Постанова № 63584746, 16.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/723/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі справу за адміністративним позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації, третя особа виробничо-комерційна фірма Лісс (у вигляді ТОВ) про скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 17.04.2014 року за № 12516730 про державну реєстрацію за ВКФ Лісс (у вигляді ТОВ) права власності на нежитлове приміщення, розташоване у м. Одесі по вул. Гайдара, будинок 33,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Одеської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовом до ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації, третя особа виробничо-комерційна фірма Лісс (у вигляді ТОВ), в якому просить скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 17.04.2014 року за № 12516730 про державну реєстрацію за ВКФ Лісс (у вигляді ТОВ) права власності на нежитлове приміщення, розташоване у м. Одесі по вул. Гайдара, будинок 33.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора Одеської області зазначив, що прокуратурою області проведена перевірка дотримання вимог законодавства при прийнятті реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за результатом якої установлено, що державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби ОМУЮ ОСОБА_2 17.04.2014 року за № 12516730 на підставі декларації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК в Одеській області №ОД 142140860420 про готовність обєкта до експлуатації, але за відсутності документу, що підтверджує речове право на земельну ділянку, прийнято рішення про реєстрацію за ВКФ «Лісс» (у вигляді ТОВ) права власності на нежитлове приміщення, розташоване в м. Одеса по вул. Гайдара, будинок 33, площа якого склала 107,4 кв. м. На підставі вказаного рішення до реєстру речових прав на нерухоме майно 17.04.2014 року внесено відповідний запис та ВКФ «Лісс» (у вигляді ТОВ) видано свідоцтво про право власності на вказаний обєкт нерухомості.

Також заступник прокурора Одеської області зазначив, що враховуючи те, що проведені ВКФ «Лісс» (у вигляді ТОВ) будівельні роботи здійснювались за відсутності правоустановчих документів на земельну ділянку таке будівництво є самочинним.

Разом з тим, заступник прокурора Одеської області вказав, що в декларації про готовність обєкта до експлуатації ВКФ «Лісс» (у вигляді ТОВ) вказано, що проведена реконструкція нежитлового приміщення кафе-бару без зміни геометричних розмірів, проте насправді, реконструкцію павільйону проведено зі зміною геометричних розмірів, що підтверджується зазначеними даними в технічному паспорті від 31.03.2014 року, відповідно до якого підприємством поруч з літерою «А» збудовано нову житлову будівлю під літерою «Б» площею 32,7 кв.м.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Представник позивача Одеської міської ради, в судовому засіданні підтримав позицію прокурора та просив позовні вимоги задовольнити. Проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог КАС України. Надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідач не порушував права позивача, а тому вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Представник відповідача - юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації, до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог КАС України, надав до суду клопотання про розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Представник третьої особи ВКФ «Лісс» (у вигляді ТОВ) в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні. Проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечувала.

В обґрунтування своєї правової позиції зазначила, що не погоджуючись з законністю проведення реєстрації декларації про готовність обєкта до експлуатації заступником прокурора Одеської області ініційовано судовий процес по справі № 815/7219/14 за адміністративним позовом Заступника прокурора Одеської області до Державної архітектурно - будівельної інспекції України, за участю третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виробничо - комерційна фірма «Лісс», Департаменту ДАБІ в Одеській області, Інспекції ДАБІ в Одеській області про скасування реєстрації декларації, проведеної Інспекцією ДАБК України в Одеській області 27.03.2014 року за № ОД 142140860420. про готовність об'єкта до експлуатації щодо реконструкції нежитлового приміщення кафе-бару без зміни геометричних розмірів, розташованого за адресом: м. Одеса, вул. Гайдара, 33. Адміністративний позов прокурора було обґрунтовано двома обставинами, а саме: проведення реконструкції приміщення шляхом утворення окремо розташованої будівлі, що є фактичною зміною геометричних розмірів, яка вимагає зазначення в декларації про готовність об'єкту до експлуатації правовстановлюючого документу на земельну ділянку, а договір оренди закінчився у своїй дії по строку 26.01.2011 року. Зазначені обставини були дослідженні та оцінені судом в ході розгляду адміністративної справи № 815/7219/14, за результатом розгляду якої доводи органу прокуратури були спростованими та в задоволенні позову було відмовлено.

Так представник третьої особи, зазначає, що обставини які покладені в основу даного адміністративного позову вже були досліджені судом та їм надана оцінка в рішеннях, які набрали законної сили.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.10.2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради ВКФ Лісс у вигляді ТОВ було видане Свідоцтво САС № 193117 про право власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 33. (а.с. 11-12 т. 1).

Технічна характеристика обєкта станом на 2008 рік описана в технічному паспорті, виготовленому КП ОМБТІ та РОН 12.09.2008 року, з якого вбачається, що обєкт складається з двох окремо розташованих приміщень за нумерацією 1 та 2. (а.с. 24-26 т. 2).

Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області 27.03.2014 року зареєстровано за № ОД 142140860420 декларацію про готовність обєкта до експлуатації з реконструкції нежитлового приміщення кафе-бару без зміни геометричних розмірів за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 33, замовник виробничо-комерційна фірма Лісс. (а.с. 13-16 т.1).

Технічна характеристика обєкта станом на 2014 рік описана в технічному паспорті, виготовленому Юридично-консультаційним центром «ПравоПроект» 31.03.2014 року, з якого вбачається, що обєкт складається з двох окремо розташованих приміщень за нумерацією А та Б. (а.с. 17-21 т. 1).

14.04.2014 року ОСОБА_3, що діє на підставі наказу №5 від 30.10.2008 року та Статуту ВКФ «Лісс» (у вигляді ТОВ), звернувся до Одеського міського управління юстиції Одеської області із заявою про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою м. Одеса, вул. Гайдара, 33. (а.с. 75 т.1).

17.04.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ОМУЮ Одеської області ОСОБА_2 прийнято рішення №12516730 про державну реєстрацію права власності: форма власності: приватна, розмір частки:1/1, на нежитлове приміщення, що розташоване Одеська область, м. Одеса, вулиця Гайдара, будинок 33, за субєктом: Виробничо-комерційна фірма «Лісс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, податковий номер 21013774, з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на обєкт нерухомого майна. (а.с. 30 т. 1).

17.04.2014 року ВКФ «Лісс» у вигляді ТОВ отримано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення, що розташоване Одеська область, м. Одеса, вулиця Гайдара, будинок 33, індексний номер 20662558, серія САК № 594536. (а.с. 31 т. 1).

Разом з тим, Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року по справі № 815/7219/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Заступника прокурора Одеської області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи на стороні відповідача виробничо-комерційна фірма Лісс (у вигляді ТОВ), Департамент ДАБІ в Одеській області, про визнання протиправною та скасування реєстрації, проведеної Інспекцією ДАБК в Одеській області 27.03.2014 року за № ОД 142140860420, декларації про готовність обєкта до експлуатації щодо реконструкції нежитлового приміщення кафе-бару без зміни геометричних розмірів, розташованого за адресою: м.Одеса, вул..Гайдара, 33, поданої ВКФ Лісс (у вигляді ТОВ). Постанова набрала законної сили.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 року встановлено, що Виробничо-комерційній фірмі Лісс Виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано Свідоцтво про право власності № 2 від 09.01.1998 року на павільйон № 33 по вул. Гайдара в м. Одеса.

Технічна характеристика вказаного обєкта станом на 1999 рік описана в технічному паспорті, виготовленому КП ОМБТІ та РОН 17.08.1999 року, згідно якого вбачається наявність двох окремо розташованих приміщень за нумерацією 1та 2.

21.10.2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради ВКФ Лісс у вигляді ТОВ було видане Свідоцтво САС № 193117 про право власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 33, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта № 52933003 від 10.02.2016 року, а також дублікатом вказаного Свідоцтва, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 01.12.2011 року.

Технічна характеристика обєкта станом на 2008 рік описана в технічному паспорті, виготовленому КП ОМБТІ та РОН 12.09.2008 року, з якого вбачається, що обєкт складається з двох окремо розташованих приміщень за нумерацією 1 та 2.

Під приміщенням 1 на вищезазначених технічних паспортах зображено кафе-бар, в подальших технічних інвентаризаціях приміщення 1 зазначається як літера А; під приміщенням 2 зображено приміщення магазину, в подальших технічних інвентаризаціях приміщення 2 зазначається як літера Б, що підтверджується технічним паспортом від 31.03.2014 року, виготовленим ЮКЦ Право Проект

Таким чином судом встановлено, з наданих ВКФ Лісс (у вигляді ТОВ) технічних паспортів, виготовлених КП МБТІ та РОН 17.08.1999 року та 12.09.2008 року, вбачається, що будівля під літерою Б існувала і до реконструкції, а фактично було реконструйовано будівлю під літерою А. При цьому, нової будівлі під літерою Б ВКФ Лісс у вигляді ТОВ не будувалося.

Тому, суд за результатом розгляду справи № 815/7219/14, дійшов до висновку про безпідставність твердження позивача, що третьою особою було збудовано нову нежитлову будівлю під літ. Б.

Також судом встановлено, що на підставі договору на право тимчасового користування землею, на умовах оренди від 08.06.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3642, земельна ділянка, що знаходиться у м. Одесі, у Малиновському районі, по вул. Гайдара під номером тридцять три, загальною площею 166 кв.м надана у володіння та користування ВКФ Лісс у формі ТОВ терміном на 10 років.

ВКФ Лісс у формі ТОВ, звернулось до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо продовження терміну дії договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди. Розгляд питання триває (лист Департаменту комунальної власності Одеської міськради від 17.10.2013 року № 01-18/2193-09-03), оренда плата за користування земельною ділянкою справляється, що підтверджується платіжними квитанціями, товариством здаються податкові декларації з плати за землю.

