Постанова № 63567995, 21.12.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/1431/16-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 33/788/211/16 Суддя-доповідач ОСОБА_2 Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року суддя Апеляційного суду Сумської області Матус В. В. , за участю ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 02 листопада 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та стягнуто з нього на користь держави штраф в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 275,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколу про адміністративне правопорушення, 06 серпня 2016 року близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_3 рухаючись по вул. Рибалка в с. М. Вистороп, Лебединського району, Сумської області, керував мотоциклом «ИЖ-Планета» в стані алкогольного спяніння, чим порушив п. 2.9 «А» ПДР України.

Відповідно поданої апеляційної скарги ОСОБА_3, обставини в постанові суду викладені однобоко, показання свідків також викладені частково і вибірково. В день складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, мотоцикл ОСОБА_3 постійно ламався, тому доводилося вести його за допомогою рук, конкретно відповісти на питання, чи перебував він за кермом транспортного засобу, останній не може. Також ОСОБА_3 категорично заперечує вживання алкогольних напоїв до керування мотоциклом, а тим паче перебувати за кермом в стані алкогольного спяніння. Ухвалюючи постанову, суд посилався на покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які були в стані алкогольного спяніння. Залишилися поза увагою пояснення ОСОБА_8, який підтвердив про перебування ОСОБА_3 в тверезому стані. Крім цього ніякого освідування на стан спяніння не проводилось з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції або ж огляду в закладах охорони здоровя. Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, захисника, які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та піддавши аналізу доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобовязаний повно, всебічно та обєктивно зясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду про наявність вини ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення ґрунтується виключно на протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях свідків, допитаних в судовому засіданні.

У відповідності до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан спяніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані спяніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного спяніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; г) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд з метою виявлення стану алкогольного спяніння проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.

Частина 3 ст. 266 КУпАП регламентує, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо

перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується

управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших

закладах забороняється.

Судом першої інстанції було винесено постанову без урахування того, що ані протокол, ані наявні у матеріалах справи пояснення свідків не містять жодних відомостей про наявність у ОСОБА_3 будь-яких інших ознак спяніння, крім як поведінки, що не відповідала обстановці, визначених п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Про те, що інспектором відділу поліції було запропоновано пройти огляд з метою виявлення алкогольного спяніння на місті зупинки; про дії ОСОБА_3, які б свідчили про ухилення від такого огляду, в протоколі не зазначено.

На всі вищевикладені обставини при вирішенні справи суддя уваги не звернув, що призвело до винесення необґрунтованої постанови без встановлення усіх обставин справи.

Також перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного спяніння не підтверджується матеріалами кримінальних проваджень.

Пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, на які послався суд в оскарженій постанові щодо перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного спяніння, за вищенаведених обставин, сприймаю критично, оскільки останні є потерпілими згідно матеріалу кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016200090000470 від 11.08.2016 року.

Таким чином, суддею при винесенні постанови поверхово та неповно було досліджено матеріали справи, розглянуто однобічно, не враховано усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

За таких обставин, відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_3 також тлумачаться на його користь.

Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

У звязку з вищевикладеними обставинами, здійснюючи перегляд постанови місцевого суду прийняте рішення у справі не можна визнати законним та обґрунтованим, у звязку з чим воно підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 02 листопада 2016 року, відносно ОСОБА_3 скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 274 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіОСОБА_2.