Вирок № 63590193, 22.12.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7114/16-к

Провадження № 1-кп/369/397/16

В И Р О К

іменем України

22.12.16 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі: Тодосієнко В.В.

за участі прокурора: Цисаренка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Росія; не зареєстрованого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; не працюючого, громадянина України; українця; раніше судимого 14.07.2004 Гайворонським районним судом Кіровоградської області за ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 185, ст.70 КК України до 12 років позбавлення волі, 23.11.2004 апеляційним судом Кіровоградської області міру покарання зменшено до 10 років позбавлення волі, 16.01.2014 звільнений по відбуттю строку покарання,

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09.06.2016, близько 09 години 20 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався на 16 км. + 700 м. автодороги Київ-Одеса в смт.Чабани Києво-Святошинського району Київської області, зі сторони м.Одеси в напрямку м.Києва.

Рухаючись у вказаному напрямку, у середній смузі для руху, водій ОСОБА_1 проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обставнокою та її зміною на ділянці дороги з обмеженням максимальної швидкості «50» (знак 3.29 ПДР України), перевищив дозволену швидкість для руху, рухаючись зі швидкістю близько 80 км/год., підїжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким в середній смузі руху почав зупинятись невстановлений автомобіль, який рухався в попутному напрямку попереду, ОСОБА_1 не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, змінив напрямок руху перестроївся в крайню ліву смугу руху, після чого виїхав на нерегульований пішохідний перехід, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, котрий перетинав проїзну частину автодороги Київ-Одеса до нерегульованого пішохідного переходу, з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля НОМЕР_1.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритий уламковий перелом діалізу лівої великогомілкової кістки в середній третині зі зміщенням відломків, відкритий уламковий перелом діалізу лівої малогомілкової кістки у верхній та середній третинах зі зміщенням відломків. Згідно висновку експерта № 176/Д від 26.07.2016, відкритий перелом середньої третини діалізу великогомілкової кістки відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п.: 1.5. (дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); 2.3. «б» (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю переміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі); 12.9 «б». (Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 Знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості»); 18.4 (Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека) Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 1.5., 2.3. «б», 12.9 «б» та 18.4 Правил дорожнього руху України, стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному звязку з наслідками, які наступили в результаті ДТП отримання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та суду пояснив, що 09.06.2016, близько 09 години 20 хвилин, він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався на 16 км. + 700 м. автодороги Київ-Одеса в смт.Чабани Києво-Святошинського району Київської області, зі сторони м.Одеси в напрямку м.Києва. Поблизу с.Віта Поштова, попереду ОСОБА_1 раптово зупинилось маршрутне таксі, тому з метою уникнення зіткнення з ним, йому довелось обїхати зазначений транспортний засіб, внаслідок чого він здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_3

З цивільним позовом прокурора згодний. У скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 визнав вину у повному обсязі, визнавав її в ході досудового розслідування, повністю погодився з обвинувальним актом, суд на підставі ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого, розяснивши при цьому йому права, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_1 давав правдиві покази суду, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Тому, оцінивши зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1В повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд враховує, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином; враховує також особу обвинуваченого, який на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий 14.07.2004 Гайворонським районним судом Кіровоградської області за ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 185, ст..70 КК України до 12 років позбавлення волі, 23.11.2004 апеляційним судом Кіровоградської області міру покарання зменшено до 10 років позбавлення волі, 16.01.2014 звільнений по відбуттю строку покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України. Враховуючи, що ОСОБА_1 розкаявся у вчиненому, суд приходить до переконання, що його виправлення можливе без реального відбуття покарання тому, відповідно до ст. ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з встановленням іспитового строку, покладаючи на нього частину обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд визнає. що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_1 відділу охорони здоровя Києво-Святошинського РДА завдано матеріальної шкоди, яка складається із витрат, понесених цим закладом охорони здоровя на лікування потерпілого ОСОБА_3, і ця шкода відповідно до ст. 1206 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що скоїла злочин, тобто обвинуваченим, тому суд задовольняє цивільний позов прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про відшкодування витрат понесених лікарнею за лікування потерпілого ОСОБА_3, тому суд задовольняє цивільний позов, заявлений прокурором.

Розмір витрат, повязаних із залученням експерта, суд вирішує відповідно до ст. 126 КПК України, стягуючи з обвинуваченого ОСОБА_1 1759 грн. 20 коп. в дохід держави за проведення автотехнічних експертиз.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

У відповідності зі ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язати в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 17569 (сімнадцять тисяч пятсот шістдесят девять) гривень 50 (пятдесят) копійок на користь держави в особі відділу охорони здоровя Києво-Святошинського РДА на розрахунковий рахунок №35412001087863, код ЄДРПОУ 39108632, МФО 821018, призначення платежу: за лікування потерпілого ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_1 1759 (тисячу сімсот пятдесят девять) гривень 20 (двадцять) копійок за проведення автотехнічної експертизи на користь держави.

Речові докази: Автомобіль марки «FORD SIERRA 2.0» реєстраційний номер НОМЕР_2, повернутий ОСОБА_1 на відповідальне зберігання залишити ОСОБА_1

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: В.В. Лисенко