Рішення № 63588434, 07.12.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5373/16-ц

2/296/2046/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Шалоти К.В.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з зазначеним позовом до ОСОБА_3, у якому просив визнати недостовірною інформацію про позивача щодо образ, приниження та застосування фізичної сили відносно відповідача та зобов'язати відповідача спростувати протягом тижня після набрання рішення законної сили, але не пізніше проведення найближчого засідання комісії з питань культури, молоді та спорту Громадської ради при ОДА, недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1, у спосіб яким дана інформація була розповсюджена, а саме виступом перед членами комісії Громадської ради при ОДА та працівниками Житомирської обласної філармонії ім. С.ОСОБА_5.

Поданий позов обґрунтовувався тим, що 14.06.2016 р. на засіданні Громадської ради при обласній державній адміністрації Житомирської області, яка відбувалася приблизно о 17 год. вечора, за участі представників Громадської ради, працівників Житомирської обласної філармонії ім. С.ОСОБА_5 та представників ЗМІ, ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_1 постійно принижує та ображає її, а також вказала, що позивач в присутності інженера по техніці безпеки Житомирської обласної філармонії ОСОБА_6, директора Житомирського музичного училища ім. В.Косенка ОСОБА_7 та головного бухгалтера Житомирської обласної філармонії ОСОБА_8 наніс ОСОБА_3 два удари в голову.

Вказувалося, що неправомірними діями відповідача принижена честь та гідність, ділова репутація позивача, який є Заслуженим діячем мистецтв України, кандидатом мистецтвознавства, доцентом, оскільки звинувачення ОСОБА_3, на думку позивача, є фантазією останньої. Також зазначалося, що поширена інформація має негативний характер, оскільки принижує честь, гідність, ділову репутацію позивача в громадській думці з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі, ганьбить його, оскільки спонукає до засуджуючого ставлення до нього, як до особи, яка вчинила неправомірні дії.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, та просили позов задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на те, що оприлюднена відповідачем на засіданні громадської ради інформація про те, що позивачем було нанесено два удари в голову відповідачу відповідає дійсності, з приводу чого остання подала до поліції відповідну заяву, а висловлена на громадській раді інформація про порушення та зловживання з боку позивача є оцінкою його діяльності як керівника філармонії.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є генеральним директором комунального підприємства «Житомирська обласна філармонія імені ОСОБА_5» Житомирської обласної ради, що стверджується рішенням 16 сесії 6 скликання Житомирської обласної ради від 19.09.2013 року № 969 та контрактом від 19 вересня 2013 року (а.с. 3, 24-25).

Відповідно до трудової книжки серії БТ-І №0429783 від 20.06.1978 р., ОСОБА_3 з 01.01.2012 року працює на посаді секретаря-друкарки Житомирської філармонії (а.с. 70-76).

Згідно матеріалів справи вбачається, що 14.06.2016 р. на засіданні Громадської ради при обласній державній адміністрації Житомирської області, яка відбувалася приблизно о 17 год. вечора, за участі представників Громадської ради, працівників Житомирської обласної філармонії ім. С.ОСОБА_5 та представників ЗМІ, ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_1 постійно принижує та ображає її, а також вказала, що позивач в присутності інженера по техніці безпеки Житомирської обласної філармонії ОСОБА_6, директора Житомирського музичного училища ім. В.Косенка ОСОБА_7 та головного бухгалтера Житомирської обласної філармонії ОСОБА_8 наніс ОСОБА_3 два удари в голову.

Факт поширення вказаної інформації підтверджено відеофрагментом виступу ОСОБА_3, переглянутого в судовому засіданні та долученого до матеріалів справи на СD-диску (а.с. 41).

Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Частиною 4 ст. 32 Конституції України та ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією розуміються документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Одним із видів інформації є інформація про особу це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу.

Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» розяснив судам, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення цією особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо).

Пунктом 19 зазначеної Постанови роз'яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлювання, які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Так, поширена ОСОБА_3 14.06.2016 р. на засіданні Громадської ради при обласній державній адміністрації Житомирської області інформації про те, що директор Житомирської обласної філармонії ім. С.ОСОБА_5 ОСОБА_1 наніс їй два удари в голову, по своїй суті є фактичним твердження, а тому підлягає перевірці на предмет дійсності та правдивості.

Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка директор Житомирського музичного училища ім. В.Косенка ОСОБА_7 вказав, що 30.03.2016 р. він разом з композиторкою завітали до приймальні директора філармонії та після зустрічі з ОСОБА_1, пройшли до нього в кабінет, про подальші події нічого повідомити не зміг.

Допитані у судовому засіданні свідки - інженер по техніці безпеки Житомирської обласної філармонії ОСОБА_9 та головний бухгалтер обласної філармонії ОСОБА_8 повідомили, що 30.03.2016 р. перебували в приймальні директора філармонії ОСОБА_1 та чекали на його прийом. В приймальні також перебувала секретар Рокітенець Г.П., якій позивач надавав якісь усні вказівки, зміст яких свідки пояснити не змогли. Вказували, що до приймальні завтали відвідувачі - директор музичного училища ОСОБА_7 та композиторка, які після їх зустрічі ОСОБА_1 пройшли до нього в кабінет. Не дочекавшись прийому директора, - залишили його приймальню. Вказували, що свідками нанесення ударів ОСОБА_3 вони не були.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надала показання, що ОСОБА_9 особисто повідомив їй про те, що директор філармонії ОСОБА_1 вдарив секретаря Рокітенець Г.П. у його присутності.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 стверджував, що в день подій по робочих питаннях зустрівся з головним бухгалтером ОСОБА_8, яка повідомила, що директор філармонії ОСОБА_1 вдарив секретаря Рокітенець Г.П. Через деякий час зустрів інженера по техніці безпеки ОСОБА_9, який також підтвердив вказані події.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надала показання, що в день подій піднялась до приймальні директора філармонії, де зустрілась з ОСОБА_3, яка повідомила, що директор ОСОБА_1 її вдарив. Вказувала, що ОСОБА_3 була заплакана та знервована. Потім вона дізналась, що це бачили інженер по техніці безпеки ОСОБА_9 та головний бухгалтер ОСОБА_8 Зазначила, що при розмові з ОСОБА_9, останній повідомив, що бачив як ОСОБА_1 декілька разів вдарив ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2016 року ОСОБА_3 звернулася до начальника ГУНП в Житомирській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст. 125 КК України, в якій вказувала про те, що «..генеральний директор філармонії ОСОБА_1 упродовж майже семи років керує філармонією та з самого початку своєї діяльності в зневажливій формі спілкується з колективом філармонії. Брутальна лайка. Приниження людської гідності та професійних якостей, а інколи і рукоприкладство основні методи керівника філармонії». У вказаній заяві також повідомляється, що «.. та чи можна зрівняти той фізичний і моральний біль, який я отримала тоді, коли мені було нанесено два удари в голову. Під час того, як ОСОБА_1 ударив мене по голові були присутні ОСОБА_8 та ОСОБА_6Г.» (а.с. 42-45).

Хоча зазначена заява ОСОБА_3 про вчинення злочину за ст. 125 КК України подана до правоохоронного органу - 19.07.2016 року, тобто після звернення позивача з даним позовом до суду, проте вона стосується питань перевірки достовірності інформації, що була поширена відповідачем 14.06.2016 р. на засіданні Громадської ради при обласній державній адміністрації.

Відповідно до листа-відповіді начальника Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області від 19.08.2016 №12712/201/01/2016 на звернення ОСОБА_3 від 03.08.2016 вбачається, що в ході проведення перевірки з ОСОБА_1 було проведено бесіду профілактичного характеру щодо недопущення вчинення антигромадської поведінки в суспільстві та побуті (а.с. 46).

