Ухвала суду № 63549477, 20.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 грудня 2016 року м. Київ К/800/35020/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у справі за заявою ОСОБА_1, поданою в порядку частини 9 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання протиправними дій (бездіяльності) Державної судової адміністрації України щодо невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України про стягнення недоотриманої заробітної плати та компенсації встати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 подав до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області заяву в порядку частини 9 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної судової адміністрації України щодо невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009 року, якою зобов"язано Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити йому суму недоотриманої заробітної плати за червень-грудень 2005 року та компенсацію втрати частини доходів у зв"язку із порушенням строків, розраховану відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв"язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМ України за №159 від 21.02.2001 року, а також зобов"язати Державну судову адміністрацію України провести нарахування та виплату недоотриманої заробітної плати за червень-грудень 2005 року та компенсацію втрати частини доходів з урахуванням довідки військового місцевого суду Хмельницького гарнізону №361 від 21.10.2010 року. Зазначав, що вказане судове рішення (постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009 року) впродовж семи років відповідачем (боржником) не виконується, що й стало підставою звернення до суду з даною заявою.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, визнано протиправними дії (бездіяльність) Державної судової адміністрації України щодо невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009 року в частині зобов'язання Державної судової адміністрації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої заробітної плати за червень-грудень 2005 року та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків, розраховану відповідно до Порядку проведення компенсації громадян втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМ України за № 159 від 21.02.2001 року; зобов'язано Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої заробітної плати за червень-грудень 2005 року та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків, розраховану відповідно до Порядку проведення компенсації громадян втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМ України за №159 від 21.02.2001 року з врахуванням довідки військового місцевого суду Хмельницького гарнізону за №8 від 22.04.2008 року; в задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Так, статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини першої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає умови, при яких виникає право на касаційне оскарження, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 9 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.

Така постанова може бути оскаржена лише в апеляційному порядку (частина 10 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, з огляду на наведені обставини та вимоги закону, у даному випадку справа не підлягає касаційному розгляду, оскільки судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного та керуючись статтями 211, 214, 267 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у справі за заявою ОСОБА_1, поданою в порядку частини 9 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання протиправними дій (бездіяльності) Державної судової адміністрації України щодо невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України про стягнення недоотриманої заробітної плати та компенсації встати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути відповідачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник