КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 823/3772/15 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
У Х В А Л А
Іменем України
08 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дуденкові О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного Управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка Сергія Миколайовича, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України про визнання незаконним та скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року позов задоволено: визнано незаконними дії начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка Сергія Миколайовича щодо застосування до ОСОБА_2 заходів дисциплінарного впливу; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка Сергія Миколайовича від 20.08.2015 №115/ОС про застосування заходів дисциплінарного впливу до ОСОБА_2
Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач - Головне Управління Державної казначейської служби України в Черкаській області звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 14.05.2013 призначений на посаду головного спеціаліста юридичного відділу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на підставі наказу №66/ос від 14.05.2013 та 03.06.2014 призначений на посаду начальника юридичного відділу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на підставі наказу №79/ос від 03.06.2014.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.03.2014 у справі №925/334/14 стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на користь приватного підприємства «Промелектробуд-2000» 500265 грн. 60 коп. боргу та 10005 грн. 31 коп. судового збору, яке мотивовано тим, що Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, не підписавши акти виконаних робіт, не розрахувалось з приватним підприємством "Промелектробуд-2000" за договором підряду №212/68 від 07.12.2012 за виконані роботи з комплексної реконструкції приміщення, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Паризької Комуни, 7.
ОСОБА_2 як представник Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, подав 07.04.2014 апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду на вказане рішення господарського суду Черкаської області від 25.03.2014, в якій вказав, що Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області звільнено від сплати судового збору в силу положень п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2014 апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернуто скаржнику. Згідно відомостей, які містяться в наведеній ухвалі суду, підставою її прийняття є неподання апелянтом доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками приватному підприємству "Промелектробуд-2000", а також неподання платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Наказом Державної казначейської служби України №211 від 23.07.2015 «Про результати розгляду матеріалів про стягнення коштів» зобов'язано начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області за порушення пункту 8 статті 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, а саме: не оскарження в апеляційному, касаційному порядку рішення господарського суду Черкаської області від 25.03.2014 у справі 925/334/14, притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника юридичного відділу ОСОБА_1
З урахуванням наданих позивачем пояснень від 18.08.2015, а також наведеного наказу №211 від 23.07.2015, наказом начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка С.М. №115/ОС від 20.08.2015 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач не довів правомірність своїх дій та рішень.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Отже, при наданні оцінки щодо правомірності накладення на позивача оскаржуваного дисциплінарного стягнення слід виходити із загальних правил притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, визначених КЗпП України, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 14 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» звернуто увагу на необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП України і інших актів законодавства України та пунктом 22 вказаної постанови визначено, зокрема, «…що судам необхідно з'ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк…».
Колегія суддів, погоджуючись з судом першої інстанції, звертає увагу на те, що місячний строк застосування до позивача дисциплінарного стягнення відповідачем було пропущено з огляду на наступне.
Так, лист відповідача №15-06/174-4914 до Державної казначейської служби України щодо виділення додаткових кошторисних призначень за програмою 3504010 за КЕКВ3142 та КЕКВ2800 на загальну суму 510270 грн. для покриття боргу та судових витрат згідно наказу господарського суду Черкаської області у справі №925/334/14 - був підписаний 17.06.2015, а відтак, сплинув місячний строк з дня виявлення проступку для застосування до позивача дисциплінарного стягнення, який необхідно відраховувати саме із 17.06.2015, в той час, як оскаржуваний наказ прийнятий 20.08.2015.
Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Так, аналіз наведених норм свідчить про те, у відповідності до ст. 147 КЗпП України дисциплінарний вплив, зокрема, попередження про неповну службову відповідність є тим самим іншим видом дисциплінарного стягнення.
Пунктом 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою КМУ від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Порядок №950), стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскаржуваного наказу слугував факт не оскарження в апеляційному, касаційному порядку рішення господарського суду Черкаської області від 25.03.2014 у справі №925/334/14, що призвело до значної матеріальної шкоди Головному управлінню Державної казначейської служби України у Черкаській області у розмірі 500265 грн. 60 коп., а тому помилковим є посилання відповідача щодо нерозповсюдження вимог вказаного Порядку №950 на спірні правовідносини.
Таким чином, в порушення вищевикладеного, начальником ГУ ДКС України у Черкаській області за наслідком виявлення факту порушенням позивачем своїх службових обов'язків, що призвело до заподіяння значної матеріальної шкоди державі - не було призначено службове розслідування, чим порушено вимоги Порядку №950.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Головного Управління Державної казначейської служби України в Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 13.12.2016.
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.
Судове рішення № 63586083, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/3772/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: