УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2016 р.Справа № 634/882/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр" Харківської обласної ради на постанову Сахновщинського районного суду Харківської області від 26.10.2016р. по справі № 634/882/16-а
за позовом Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1
до Комунального закладу "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр" Харківської обласної ради третя особа Чугуївський професійний ліцей
про зобов'язання проведення донарахування недоотриманої одноразової грошової допомоги та її виплати,
ВСТАНОВИЛА:
Первомайська місцева прокуратури Харківської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 (далі позивач), звернулась до суду з позовом до Комунального закладу "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр" Харківської обласної ради (далі відповідач), третя особа Чугуївський професійний ліцей, в якому просила суд:
- зобов'язати Комунальний заклад "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр" Харківської обласної ради донарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" у сумі 7635 грн.
Постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 26.10.2016р. зазначений адміністративний позов задоволено.
Зобов'язано Комунальний заклад "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр" Харківської обласної ради донарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 (63506 м. Чугуїв, вул. Героїв Чорнобильців, буд. 56) в сумі 7635 (сім тисяч шістсот тринадцять пять) грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Сахновщинського районного суду Харківської області від 26.10.2016р., скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.
Відповідач зазначає, що згідно з вимогами чинного законодавства випускнику ОСОБА_1, як дитині-сироті, передбачено виплату грошової допомоги в розмірі не менше як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у звязку з подальшим навчання в іншому навчальному закладу на повному державному утриманні.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії 1-ВЛ № 051728, ОСОБА_1 народилась 15 лютого 2000 року, батьками якої вказані ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с.8).
Рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 26.11.2010 року №1085 ОСОБА_4 було надано статус дитини-сироти в звязку зі смертю матері. Крім того, вказаним рішенням встановлено, що відомості про батька ОСОБА_1 ОСОБА_2 в актовому записі про народження були внесені за заявою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.11).
ОСОБА_1, як дитина сирота, з 2010 року була зарахована до 5 класу Сахновщинської спеціальної загальноосвітньої школи інтернат з інтенсивною педагогічною корекцією для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, із затримкою психічного розвитку (Комунальний заклад "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр" Харківської обласної ради) (а.с. 12).
У вересні 2015 року ОСОБА_1 закінчила навчання у Комунальному закладу "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр" Харківської обласної ради, та вступила на навчання до Чугуївського професійного ліцею, що підтверджується копією наказу №44-У від 01.09.2015 (а.с.13).
Згідно довідки Чугуївського професійного ліцею від 12.09.2016 року №301 ОСОБА_1 навчається в Чугуївському професійному ліцеї, період навчання з 01.09.2015 по 30.06.2018 року, форма навчання - денна (а.с.16).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 при відрахуванні з Комунального закладу "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр" Харківської обласної ради було видано грошову допомогу в розмірі 81 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ч. 7 ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування .
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молоді із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються Законом України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У відповідності до ст. 4 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , заходи соціальної допомоги щодо дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.
Згідно ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.
Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.
Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум".
Частиною 2 статті 9 цього Закону встановлено, що витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.
Відповідач в обґрунтування правомірності виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 81 грн. посилається на приписи підп. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року №226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування .
Так, вказаною нормою встановлено, що дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (у тому числі випускникам професійних навчально-виховних закладів і вищих навчальних закладів I - II рівня акредитації) при вступі до професійних навчально-виховних закладів, вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації видається безоплатно комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Застосування вказаної норми відповідач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 була зарахована на подальше навчання в Чугуївський професійний ліцей на повне державне утримання.
При цьому, відповідач вказує, що виплата грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку передбачена підп. 4 п. 13 вказаної постанови Кабінету Міністрів України здійснюється лише при працевлаштуванні дітей-сирот і дітей, позбавлених батьківського піклування, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, у звязку з чим вказана норма до ОСОБА_1 не застосовується.
Між тим, колегія суддів зазначає, що згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005р. закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" встановлено обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.
Однак, приписами постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року №226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування встановлено різні розміри грошової допомоги для різних категорій випускників, які не відповідають розміру допомоги, визначеному Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування".
Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги щодо законності виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі встановленому підп. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року №226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є необґрунтованими.
Таким чином, враховуючи, що вказані норми постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року №226 суперечать Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", колегія суддів дійшла висновку, що одноразова грошова допомога ОСОБА_1 підлягає виплаті в розмірі, встановленому вказаним Законом, а саме: шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1286,0 грн.
Виходячи з вищенаведеної норми, випускникам шкіл-інтернатів з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування у віці до 18 років, в тому числі ОСОБА_1, при випуску з навчального закладу мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі не менше 7716 грн.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до відомостей за серпень 2015 року відповідачем випускнику ОСОБА_1 була виплачена допомога у розмірі 81 грн. (а.с.14-15).
Отже, колегія суддів вважає доведеним той факт, що Комунальним закладом "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр" Харківської обласної ради нараховано допомогу дитині-сироті, ОСОБА_1, як випускнику вказаного навчального закладу в розмірі, меншому ніж встановлено діючим законодавством України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 про зобовязання проведення донарахування недоотриманої одноразової грошової допомоги та її виплати.
Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сахновщинським районним судом Харківської області від 26.10.2016р. по справі № 634/882/16-а суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Комунального закладу "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр" Харківської обласної ради залишити без задоволення.
Постанову Сахновщинського районного суду Харківської області від 26.10.2016р. по справі № 634/882/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2016 р.
Судове рішення № 63548902, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 634/882/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: