Ухвала суду № 63570792, 06.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Музичко С.Г.

при секретарі Ігнатьєву Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 червня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/14193/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Калініченко Л.С. Н.Є.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.встановила:

у березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором «Автопакет» № 160\П\60\2008-840 від 31 березня 2008 року в сумі 13 219, 77 доларів США та 67 178 грн. 64 коп.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 31 березня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та відповідачем був укладений кредитний договір № 160\П\60\2008-840, за яким відповідачу надано на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) на придбання автотранспорту загальною сумою 28 075, 25 доларів США зі сплатою відсотків в сумі 14,45% на рік, а відповідач за п. 2.2.3. укладеного договору зобов'язувався щомісячно до 18 числа поточного місяця сплачувати мінімально необхідний платіж у розмірі 534, 31 доларів США.

Позивач стверджував, що відповідач належним чином умови договору не виконувала, у зв'язку із чим станом на 9 лютого 2015 року утворилась заборгованість, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 12 273,35 доларів США, заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 946, 42 доларів США, пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 1 293, 36 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 9 лютого 2015 року еквівалентно 32 277 грн. 43 коп., та штрафу за порушення умов кредитного договору у розмірі 1 398, 50 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 9 лютого 2015 року еквівалентно 34 901 грн. 21 коп.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 червня 2015 року позов задоволено.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача посилається на порушення судом норм процесуального права,

- 2 -

так як заочне рішення судом ухвалено без належного повідомлення відповідача про день та час розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника позивача, який просив залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 31 березня 2008р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладений договір «Автопакет» № 160\П\60\2008-840, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 28 075,25 доларів США на придбання автотранспорту строком до 30 березня 2015р. та сплатою 14,45% річних за користування кредитом.

Додатковою угодою № 1 від 30 серпня 2010р. сторони виклали договір у новій редакції, зокрема, визначили розмір щомісячного мінімально необхідного платежу у сумі 534,31 доларів США та змінили кінцевий термін повернення кредиту на 30 вересня 2015р.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, що підтверджується заявою відповідача про видачу готівки від 31 березня 2008р., та не спростовується відповідачем.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості останній платіж відповідачем було внесено 19 серпня 2014р., при цьому, відповідачем не виконувалася умова додаткової угоди стосовно розміру мінімально необхідного щомісячного платежу, у зв'язку із чим станом на 9 лютого 2015р. утворилася заборгованість за тілом кредиту у сумі 12 273,35 доларів США та процентами у сумі 946,42 доларів США.

Ухвалюючи заочне рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач була належним чином повідомлена про день та час судового розгляду, у судове засідання не з'явилася без поважних причин, а позивачем надано належні та достатні докази у підтвердження наявної заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача містять посилання на порушення судом норм процесуального права при ухваленні заочного рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою про відкриття провадження у справі судове засідання було призначено на 12 травня 2015р., про що відповідач була повідомлена судовою повісткою, до якої була додана копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення судова повістка була отримана особисто відповідачем 4 квітня 2015р. (с.с.42).

У зв'язку із неявкою сторін у судове засідання 12 травня 2015р., розгляд справи був перенесений на 25 червня 2015р., про що відповідачу була направлена судова повістка, яка не була вручена відповідачу та повернулася до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Матеріали справи не містять інформації, що відповідач була повідомлена про судове засідання в інший спосіб, передбачений ст. 74 ЦПК України.

Отже, відповідач не була належним чином повідомлена про судове засідання 25 червня

- 3 -

2015р. і суд першої інстанції не мав правових підстав для ухвалення заочного рішення, а від-так порушив норми процесуального права, які визначають порядок заочного розгляду справи.

Згідно ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Проте, ні заява відповідача про перегляд заочного рішення, ні доводи апеляційної скарги не містить обґрунтування, як саме порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення спору.

При цьому, ні заява відповідача про перегляд заочного рішення, ні апеляційна скарга не містять посилань на невиконання позивачем зобов'язань за кредитним договором, або не врахування позивачем здійснених відповідачем внесків на погашення кредитної заборгованості.

Також не містять доводи апеляційної скарги заперечення стосовно розміру визначеної позивачем заборгованості за кредитним договором.

При цьому, представник відповідача під час апеляційного розгляду підтвердив, що відповідач визнає свою заборгованість за кредитним договором, але враховуючи її відсутність в Україні, вона позбавлена можливості здійснювати погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення судом першої інстанції при ухваленні заочного рішення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не має.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити, заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом

двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: