Ухвала суду № 63566588, 12.12.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15912/15-К

Провадження № 1-кп/522/934/16

У Х В А Л А

в порядку ст. 331 КПК України

12 грудня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Попревича В.М.,

секретар судового засідання - Торчинська О.О.,

за участю прокурора - Ярового С.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса клопотання прокурора військової прокуратури Південного регіону України Ярового Сергія Олександровича, про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3, у вчиненні кримінального провадження передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, та про звернення внесеної застави на користь держави,

в с т а н о в и в:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст.368 КК України.

Під час судового засідання прокурор заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 та звернення застави в дохід держави з тих підстав, що обвинувачений будучи звільненим під заставу, порушив покладені на нього обов'язки, та 22.07.2016 року без дозволу суду перебував у смт. Авангард Овідіопольського району Одеської області. Крім того, під час судового розгляду ОСОБА_3 зловживає своїми процесуальними правами, направленими на затягування судового провадження, його захисник без поважних причин не прибуває у призначені судові засідання (22, 25, 26 серпня, 14, 16 листопада, 9, 12 грудня 2016 року).

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти вказаного клопотання, та зазначив, що 22.07.2016 року він їхав на кладовище до своїх рідних.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечили проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вказали на безпідставність такого клопотання.

Захисник ОСОБА_4 заперечив проти клопотання про зміну запобіжного заходу. Посилаючись на те, що порушень з боку сторони захисту немає, в той же час, має факт зловживання процесуальними правами, що призвело до того, що протягом року, кримінальне провадження по суті не розглядається.

Захисники ОСОБА_6, та ОСОБА_7 заперечили проти клопотання про зміну запобіжного заходу, вказали, що жодних порушень покладених обов'язків ОСОБА_3 не було, підстав для зміни на тримання під вартою немає.

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_8 заперечили проти зміни запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою оскільки відсутні підстави.

Суд, заслухавши думку сторін дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку про наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 200 КПК України, прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч.10 ст. 182 КК України, у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Так, із матеріалів, які надані до суду стороною обвинувачення, в тому числі із обвинувального акта, вбачається що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, відповідальність за яке, передбачена виключно у виді позбавленні волі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.09.2015 року, щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, у розмірі 2500 мінімальних розмірів заробітних плат, та покладено на нього обов'язки зазначені в ч. 5 ст. 194 КПК України, 1) утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; 2) не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду; 3) носити електронний засіб контролю; 4) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

13.07.2016 року, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси із урахуванням стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3 наявності соціальних зв'язків та матеріального становища, розмір застави, змінено, та визначено за достатню у розмірі 1000 мінімальних розмірів заробітних плат, а саме: 1 378 000 гривень.

15.07.2016 року ОСОБА_10 внесла заставу в зазначеному розмірі за ОСОБА_3

18 липня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_3 під розписку роз'яснено наслідки невиконання покладених на нього обов'язків. Однак, 22 липня 2016 року ОСОБА_3, в порушення покладених на нього обов'язків, без дозволу суду відлучився із м. Одеси та перебував у смт. Авангард Овідіопольського району Одеської області, про що свідчить лист УСБУ в Одеській області.

Крім того, приймаючи рішення про зменшення розміру застави з метою звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти, суд, крім стану здоров'я та інших об'єктивних обставин, виходив також з того, що кримінальне провадження на той час, по суті тривалий час не слухалось з різних причин, тобто метою зменшення розміру застави було пришвидшення судового провадження. Однак, після звільнення ОСОБА_3 з-під варти, провадження по суті так і не слухається. Основними причинами є, неявка його захисників ,у тому числі без поважних причин, у судові засідання (22, 25, 26 серпня, 14, 16 листопада, 9 грудня 2016 року), заявлення невмотивованих відводів, вказані факти дають суду право прийти до висновку, що в даному випадку, зі сторони ОСОБА_3 мають місце не тільки зловживання своїми процесуальними правами, та вчиняються дії, що перешкоджають кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, до обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачається основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Вказані прокурором у клопотанні факти, дають суду право вважати, що ОСОБА_3 умисно не виконавши покладені на нього обов'язки, порушив умови його звільнення під заставу, розмір якої був значно вищим максимально зазначеного розміру у ст. 182 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання процесуальних порушень зі сторони ОСОБА_3 шляхом обрання більшого розміру застави.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є як забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, так і запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На даний час, ризики, що були підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді застави, не зменшились, а поведінка обвинуваченого після його звільнення з-під варти та порушення ним процесуальних обов'язків, зловживання його захисниками процесуальними правами, дають суду право вважати, що наявний крім іншого, новий ризик, щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а тому необхідним і достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального провадження буде зміна запобіжного заходу на тримання під вартою без визначення розміру застави.

Згідно з ч. 8 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Згідно з ч. 9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що клопотання прокурора в цій частині також підлягає задоволенню та необхідно внесену заставу за обвинуваченого ОСОБА_3 звернути на користь держави.

Керуючись ст.ст. 331, 372, 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора військової прокуратури Південного регіону України Ярового С.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_3 змінити запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою.

Строк дії ухвали складає шістдесят днів, і обчислюється з моменту фактичного затримання ОСОБА_3, а саме з 12.12.2016 року по 10.02.2017 року.

Клопотання прокурора про звернення на користь держави внесеної застави за обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Заставу у розмірі 1 378 000 (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч) гривень внесену ОСОБА_10, код ІПН НОМЕР_1, на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області 15 липня 2016 року, код отримувача 26302945, банк отримувача ГУ ДКСУ, код банку отримувача 820172, призначення платежу застава по ухвалі спр. № 522/15912/15-к Приморський районний суд м. Одеси від 13.07.2016 року за ОСОБА_3 - звернути на користь держави.

Копію ухвали направити начальнику ОСІ УДПС України в Одеській області - для відома.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Попревич В.М.

12.12.2016