Ухвала суду № 63548909, 20.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 р.Справа № 818/566/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної поліції України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. по справі № 818/566/16

за позовом ОСОБА_1

до Національної поліції України , Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України

про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в якому просив: визнати протиправними дії Національної поліції України по призначенню та проведенню атестації ОСОБА_1. Визнати незаконним і скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 28.03.2016 р. та рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 14.04.2016 р. про відхилення скарги, а саме зазначений в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа - "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийняте стосовно ОСОБА_1

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. по справі № 818/566/16 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р., відповідач - Національна поліція України подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача - Національної поліції України, прийняв участь у режимі відеоконференції, в наданих суду поясненнях апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у ній.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Представник відповідача - Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та позивача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що позивач з 2009 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, 07 листопада 2015 року призначений на посаду оперуповноваженого кримінальної поліції Головного управління Національної поліції з присвоєнням спеціального звання капітан поліції, а 10.02.2016 року призначений на посаду оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення Управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України. ( а.с.30,33, 36-37, 38-49, т.1).

Згідно наказу Голови Національної поліції України №102 від 23.11.2015 прийнято рішення про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої можливості та відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 № 1465 (далі по тексту - Інструкція) (а.с.136, т.1).

Вказаним наказом керівникам структурних підрозділів доручалося: 1) забезпечити доведення до відома всього особового складу під підпис умови проведення атестування працівників, визначені Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських; 2) забезпечити реєстрацію всіх без винятку осіб, які виявили бажання пройти атестування у єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі (ЄЦВТМ) за адресою: http://10.0.1.105/attestat/form.php у період з 24 до 26 листопада 2015 року; 3) поінформувати особовий склад про те, що особи, які не зареєстровані у ЄЦВТМ, не будуть допущені до участі в атестуванні та не зможуть продовжити службу в поліції; 4) забезпечити інформування осіб, які перебувають у службових відрядженнях або відсутні з інших поважних причин та їх реєстрацію; 5) організувати відповідне технічне забезпечення заходу з метою надання можливості кожному працівнику зареєструватися у ЄЦВМТ; 6) визначити з числа керівництва структурних підрозділів осіб, відповідальних за реалізацію заходів, передбачених п.п. 1.1-1.5 цього наказу та забезпечити їх взаємодію з Департаментом інформаційної підтримки та координації поліції 102.

Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції 102 доручалося забезпечити протягом періоду реєстрації працівників постійний доступ до ЄЦВТМ та її належне функціонування.

Головою Національної поліції України 20.11.2015 р. видано наказ №210 о/с Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м.Києві. ( а.с.73, т.1)

На підставі вказаних норм законодавства, позивач 11.03.2016 року пройшов тестування, за результатами якого отримав за тестом на загальні здібності та навички - 47 балів з 60, та за тестом на знання законодавчої бази - 40 балів з 60 (а.с.90, 91, т.1).

Після проведення тестування позивача на підставі п. 12 розділу IV Інструкції за рішенням атестаційної комісії його запрошено на співбесіду, яку проведено 28.03.2016р.

Результати проведеного з позивачем атестування Центральною атестаційною комісією №1 Національної поліції України оформлено протоколом ОП № 15.00004919.0030855 від 28.03.2016 (а.с.98, т.1).

Зі змісту даного протоколу судом встановлено, що атестаційною комісією прийнято рішення більшістю голосів (за - 6, проти - 0) про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, виходячи з наступного: низький рівень професійних знань, перебування під слідством по справі загибелі затриманого ОСОБА_2, сумнівна мотивація до роботи.

З даним висновком позивач ознайомлений 31.03.2016 року (а.с.94, т.1), а 01.04.2016 р. подав скаргу голові Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України ( а.с.99-100, т.1).

За результатами розгляду 14.04.2016 року Центральною апеляційною атестаційною комісією № 1 скарга ОСОБА_1 була відхилена (а.с.104, т.1).

Вказане рішення оформлено протоколом ОП№15.00005271.0030855 від 14.04.2016 р., в якому вказано, що кандидат не викликає довіри, зізнався, що апеляційну скаргу йому написали в Міністерстві, не зміг обґрунтувати жодного питання по ній, рівень професійних знань посередній, не досить орієнтується в роботі та завданнях підрозділу.

Позивач не погодився із зазначеним діями відповідачів, у звязку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі ОСОБА_3 № 580-VІІІ) Національна поліція України (далі поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з статтею 3 Закону № 580-VІІІ у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 57 Закону № 580-VІІІ визначено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону № 580-VІІІ атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

У частині п'ятій статті 57 Закону № 580-VІІІ зазначено, що порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Так, частина друга статті 57 Закону № 580-VІІІ кореспондується з пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465 (далі Інструкція № 1465).

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону № 580-VІІІ атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Частина четверта статті 57 Закону № 580-VІІІ передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, прийняття рішення про проведення атестації стосовно конкретного поліцейського та проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: у силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Зазначене вище узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11.03.2014 у справі № 21-13а14.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу IV Інструкції № 1465 організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, стосовно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VІІІ.

При цьому, статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" взагалі не передбачено проходження поліцейськими так званих планових атестацій, для підтвердження ними відповідності займаним посадам.

Наказ від 20.11.2015 № 210/ос містить лише мету проведення атестації, яка визначена в частині першій статті 57 Закону № 580-VІІІ.

Проте, мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава це причина або достатній привід для її проведення.

Відповідачами не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів того, що позивач підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, в доводах апеляційної скарги також відповідачем не наведено підстав для проведення атестації позивача, що передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VІІІ, та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що останній мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності.

Відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пункт 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до вищезазначених норм права працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Так, 07.11.2015 року наказом № 23 о/с т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_4, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію", призначено такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та установленням посадового окладу згідно зі штатним розписом, з 07.11.2015 ОСОБА_5 (М-173226), який мав спеціальне звання "капітан міліції", оперуповноваженим кримінальної поліції Головного управління Національної поліції, присвоївши йому спеціальне звання "капітан поліції", підстава: заява ОСОБА_1 від 07.11.2015 (а.с. 30, т.1).

Отже, позивач прийнятий на службу оперуповноваженим кримінальної поліції Головного управління Національної поліції шляхом видання наказу про призначення за його згодою.

Наказ не містить умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на посаду.

Крім того, відповідно до статті 58 Закону 580-VІІІ призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Відповідачем не доведено, що позивача було призначено на посаду тимчасово.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у будь-якому випадку строковість призначення на посаду поліцейського не є самостійною підставою для проведення атестації.

Відповідно до атестаційного листа ОСОБА_1 від 04.03.2016 атестація проводилась за відсутності посилання на жодну з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені у частині другій статті 57 Закону 580-VІІІ.

Індивідуальних підстав, визначених частиною другою статті 57 Закону 580-VІІІ, для призначення атестації ОСОБА_1 не було.

Відповідно до положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі №21-42а12 встановлено, що питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію", Законом України від 02.12.1990 №509-XII "Про державну податкову службу", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 17.02.2015 у справі №21-8а15.

Враховуючи те, що положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції Законом України "Про Національну поліцію" не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, суд, з урахуванням наведених рішень Верховного Суду України, вважає за можливим застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України "Про професійний розвиток працівників" від 12.01.2012 № 4312-VI (далі ОСОБА_3 № 4312-VI).

Статтею 12 Закону № 4312-VI визначені категорії працівників, які не підлягає атестації, зокрема згідно з частиною першою цієї статті не підлягають атестації працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивача призначено на теперішню посаду наказом Голови Національної поліції України від 10.02.2016 року №87 о/с (а.с.33) , а тому він не міг бути призначений до проходження атестації за цією посадою раніше ніж через один рік.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні підстави для включення посади, яку обіймав позивач, до переліку осіб, які повинні пройти атестацію, а тому дії в частині включення ОСОБА_1 до списку осіб, які підлягають атестації, є протиправними.

Щодо рішення Центральної атестаційною комісією №1 Національної поліції України та Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 про невідповідність ОСОБА_6 займаній посаді, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач, включаючи ОСОБА_1 до списку осіб, які підлягають атестації, діяв неправомірно у звязку з відсутністю законодавчо визначених підстав для проведення відносно позивача атестації, а отже і висновок, прийнятий за результатами такого оцінювання є протиправним.

Окрім того, згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Таким чином, саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями.

Пунктами 3 та 4 розділу IV Інструкції № 1465 визначено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.

За змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції № 1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії (пункт 9 Розділу ІV Інструкції № 1465).

З атестаційного листа позивача вбачається, що ОСОБА_1 охарактеризований безпосереднім керівником виключно з позитивного боку, зокрема на професійному рівні підготовлений на достатньо високому рівні (а.с. 50-51, т.1).

Висновок прямого керівника, зазначений у атестаційному листі "займаній посаді відповідає" (а.с. 52, т.1).

Згідно з пунктом 10 Розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами тестування на загальні навички та професійне тестування позивач набрав за тестом на загальні здібності та навички - 47 балів з 60, та за тестом на знання законодавчої бази - 40 балів з 60, тобто пройшов мінімальний бар'єр, передбачений пунктом 11 розділу IV Інструкції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за період проходження служби до дисциплінарної відповідальності не притягувався, мав 12 заохочень (а.с.89).

Пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до пункту 15 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктами 20, 21, 23 Розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Таким чином, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що, приймаючи рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх критеріїв, визначених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465.

Зі змісту протоколу вбачається, що під час проведення атестування досліджено атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, яка проходить атестування, а саме: декларацію про доходи, послужний список (Форма 1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України Про очищення влади, інформацію з відкритих джерел.

Зауважень щодо вказаних документів атестаційною комісією зазначено не було.

Разом з тим, при прийнятті рішення про невідповідність позивача займаній посаді, комісією наведені наступні мотиви: кандидат під час проходження співбесіди виявив низький рівень професійних знань, перебував під слідством по справі загибелі затриманого ОСОБА_2, сумнівна мотивація до роботи, проте не відображені встановлені законом підстави для прийняття вказаного рішення комісією, не відображений перелік питань, які були поставлені позивачу атестаційними комісіями під час проведення співбесіди та на які питання позивач не надав чи уникав відповіді.

Відсутність в протоколі вказаних обставин при наявності атестаційного листа, в якому позивач характеризується виключно з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків, свідчить про необґрунтованість та не відповідність прийнятого рішення атестаційному листу та наданим комісії матеріалам, зміст яких в протоколах не спростований.

Аналогічні порушення допущені відповідачем і під час розгляду скарги ОСОБА_1

Так, зі змісту протоколу №15.00005271.0030855 від 14.04.2016 (а.с.104, т.1) вбачається, що Центральною апеляційною атестаційною комісією № 1 досліджено атестаційний лист та інші матеріали на поліцейського, а саме: декларацію про доходи, послужний список (Форма 1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України Про очищення влади, інформацію з відкритих джерел.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Центральною апеляційною атестаційною комісією № 1 прийняте рішення про відхилення скарги ОСОБА_1, мотивами якого зазначено: кандидат не викликає довіри, зізнався, що апеляційну скаргу йому написали в Міністерстві, не зміг обґрунтувати жодного питання по ній, рівень професійних знань посередній, не досить орієнтується в роботі та завданнях підрозділу.

Проте, в протоколі не відображені фактичні дані, що дозволяють зробити такий висновок, зокрема, які обставини викликали недовіру до кандидата у комісії, які саме питання зі своєї скарги він не зміг обґрунтувати, на які питання щодо професійних знань, роботи і завдань відділу не відповів.

Таким чином, за наявності атестаційного листа, в якому позивач характеризується виключно позитивно, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків, та інших матеріалів на поліцейського, які зазначені в протоколі апеляційної атестаційної комісії і проаналізовані судом вище, рішення про відхилення скарги ОСОБА_6 не може вважатися обґрунтованим.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем при прийнятті рішень не враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, та не надано належних доказів того, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач проявив себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв.

В доводах апеляційної скарги та у поясненнях представника в судовому засіданні Національна поліція України наполягала на тому, що позивачем пропущений строк звернення до суду.

З приводу даних доводів відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 99КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст.99 Кодексу визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Разом з тим, виходячи з приписів частини другої та третьої ст. 99 КАС України, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з одного боку, з об'єктивним моментом, тобто, порушенням суб'єктивного права, а з іншого - із суб'єктивним моментом, коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, визначальним для можливості отримання судового захисту суб'єктивного права є з'ясування моменту початку перебігу строку звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався правом оскарження висновку в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою Наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року №1445/27890.

Скарга позивача розглянуто та 14.04.2016 року прийнято рішення про її відхилення.

Отже, негативні наслідки для позивача настали саме 14.04.2016 року, з моменту відхилення скарги, право подачі якої передбачено Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою Наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465, відповідно, з цього часу має обчислюватися строк звернення до суду позивача, а з позовом він звернувся 13.05.2016 року, тобто в межах строку, передбаченого ч. 3 ст. 99 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів правомірності дій та прийнятого рішення відповідачами суду не надано.

Суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності колегія суддів, погоджуючись з правовим обґрунтуванням висновків суду першої інстанції і вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята у відповідності з нормами матеріального права, з дотриманням приписів процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростували, тому колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. по справі № 818/566/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_7Судді ОСОБА_8 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 20.12.2016 р.