Ухвала суду № 63587301, 19.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

19 грудня 2016 року К/800/29607/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2015

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016

у справі № 810/3888/15

за позовом фізичної особи-підприємства ОСОБА_1

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 у справі № 810/3888/15.

До касаційної скарги відповідачем додано клопотання про поновлення пропущеного строку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2016 касаційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржник, порушуючи питання про поновлення процесуального строку на подачу касаційної скарги, не наводить поважних причин пропуску встановленого строку на касаційне оскарження. Так, скаржник зазначає лише про відсутність належного фінансування на сплату судового збору на момент подання касаційної скарги та її повернення відповідною ухвалою Вищого адміністративного суду України. Однак, будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин скаржник не надає.

У зв'язку з цим, ухвалою про залишення касаційної скарги без руху запропоновано скаржнику протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали навести суду касаційної інстанції поважні підстави та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 02.11.2016 направлена на адресу скаржника та отримана ним 07.11.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.11.2016 відповідачем 09.12.2016 надіслана заява. У заяві зазначено ті самі причини несвоєчасного подання касаційної скарги, що і вперше. При цьому, будь-яких інших підстав у заяві не наведено.

Вказані скаржником обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга має бути подана протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому, усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право у будь-який необмежений після сплину строку касаційного оскарження час реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи наведене, вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій.

При цьому, суддя-доповідач враховує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили в лютому 2016, а касаційна скарга подана в листопаді 2016, тобто, з часу набрання законної сили судовими рішеннями і до часу їх оскарження минув значний період часу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суддя-доповідач зазначає, що у даному випадку вказані відповідачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

З огляду на те, що причини пропуску строку, зазначені Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області у клопотанні про поновлення строку, визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження має бути відмовлено на підставі абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 у справі № 810/3888/15.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику, а касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко