Постанова № 63575639, 20.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/862/16 Головуючий у першій інстанції: Зайченко С.В.

Категорія: ч.2 ст. 172-7КУпАП Головуючий у другій інстанції: Піскун О.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2016 року суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, за участю: ОСОБА_3; прокурора Бондар Є.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року в справі про адміністративне корупційне правопорушення, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_1 виданий Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 18 серпня 2016року, працюючу директором Комунального позашкільного навчального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості» Дніпропетровської міської ради, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, -

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів громадян, а саме 3 400 (три тисячі чотириста) гривень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів громадян, а саме 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_3, будучи директором Комунального позашкільного навчального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості» Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 24432141, відповідно до витягу з юридичних осіб засновник - Дніпропетровська міська рада), як юридичної особи публічного права, тобто у відповідності до ст. 81 Цивільного кодексу України, створеної розпорядчим актом органу місцевого самоврядування, тобто будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка одержує заробітну плату за рахунок державного бюджету і відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язанні з корупцією, у зв'язку із виконанням організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно-господарських обов'язків, всупереч інтересам служби та держави, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, що передбачено ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Так, 05.03.2015 року між начальником управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради та ОСОБА_3 переукладено контракт, щодо подальшого перебування ОСОБА_3 на посаді директора Комунального позашкільного навчального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості» Дніпропетровської міської ради (далі -ДМР), терміном до 06.05.2020 року.

Згідно з наказом відділу освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради від 18.08.2010 року № 119-к педагога-організатора КЗО «Середня загальноосвітня школа № 39» ДМР ОСОБА_4 переведено на посаду методиста КПНЗ «Будинок дитячого мистецтва» Дніпропетровської міської ради з 31.08.2010 року, а згідно наказу № 45-к від 31.08.2010 року, ОСОБА_4 з 01.09.2010 року прийнято на роботу методистом КПНЗ «Будинок дитячого мистецтва» Дніпропетровської міської ради. У подальшому КПНЗ «Будинок дитячого мистецтва» Дніпропетровської міської ради, було перейменовано у Комунальний позашкільний навчальний заклад «Центр дитячої та юнацької творчості» Дніпропетровської міської ради (надалі - КПНЗ «Центр дитячої та юнацької творчості»ДМР).

Встановлено, що директором КПНЗ «Центр дитячої та юнацької творчості» ДМР ОСОБА_3, як посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» у приміщенні комунального закладу за адресою: м. Дніпро, вул. Космонавтів, 8 вчинено правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме видано наступні накази про преміювання: № 42-к/тр від 30.10.2015 «про преміювання працівників» методисту ОСОБА_4 нараховано та виплачено премію у розмірі 500 грн; № 15-к/тр від 13.02.2016 «про матеріальне заохочення» методисту ОСОБА_4 нараховано та виплачено премію у розмірі 400 грн; № 19-к/тр від 22.04.2016 «про матеріальне заохочення» методисту ОСОБА_4 нараховано та виплачено премію у розмірі 1000 грн; №21-к/тр від 23.05.2016 «про матеріальне заохочення» методисту ОСОБА_4 нараховано та виплачено премію у розмірі 800 грн, що також підтверджується відомостями нарахування заробітної плати.

Встановлено, що згідно «запису акта про народження № 183» от 19.03.1991 р.н. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною дочкою директора КПНЗ «Центр дитячої та юнацької творчості» ДМР ОСОБА_3.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття реального конфлікту інтересів. Зокрема, реальний конфлікт інтересів- це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», близькі особи - це особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта.

Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3, будучи ознайомленою із вимогами нормативно-правових актів у сфері запобігання корупції, та усвідомлюючи про наявність у неї реального конфлікту інтересів, що виразився у суперечності її приватного інтересу обумовленого родинними стосунками з донькою та її службовими повноваженнями до яких входять преміювання підлеглих працівників, прийняла рішення про видачу наказів на матеріальне заохочення своєї дочки ОСОБА_4, на підставі яких останній нараховувались, а також виплачувались премії та матеріальна допомога, що свідчить про вчинення ОСОБА_3 адміністративного корупційного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не було встановлено всіх обставин справи.

При цьому апелянт вказує, що вона не є суб'єктом відповідальним за корупційне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП. Крім того апелянт зазначає, що на неї не розповсюджуються вимоги ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції», а тому в нею з донькою (ОСОБА_4) відсутній реальний конфлікт інтересів.

Також апелянт вказує, що вона підконтрольна Самарській районній у місті Дніпропетровську раді, однак судом це не було прийнято до уваги. Апелянт звертає увагу, що суд її визнав винною за неповідомлення нею органу вищого рівня про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала подану нею апеляційну скаргу, підтвердила викладенні в ній доводи, та просила апеляційну скаргу задовольнити. При цьому в разі залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін, ОСОБА_3 просила зменшити розмір адміністративного стягнення, врахувавши, що на сьогоднішній день вказане питання врегульоване.

В свою чергу прокурор Бондар Є.А. просив апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 обіймає посаду директора Комунального позашкільного навчального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості» Дніпропетровської міської ради, що підтверджується копією контракту та копіями додаткових угод до нього (а.с. 52-59).

Відповідності до ч.2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

З аналізу викладеного слідує, що ОСОБА_3 є суб'єктом корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, оскільки є посадовою особою юридичної особи публічного права Комунального позашкільного навчального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості» Дніпропетровської міської ради.

Тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, що вона не є суб'єктом адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП є безпідставними. Крім того дані доводи були спростовані судом першої інстанції під час розгляду справи.

При цьому посилання ОСОБА_3 на ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції» є необґрунтованими, оскільки не регулює відносини щодо конфлікту інтересів, а лише регулює обмеження спільної роботи близьких осіб.

Необґрунтованими є також посилання ОСОБА_3 що вона підпорядковується керівництву Відділу освіти Самарської районної у місті Дніпропетровську раді, оскільки як вбачається із Статуту Комунального позашкільного навчального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості» Дніпропетровської міської ради (а.с.21-28), що директор призначається та звільняється з посади управлінням освіти та науки Дніпропетровської міської ради за погодженням з відділом освіти Самарської районної у місті ради. Тобто безпосереднім керівництвом є управління освіти і науки Дніпропетровської міської ради.

Отже, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП на наведені в постанові суду.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, апеляційним переглядом не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим.

При чому адміністративне стягнення на ОСОБА_3 було накладено у межах санкції ст. 172-7 КУпАП, до того ж судом першої інстанції був накладений мінімальний розмір штрафу передбачений даною статтею.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови місцевого суду - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів громадян, а саме 3 400 (три тисячі чотириста) гривень - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області О.П. Піскун