Ухвала суду № 63585928, 22.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 376/2407/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Губська О.А.

за участі :

секретар с/з Кузик М. А.

пр-к апелянта Полотняк Р.О.

позивач ОСОБА_4

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги внаслідок настання інвалідності у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.16, п.«б» ч.1 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пп.1 п.6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб згідно вимог п.4 ч.2 ст.16, п.«б» ч.1 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пп. 1 п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення про відмову ОСОБА_4 в призначенні одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення інвалідності ІІ групи у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України №31 від 21.08.2015;

- зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення інвалідності ІІ групи у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби та додані до неї документи та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених в цій постанові.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначають про порушення судом першої інстанції норм права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 01.08.1976 по 05.07.1993 проходив військову службу в лавах Збройних Сил СРСР та Збройних Сил України.

05.07.1993 наказом Міністра оборони України № 01217 від 26.06.1993 старшого лейтенанта ОСОБА_4, командира аеродромно-експлуатаційного взводу 494 окремого батальйону аеродромно-технічного забезпечення (вертолітного полку) 13 Загальновійськової армії звільнено з дійсної військової служби в запас за статтею 59 пункт «з» за власним бажанням.

В період з 23.08.1994 по 03.02.1997 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України.

20.01.1997 Окружною військово-лікарською комісією УВС Рівненської області за розпорядженням УК УМВС Рівненської області при проведенні медичного огляду позивача визнано обмежено придатним до військової служби та виявлено захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС.

Згідно з довідкою МСЕК серії КИО-1 №091754 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 16.03.2000 на строк до 01.04.2001 внаслідок загального захворювання.

Відповідно до витягу із акту огляду МСЕК до довідки серії КИО-І №069859 позивачу з 25.07.2000 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ на строк до 01.08.2002.

Відповідно до довідки МСЕК серії КИО-І №220771 позивачу з 02.03.2005 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ довічно.

Під час повторного медичного огляду позивачу з 23.07.2014 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби довічно.

Відповідно до довідки Федеральної державної казенної установи «321 військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони Російської Федерації (Забайкальський край, м.Борзя) №244 від 17.11.2014 слідує, що ОСОБА_4, будучи старшим лейтенантом в/ч 78678, знаходився на стаціонарному лікуванні хірургічного відділення в/ч 67705 з 17.10.1985 по 31.10.1985 з приводу ЗЧМТ, струсу головного мозку, множинних забоїв мяких тканин голови, забоїв правого плеча, тулуба, поперекової ділянки. В довідці вказано, що травму отримав під час виконання обов'язків військової служби.

Позивач звертався до Київського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України через Сквирський районний військовий комісаріат Київської області з пакетом документів за вих. №858 від 29.09.2014 з метою отримання одноразової грошової допомоги внаслідок інвалідності у Зв'язку із виконанням обов'язків військової служби.

В подальшому пакет документів позивача за вих. №858 від 29.09.2014 було передано Департаменту фінансів Міністерства оборони України для розгляду.

Листом №248/3/6/211 від 03.02.2015 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив Київський обласний військовий комісаріат, що в пакеті документів за вих. №858 від 29.09.2014 немає довідки МСЕК про первинне встановлення інвалідності і потребує уточнення проходження позивачем служби в органах МВС України після звільнення з лав Збройних Сил України. Також зауважено про те, що в разі якщо останнє місце служби і звільнення заявника є органи МВС України, то і виплата допомоги відповідно до статті 23 Закону України №2011-ХІІ повинна здійснюватися зазначеним міністерством.

15.04.2015 позивач на виконання вимог листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України за вих.№248/3/6/211 від 03.02.2015 звернувся до Комунального закладу Київської обласної ради «Обласне бюро медико-соціальної експертизи» для надання йому довідки про первинне встановлення інвалідності.

Листом №65/60 від 12.05.2015 Комунальний заклад Київської обласної ради «Обласне бюро медико-соціальної експертизи» повідомив, що за даними медичної експертної справи позивачу первинно рішенням Фастівської МСЕК від 16.03.2000 встановлена ІІІ група інвалідності, загальне захворювання, до 01.04.2001. У зв'язку із погіршенням стану здоров'я позивача було оглянуто 25.07.2000 обласною МСЕК №1. З урахуванням свідоцтва про хворобу №22 від 20.01.1997, наданого ВЛК УВС Рівненської області, встановлена ІІ група інвалідності, захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС, 60% втрати працездатності до 01.08.2002. При черговому переогляді Фастівською МСЕК 02.03.2005 встановлена ІІ група інвалідності довічно. 25.07.2013 Фастівською МСЕК на підставі постанови ВЛК ГУ МВС України в Київській області №8 від 17.07.2013 підтверджено рішення про встановлення ІІ групи інвалідності, захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС, 80% втрати працездатності, довічно. Рішенням Фастівської МСЕК від 23.07.2014 відповідно до витягу з протоколу засідань ЦВЛК МО України №1905 від 10.07.2014 позивачу змінена причина інвалідності: травма (струс головного мозку в 1985 році), пов'язана із виконанням обов'язків військової служби, довічно.

30.06.2015 позивач із врахуванням листа Комунального закладу Київської обласної ради «Обласне бюро медико-соціальної експертизи» №65/60 від 12.05.2015 та довідки МСЕК про первинне встановлення інвалідності внаслідок загального захворювання №091754 від 16.03.2000 повторно звернувся до Київського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України із заявою про отримання одноразової грошової допомоги внаслідок настання інвалідності ІІ групи у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби.

13.11.2015 позивач отримав лист Київського обласного військового комісаріату №2/5/1672 від 31.08.2015 із витягом з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності осіб, звільнених з військової служби №31 від 21.08.2015, яким йому відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги внаслідок інвалідності у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належним органом, який має виплачувати позивачу одноразову грошову допомогу є саме Міністерство оборони України, як орган, на який відповідно до частини 6 статті 16-3 Закону України №2011-ХІІ покладено такі функції.

Надаючи правову оцінку прийнятому судом першої інстанції рішенню колегія суддів звертає увагу на наступне.

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Так, відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на час звільнення позивача з військової служби) було передбачено, що військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Згідно пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності 23.07.2014) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

Відповідно до ч.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Частиною 5 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що у разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцю, особі, звільненій з військової служби, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або на день його (її) звільнення з військової служби обіймав (обіймала) посаду в державному органі, установі, організації із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів цих державних органів, установ, організацій, до яких він (вона) були відряджені.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерв, затверджений постановою КМУ, від 25.12.2013 року № 975 ( далі - Порядок №975).

Відповідно до положень п.3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно пункту 6 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Отже, підставою призначення та виплати одноразової грошової допомоги є встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби. Право на отримання одноразової грошової допомоги набувається у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності та не ставиться в залежність від первинного чи вторинного встановлення такої інвалідності. у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пункту 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 14 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Відповідно до пункту 17 Порядку №975 особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 звільнений з військової служби за власним бажанням та виключений з особового складу Збройних Сил України в запас відповідно до пункту "з" статті 59 постанови Ради міністрів СССР від 18.03.1985 "Про затвердження Положення про проходження військової служби офіцерським складом Збройних Силах СССР" з 05.07.1993 наказом міністра оборони України №01217 від 26.06.1993.

Після звільнення з військової служби в запас Збройних Сил України 05.07.1993 позивач не перебував на військовій службі.

Позивачу первинно рішенням Фастівської МСЕК від 16.03.2000 встановлена ІІІ група інвалідності, загальне захворювання, до 01.04.2001. У зв'язку із погіршенням стану здоров'я позивача було оглянуто 25.07.2000 обласною МСЕК №1. З урахуванням свідоцтва про хворобу №22 від 20.01.1997, наданого ВЛК УВС Рівненської області, позивачу встановлена ІІ група інвалідності, захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС, 60% втрати працездатності до 01.08.2002. При черговому переогляді Фастівською МСЕК 02.03.2005 встановлена ІІ група інвалідності довічно. 25.07.2013 Фастівською МСЕК на підставі постанови ВЛК ГУ МВС України в Київській області №8 від 17.07.2013 підтверджено рішення про встановлення ІІ групи інвалідності, захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС, 80% втрати працездатності, довічно.

Рішенням Фастівської МСЕК від 23.07.2014 відповідно до витягу з протоколу засідань ЦВЛК МО України №1905 від 10.07.2014 позивачу змінена причина інвалідності: травма (струс головного мозку в 1985 році), пов'язана із виконанням обов'язків військової служби, довічно.

Підставою для зміни причини інвалідності стало рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №1905 від 10.07.2014, яким встановлено: травма (закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, множинні забої м'яких тканин голови, тулуба та поперекової ділянки 1985р.) колишнього військовослужбовця ОСОБА_4, що підтверджена записами в медичній книжці за формою 2, які в подальшому призвели до розвитку «ІХС. Стенокардії напруження. ФК ІІІ ст. Постінфарктного (10.05.2013) великовогнищевого кардіосклерозу, аневризми лівого шлуночку. СН-ІІАст. Сечокамяної хвороби, хронічному пієлонефриту лівої нирки, нефросклерозу правої нирки, нефрогенна гіпертензія. ХНН-ІІст., що підтверджено медичними документами травма, так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

Тобто, в даному випадку травма отримана позивачем під час виконання обов'язків військової служби.

При цьому, саме на Міністерство оборони України, як на головного розпорядника коштів, покладено обов'язок щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що 21 серпня 2015 року на засіданні Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України прийнято рішення, з посиланням на положення пункту 17 Порядку №975, яким відмовлено позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги внаслідок інвалідності у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби.

Підставою відмови в призначенні такої допомоги стало те, що позивач в останнє був звільнений з органів внутрішніх справ, а тому і виплати має проводити МВС України, як орган державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби. Зміст поданих документів та наявність законодавчо визначених підстав для отримання позивачем одноразової виплати відповідачем не з'ясовувався.

Зазначене свідчить про протиправність рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги внаслідок інвалідності у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби, оформленого протоколом засідання №31 від 21.08.2015.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку, з метою повного захисту прав позивача, необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги внаслідок інвалідності у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби, оформленого протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України №31 від 21.08.2015.

Також, враховуючи, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення, а суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень, суд першої інстанції правильно зобов'язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення інвалідності ІІ групи у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби та додані до неї документи та прийняти відповідне рішення.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя О.А.Губська

Повний текст виготовлено - 22.12.2016.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Губська О.А.