Рішення № 6357115, 03.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/1303.09.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВФ "Хіт-Пласт"

до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна"

2)Хмельницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна"

3)Тернопольської філії Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна"

про стягнення боргу 130975,33 грн

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Анопрієнко В.М. дов. № 1/04/2009 від 10.04.09

від відповідача 1 - не зявились

від відповідача 2 - не зявились

від відповідача 3 - не зявились

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

27.05.09 Товариство з обмеженою відповідальністю ВФ "Хіт-Пласт" (далі-позивач) звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (далі відповідач-1), Хмельницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (далі відповідач-2) та Тернопольської філії Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (далі відповідач-3) про стягнення з відповідача-2 заборгованості у сумі 78001,20 грн., інфляційних втрат у сумі 879,46 грн., трьох відсотків річних у сумі 782,15 грн., пені у сумі 6257,19 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 3128,59 грн. та з відповідача-3 заборгованості у сумі 35317,64 грн., інфляційних втрат у сумі 397,75 грн., трьох відсотків річних у сумі 354,14 грн., пені у сумі 2833,15 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 1416,57 грн

Крім того, позивач просив покласти на відповідача-1 судові витрати у сумі 1296,00 грн. сплаченого при поданні позову державного мита, 312,50 грн. витрат з оплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.09 порушено провадження у справі № 13/13, розгляд справи було призначено на 10.06.09.

Розгляд справи неодноразово відкладався, через неявку у часників судового процесу.

07.08.09 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, у якій він просить стягнути з відповідача-1 заборгованості у сумі 113318,84 грн., інфляційних втрат у сумі 1267,21 грн., трьох відсотків річних у сумі 1136,29 грн., пеню у сумі 9090,34 грн. та відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 4545,16грн.

У судовому засіданні 03.09.09 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням наданої заяви про уточнення позовних вимог, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Представники відповідачів у судове засідання не зявились, хоча були повідомленні належним чином про час та місце судового засідання.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ "Хіт-Пласт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" було укладено договір поставки № 418 УКР2008 від 01.09.08, відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобовязувався в порядку та а умовах, визначених цим договором приймати товар і оплатити його вартість.

Згідно п. 2.1. зазначеного договору, поставка товару здійснюється на склад покупця або в магазини, адреса яких вказана покупцем в замовленні. У випадку поставки товару на адресу філії Відповідача, сторони домовились, що отримувачем товару є філія Відповідача, а оплата, згідно п. 9.7 Договору, здійснюється філією з рахунку філії вказаного в реквізитах Договору поставки.

Із змісту норми ст.95 ЦК України вбачається можливість створення відокремлених підрозділів юридичної особи у вигляді філій та представництв. Відомості про них обов'язково вносяться до єдиною державного реєстру. Філія здійснює всі або частину функцій юридичної особи.

Юридичні особи передають філіям певне майно та затверджують положення про них, що визначають зміст і порядок їхньої діяльності. Однак юридично власником цього майна залишається юридична особа, тому що філії не мають правосуб'єктності. Філії виступають лише як відокремлені частини юридичної особи, що їх створила.

Для здійснення функцій від імені юридичної особи остання видає довіреність призначеному нею керівникові філії або представництва, за якою вони мають право укладати договори та інші правочини від імені юридичної особи, що їх створила, у межах наданих повноважень. Керівник на підставі цієї довіреності діє від імені та в інтересах юридичної особи, а не від імені філії або представництва.

За зобовязаннями філії відповідає юридична особа, оскільки деліткоздатність філії є обмеженою.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору 26.09.08 Позивачем була здійснена поставка товару в повному обсязі на адресу Відповідача-2, - Хмельницька філія (29000, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 122) та Відповідача-3, - Тернопільська філія (46020, м. Тернопіль, вул. Подільська, З 7-А), що підтверджується накладними № 2543 від 26.09.2008р. та № 2544 від 26.09.2008р. Згідно накладної № 2543 (Хмельницька філія) - пакет майка 37x55- 300 тис.шт. на суму - 78 001,20 грн. Згідно накладної № 2544 (Тернопільська філія) - пакет майка 37x55- 210 тис.шт. на суму - 54 800,82 грн.

Згідно з п. 9.7. Договору оплата товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку протягом 25-ти банківських днів від дня отримання товару Відповідачем. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів із розрахункового рахунку Відповідача. В разі поставки товару на адресу філії Позивача, оплата здійснюється відповідно філією з рахунку філії вказаного в реквізитах Договору.

Згідно Акту звірки станом на 23.02.09 відповідачем-3 (Тернопільська філія) оплата була здійснена частково на суму 19 283,20 грн.

Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 113 318,82 грн., що підтверджується актами звірки розрахунків між позивачем та відповідачем-2 та відповідачем-3.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю ВФ "Хіт-Пласт" доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобовязання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості отриманої продукції (п. 9.7. договору), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриманий товар не розрахувався, в звязку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 113 318,82 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 113 318,82 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить господарський суд стягнути втрати від інфляції в сумі 1276,21 грн. та три проценти річних в сумі 1136,29 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 1136,29 грн. та втрати від інфляції в сумі 1276,21 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач на підставі п. 10.2 до договору просить стягнути з відповідача пеню, яка за обґрунтованим розрахунками позивача становить 9090,34 грн. та проценти за користування чужими коштами у розмірі 4545,16 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частина 1 ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару, позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобовязань в сумі 9027,64грн. та проценти за користування чужими коштами у розмірі 4545,16 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 58, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, код ЄДРПОУ 35073676 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на Товариства з обмеженою відповідальністю ВФ "Хіт-Пласт" (67200 Одеська область, смт. Іванівка, вул. Леніна, 98, код ЄДРПОУ 30879650) 113318 (сто тринадцять тисяч триста вісімнадцять) грн. 84 коп. основного боргу, 1276 (одна тисяча двісті сімдесят шість) грн. 21 коп. збитків від інфляції, 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) грн. 29 коп. 3% річних, 9090 (девять тисяч девносто) грн. 34 коп. пені, 4545 (чотири тисячі пятсот сорок пять) грн. 16 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1296 (одна тисяча двісті девяносто шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук