Рішення № 63567257, 19.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7494/16

Головуючий у першій інстанції Мурзенко М.В.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів- Заїкін А.П.,Калараш А.А.

За участю секретаря - Гарбуз В.О.

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16.08.2016 року, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6

-про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, обґрунтовуючи вимоги тим, що 05 травня 2006 року між акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБ СР «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є ПАТ ««Укрсоцбанк», та ОСОБА_5 укладено договір № 2006/670/40, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 120 000 доларів США, з графіком повернення кредиту, передбаченим п. 1.1.1 кредитного договору та кінцевим терміном повернення до 04 травня 2016 року зі сплатою 11,5 % річних за користування кредитними коштами. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, сплати відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, пов'язаних із порушенням умов кредитного договору, згідно з п. 1.3 кредитного договору, того ж дня між банком та ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, та земельна ділянка, площею 0,0326 га. Також, з метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору банком укладено тристоронні договори поруки: із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 № 25-04/14, та з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 № 25-04/13. Відповідно до вказаних договорів поруки поручителі поручилися нести солідарну відповідальність за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань у повному обсязі. У зв'язку з тим, що позичальник належним чином умови кредитного договору не виконує, станом на 16 вересня 2014 року виникла прострочена заборгованість за кредитним договором у розмірі 198 906 15 доларів центів США, що еквівалентно 2 566 506 грн. 57 коп., яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07 жовтня 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто на користь ПАТ «Укрсоцбанк» з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у розмірі 198 906 доларів 15 центів США, що за курсом НБУ становить 2 566 506 грн 57 коп. У задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23 березня 2016 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного суду Одеської області від 07 жовтня 2015 року в частині позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5,ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати,справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2015 року залишено без змін.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2016 року в задоволені позову відмовлено.( а.с.209-212).

Додатковим заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2016 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсрцбанк» заборгованість за кредитним договором № 2006/670/40 від 05.05.2006 року станом на 16.09.2014 року в сумі 173 358 доларів США 89 центів,що за курсом НБУ станом на 16.09.2014 року складає 2 236867 грн.59 коп. в т.ч.

-заборгованість за кредитом в сумі 100100 доларів США ,що за курсом НБУ станом на 16.09.2014 року становить 1 291 600 грн.61 коп.;

-заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 73 258 доларів 89 центів США, що за курсом НБУ становить на 16.09.2014 року -945 266 грн. 98 коп. та стягнуто судові витрати.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що районний суд безпідставно відмови в стягненні пені так як в наданому розрахунку пеня відображено гривневий еквівалент в межах річного строку, що відповідає умовам договору,зокрема п.4.2 договору. Одночасно посилається на хибний висновок районного суду щодо припинення договору поруки ,оскільки банком було направлено позовну заяву в якості вимоги щодо дострокового виконання зобов'язань

В судове засідання відповідачі не з'явились,про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

В силу ст.305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

Відмовляючи в заявлених вимогах щодо стягнення пені, районний суд виходив з того, що позивачем не уточнені позовні вимоги , а тому сума пені в іноземній валюті не підлягає задоволенню. Відмовляючи в стягненні кредитної заборгованості до ОСОБА_6, районний суд виходив з припинення поруки у відповідності до вимог ч.4 ст.559 ЦК України так як позивач змінив строк виконання зобовязання направленням досудової вимоги від 12.09.2011 року на адресу боржника ОСОБА_5, а до суду з позовною заявою звернувся понад встановлений шестимісячний термін.

Судова колегія погоджується з судженням районного суду щодо припинення поруки стосовно поручителя ОСОБА_6 а з судженням районного суду в частині відмови в стягненні пені судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,- стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Судом встановлено, що 05 травня 2006 року між АКБ СР «УкрСоцбанк», правонаступником якого є ПАТ ««Укрсоцбанк», та ОСОБА_5 було укладено договір № 2006/670/40, відповідно до умов якого останній отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості та платності кредит у розмірі 120 000 доларів США з графіком повернення кредиту, передбаченим п. 1.1.1 кредитного договору та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості до 04 травня 2016 року зі сплатою 11,5 % річних за користування кредитними коштами.

Згідно з п. 1.2 зазначеного договору кредит надається позичальнику на споживчі потреби.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 05 травня 2006 року між АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ ««Укрсоцбанк», та ОСОБА_5 і ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0326 га.

Також, з метою забезпечення належного виконання умов зазначеного вище кредитного договору, 05 травня 2006 року було укладено тристоронні договори поруки між АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ ««Укрсоцбанк», та з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 № 25-04/13.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань станом на 16 вересня 2014 року виникла заборгованість за кредитним договором від 05 травня 2006 року № 2006/670/40 у розмірі 198 906 доларів 15 центів США, що за курсом Національного банку України становить 2 566 506 грн 57 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 100 100 доларів США, що еквівалентно 1 291 600 грн 61 коп.; заборгованості за процентами за користування кредитом - 73 258 доларів 89 центів США, що еквівалентно 945 266 грн 98 коп.; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 11 972 доларів 77 центів США, що еквівалентно 154 485 грн. 84 коп.; пені за несвоєчасне повернення процентів - 175 153 грн. 14 коп. та пені за несвоєчасне повернення кредиту-154 485 грн84 коп.

Відповідно до п.4.2. Договору кредиту , у разі прострочення Відповідачем строків сплати процентів,визначених п. 2.4. цього Договору , а також прострочення строку повернення кредиту ,визначених п.1.1 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НЬУ , що діє у період прострочення.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором призвело до виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до наданого розрахунку пеня нарахована за рік у розмірі подвійної облікової ставки НБУ станом на 16.09.2014 року та у розрахунковий період у розмірі 13,19,25 та вказано дану суму у гривні.

За таких обставин,судження районного суду про те, що позивач у необхідно було уточнити позовні вимоги щодо пені є помилковим, що призвело до неправильного вирішення справи, так як розмір пені позивачем зазначений у гривневому еквіваленті, котрий підлягає стягненню так як відповідає розміру встановленому договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК ).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК ).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (чч.1, 2 ст.554 ЦК ).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом ч.4 ст.559 ЦК, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стст.251, 252 ЦК).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст.251, ч.4 ст.559 ЦК, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, якщо кредитор на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінює строк виконання основного зобов'язання, то передбачені ч. 4 ст. 559 цього Кодексу шість місяців обчислюються від цієї дати.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09 вересня 2015 року в справі № 6-933цс15.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору, банк відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умов договору, використав право достроково стягнути заборгованість за кредитним договором, надіславши 12 вересня 2011 року лист-вимогу № 5016-08/96-5034 про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів (а. с. 63).

Ураховуючи те, що до суду з даним позовом ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся у жовтні 2014 року, районний суд дійшов обґрунтованого висновку, що порука за договором поруки від 05 травня 2006 року № 25-04/13 припинилась на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки строк дії договору поруки не встановлено, а банк до суду з позовною заявою звернувся поза межами шести місяців з дня направлення вимоги до боржника ОСОБА_5

За таких обставин, судова колегія в цій частині рішення вважає обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги про те, що банк звернувся до поручителя шляхом пред'явлення позовної заяви не може бути підставою для стягнення з поручителя ОСОБА_6 в зв'язку з пропуском шестимісячного строку.

Зі скасуванням заочного рішення суду втрачає свою чинність і додаткове заочне рішення Малиновського районного суду від 20 вересня 2016 року( а.с.224-227)

В силу ст.88 ЦК України судова колегія стягує з боржника понесені позивачем судові витрати, що складаються з оплати ним судового збору за подачу позовної заяви, апеляційних та касаційної скарг, що разом становить 13 885 грн.20 коп., так як вони документально підтверджені..

Керуючись ст.ст. 218, 309, 316, 317 319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16.08.2016 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 2006/670/40 від 05.05.2006 станом на 16.09.2014 року в сумі 2 566 506 грн.57 коп,. що становить:

-заборгованість за кредитом в сумі 100 100 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16.09.2014 р. складає 1 291 600 грн. 61 коп.

-заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 73 258 доларів 89 центів США, що за курсом НБУ станом на 16.09.2014 р. складає 945 266 грн. 98

-пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 154 485 грн.84 коп.

-пеню за несвоєчасне повернення відсотків в сумі-175 153 грн.14 коп.

В позовних вимогах Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судові витрати в сумі 13 885 грн.20 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до касаційного суд на протязі 20 днів.

Голодуючий суддя - Л.А. Гірняк

Судді - А.П.Заїкін

А.А.Калараш