Відповідно до ч 1. ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до листів управління архітектури та містобудування №01-11/4736-13оп від 25.01.2016 року, адресованому першому заступнику департаменту комунальної власності Одеської міської ради та департаменту комунальної власності від 03.02.2016 року №01-18/119-09-01, розгляд питання щодо продовження терміну дії договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди триває. (а.с. 27-29 т. 2).

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та реєстрацією речових прав врегульовані Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Законом України "Про Державний земельний кадастр", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868.

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Отже, судом встановлено, що третя особа вчинила всі передбачені Законом дії для поновлення дії договору оренди землі від 08.06.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3642 та продовжує користуватися земельною ділянкою на законній підставі, а розгляд питання щодо поновлення договору триває з незалежних від підприємства причин, що підтверджується зібраними по справі доказами.

Таким чином, суд дійшов до висновку про безпідставність доводів прокурора, що у ВКФ «Лісс» (у вигляді ТОВ) відсутні правоустановчі документи на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, будинок 33.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.

При цьому, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМ України від 17.10.2013 року № 868 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п. 13 Порядку заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. Подання заявником документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, не в повному обсязі не є підставою для відмови у прийнятті заяви. Орган державної реєстрації прав, нотаріус не приймає заяву в разі відсутності документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документа про сплату державного мита, крім випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.

Згідно з п. 20, 21, 22 Порядку за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації. У разі проведення державної реєстрації прав на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, державний реєстратор приймає одне рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації щодо таких об'єктів. На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше, державний реєстратор відкриває відповідний розділ у Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційний номер такому об'єкту та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства. Державний реєстратор оформляє рішення про державну реєстрацію прав у одному примірнику. У разі проведення державної реєстрації прав на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, державний реєстратор відкриває відповідні розділи в Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційні номери таким об'єктам та формує реєстраційні справи відповідно до законодавства щодо таких об'єктів, крім випадків проведення державної реєстрації речового права на земельну ділянку у спеціальному розділі Державного реєстру прав. Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить записи до Державного реєстру прав.

Відповідно до п. 24, 25 Порядку у випадках, установлених законом, державний реєстратор органу державної реєстрації прав після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Державного реєстру прав та/або внесення записів до зазначеного Реєстру формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно (далі - свідоцтво), оформляє його у двох примірниках, які підписує і засвідчує печаткою. Державний реєстратор використовує бланк свідоцтва, зразок та опис якого встановлює Мін'юст. Після внесення записів до Державного реєстру прав державний реєстратор формує витяг з Державного реєстру прав та оформляє його у двох примірниках.

Пунктом 28 Порядку визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п. 49 Порядку у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування); документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса). Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції, заявникові не повертаються.

Таким чином, оскільки третьою особою не здійснювалось добудови приміщення під літерою «Б», що на думку прокурора мало місце та призвело до зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, то його доводи про необхідність подання разом з заявою документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку є безпідставними та необґрунтованими.

При цьому відповідно до картки прийому заяв №12407222, разом з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_3 були подані такі документи: витяг про державну реєстрацію прав, серія та номер:32669935, виданий 26.12.2011 року, видавник: КП ОМБТІ та РОН»; свідоцтво про право власності, дублікат, серія та номер: б/н, виданий 01.12.2011, видавник: Виконавчий комітет ОМР; декларація про готовність обєкту до експлуатації, серія, серія та номер: ОД 142140860420, видана 27.02.2014, видавник Інспекція ДАБК в Одеській області; технічний паспорт серія, номер: б/н, виданий 21.03.2014, видавник ТОВ «ЮКЦ «ПравоПроект»; лист, виданий 17.10.2013, видавник: Одеська міська рада; договір на право тимчасового користування землею, серія та номер:5642, виданий 08.06.2001 року. (а.с. 121 т. 1).

Отже, оскільки судом встановлено, що приміщення під літерою «Б» не є новою будовою, збудованою під час проведення реконструкції ВКФ «Лісс» у вигляді ТОВ обєкта за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 33, а існувало і до її проведення, та те, що підприємство користується земельною ділянкою на законних підставах, що підтверджується зібраним по справі доказами та, з урахуванням поданих 14.04.2014 року представником ВКФ «Лісс» до державного реєстратора документів, суд дійшов до висновку, що у державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 не було підстав для відмови ВКФ «Лісс» у вигляді ТОВ в державній реєстрації заявлених прав.

Ані прокурор, ані представник Одеської міської ради, не надав жодних доказів на підтвердження того, що відповідачами було порушено чинне законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення відповідачами законодавства України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч. 1, ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, ч. 6 ст. 128, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні адміністративного позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації, третя особа виробничо-комерційна фірма Лісс (у вигляді ТОВ) про скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 17.04.2014 року за № 12516730 про державну реєстрацію за ВКФ Лісс (у вигляді ТОВ) права власності на нежитлове приміщення, розташоване у м. Одесі по вул. Гайдара, будинок 33.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

СуддяО. А. Левчук