Разом з тим, в матеріалах справи наявні й відповідь начальника Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області від 29.06.2016 №13-1620 на звернення Рокітинець з приводу вчинення неправомірних дій генеральним директором КП «Житомирська обласна філармонія» ОСОБА_1, зареєстрована в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень за №27663 від 21.06.2016 р., тобто на заяву відповідача, що була подано ще до звернення позивача з даним позовом до суду про захист честі, гідності та ділової репутації (а.с. 47,48).

Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які заперечували свою присутність під час завдання ОСОБА_3 ударів по голові, оскільки, по-перше, останнє спростовується показаннями інших свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а по-друге, такі свідки перебувають в залежному та підпорядкованому становищі до позивача, який обіймає посаду керівника Житомирської обласної філармонії, а отже можуть мати побоювання застосування санкцій, таких як втрата посади, що беззаперечно має «охолоджуючий ефект» та є певною перешкодаю у висловленні критичних зауважень стосовно керівника установи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поряд з правом на захист гідності, честі та ділової репутації фізичної особи, слід також звернути увагу на важливе значення захисту права особи на свободу вираження поглядів, гарантоване ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року ратифікованої Законом України 7 липня 1997 року N 475/97-ВР, та навіть більше - беззаперечного права особи на особисту недоторканність, та відповідного права на захист від вчинення будь-яких неправомірних дій чи посягань на таку свободу, що може виражатися, зокрема й шляхом оприлюдненні інформації щодо вчинення таких неправомірних дій.

У п. 72 рішенні Європейський суд з прав людини у справі "Гужа проти Молдови" (Guja v. Moldova) [ВП], заява № 14277/04, п. 70, ECHR 2008-...) зазначає, що право працівника державного сектору повідомити про факти незаконних дій чи правопорушень, учинених за місцем роботи, має бути захищене, зокрема, якщо йдеться про працівника, який входить до невеликої групи осіб, яким відомо про те, що відбувається на роботі, а тому він, як ніхто інший, здатний діяти в інтересах суспільства, попереджаючи про це роботодавця чи громадськість.

З огляду на зазначене, оцінивши усі досліджені докази та обставини у даній справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що не можуть бути визнані недостовірними та відповідно бути спростовані відомості, які були поширені ОСОБА_3 щодо нанесення їй керівником Житомирської обласної філармонії ОСОБА_1 двох ударів по голові, з приводу чого відповідач неодноразово зверталась до правоохоронних органів, вимагаоючи проведення повного та обєктивного розслідування вказаних подій, що в подальшому за ініціативи ОСОБА_3 також стало предметом громадського обговорення на засіданні Громадської ради при обласній державній адміністрації Житомирської області, яке відбулося 14 червня 2016 р.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного Суду України в п. 21 постанови від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», роз'яснив, що при поширенні недостовірної інформації стосовно життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості.

Як зазначається в рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської ОСОБА_13 Європи про право на недоторканість життя, публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3,4,6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв'язку з цим, межа допустимої критики політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Так, ОСОБА_1 працює на посаді генеральним директором КП «Житомирська обласна філармонія ім. Святослава Ріхтера» Житомирської обласної ради. Крім того, позивач має звання Заслуженого діяча мистецтв України, тобто він є публічною особою.

Інформація, яка була висловлена ОСОБА_3 на засіданні Громадської ради при обласній державній адміністрації Житомирської області, яке відбувалось 14.06.2016 р. також торкалася питання упередженого відношення до неї керівника ОСОБА_1 та незадовільного керування ним Житомирською обласною філармонією, за своїм змістом є публічною критикою, при цьому така інформація стосується роботи очолюваного позивачем культурного закладу.

Відтак, позивач підлягає ретельному громадському контролю і може зазнавати гострої та сильної громадської критики.

З огляду на викладене, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням усі досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання інформації, поширеної ОСОБА_3 на засіданні Громадської ради при обласній державній адміністрації Житомирської області, яке відбувалася 14.06.2016 р. недостовірною та такою, що підлягає спростуванню - не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом того ж строку з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Cуддя К. В. Шалота