговується в цій компанії більше 15 років. ОСОБА_2 є одноосібним власником корпорації ОСОБА_5 Трейд, яка зареєстрована в штаті Пенсільванія, США, місце провадження бізнесу США. Також згідно з цією довідкою ОСОБА_2 кожного року подавав спільну податкову декларацію разом з його дружиною ОСОБА_6 та корпоративну декларацію. Всі декларації подавались належним чином та вчасно та всі податки були сплачені Уряду США в повному обсязі вчасно, як того вимагає американське законодавство.

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим відділом ЗАГС виконкому Вінницької міської Ради народних депутатів Вінницької області 04.07.1989 р., ОСОБА_2 19.08.1978 року одружився з ОСОБА_7, якій після укладення шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_2.

ОСОБА_6, є громадянкою ОСОБА_3 Штатів Америки, що підтверджується паспортом №542491927, виданим Міністерством Закордонних справ ОСОБА_3 Штатів 21.04.2016 року.

Згідно з посвідченням водія, виданим Штатом Пенсільванія 14.04.2014 року, ОСОБА_6 проживає за адресою: 209 ОСОБА_4 Лангхорн, штат Пенсільванія, 19053, тобто за тією ж адресою, за якої проживає її чоловік ОСОБА_2.

Подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_6 мають у власності автомобіль Lexus, що підтверджується реєстраційним свідоцтвом співдружності Пенсільванії від 25.06.2016р.

ОСОБА_2 та ОСОБА_6 мають дочку ОСОБА_8, яка також є громадянкою ОСОБА_3 Штатів Америки, що підтверджується паспортом №499897745, виданим Міністерством Закордонних справ ОСОБА_3 Штатів 11.02.2013 року.

Задовольняючи заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 має більш тісні особисті та економічні звязки саме з ОСОБА_3 Штатами Америки, а не Україною, а тому є усі підстави вважати його нерезидентом України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 256 ЦПК України встановлений перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Як вбачається з роз'яснень викладених в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

ОСОБА_2 звернувся з заявою про встановлення факту, що він є фізичною -особою нерезидентом України, зазначивши, що іншого позасудового порядку встановлення статусу України не передбачено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_2, оскільки ані Податковим кодексом України, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено спеціального порядку для підтвердження факту наявності у відповідної особи статусу громадянина України нерезидента, у звязку з чим заявник позбавлений можливості захистити свої право у інший позасудовий спосіб.

З зазначеним висновком суду першої інстанції колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області не погоджується, оскільки статус резидента в Україні визначається відповідно до положень п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до яких фізична особа - резидент є фізичною особою, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Отже висновки суду першої інстанції про те, що законодавчо не встановлено порядок підтвердження факту наявності у відповідної особи статусу нерезидента є безпідставними.

Важливе значення має вимога про обовязкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

В заяві про встановлення факту не зазначена та при розгляді справи не встановлена мета встановлення юридичного факту для ОСОБА_2.

При цьому, ОСОБА_2 у разі відмови суб'єкта владних повноважень у наданні йому статусу нерезидента України не позбавлений можливості оскаржити дії посадових осіб до суду у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Вінницької митниці Державної фіскальної служби України - задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 листопада 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

ОСОБА_9