Постанова № 63548669, 13.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р. Справа № 820/2841/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2016р. по справі № 820/2841/16

за позовом ОСОБА_1

до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області третя особа Приватне акціонерне товариство " Укрсоцбанк"

про скасування податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив :

скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова №0054781701 від 30.11.2015р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2016р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального права, не повне встановлення обставин справи, що призвело до невірного вирішення справи.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт від 20.11.2015р. №1385/20-34-17-01-07//НОМЕР_1 .(а.с. 8-11)

ДПІ в Московському районі м. Харкова (правонаступником якого є Київська об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області) прийнято податкове повідомлення-рішення №0054781701 від 30.11.2015р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 152 048,14 грн. ( з яких за основним платежем 121 502, 51 грн., штрафними санкціями 30 545,63 грн.) (а.с. 7)

Підставою для донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування слугували висновки податкового органу про отримання позивачем додаткового блага у вигляді прощеного (анульованого) банком боргу за кредитними договорами.

Позивач не погоджуючись з правомірністю спірного податкового повідомлення-рішення, оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно та в спосіб встановлений законом.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що між АКБСР "Укрсоцбанк" (в якості кредитора) та ОСОБА_1 (в якості позичальника) 06.04.2006р. укладено договір кредиту №826/1-27/20/6-011 .

Відповідно до п. 1.1 договору, кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 130000 євро, зі сплатою 10,5 процентів річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду, згідно з умовами п. 2.6 цього договору та наступним порядком погашення суми основної заборгованості. (а.с.50-57).

Також, між АКБСР "Укрсоцбанк" (в якості кредитора) та ОСОБА_1 (в якості позичальника) укладено договір кредиту №826/1-27/20/7-053 від 25.06.2007р.

У п. 1.1 договору закріплено, що кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 153300,0 дол. США зі сплатою 13,5 відсотків річних на наступним порядком погашення суми основної заборгованості. (а.с.60-65).

ПАТ "Укрсоцбанк" анульовано ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 826/1-27-20/6-011 від 06.04.2006р. в сумі 319 377,6 грн. (з яких заборгованість 164 746, 92 грн. по основній сумі кредиту та 154 630, 68 грн. по нарахованим процентам) та за договором № 826/1-27/20/7-053 від 25.06.2007р. в сумі 396 775,96 грн. (з яких 200 371, 48 грн. заборгованість по основній сумі кредиту та 196 404,48 грн. нарахованим процентам), що підтверджується повідомленнями банку від 03.02.2014р. та 06.02.2014р. , довідками банку від 08.08.2016р. та 16.08.2016р. (а.с.25-26, 135-136).

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що суми прощеного (анульованого ) банком боргу за кредитним договором є додатковим благом, проте позивачем не сплачено податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

Згідно з п.п.14.1.47, п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пп. "в" п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Як визначено в пп.162.1.1 п.162.1 с.162 Податкового кодексу України, платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно п. 163.1, 163.2, ст. 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподаткований дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Абзацами 1, 2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. «д» п.п. п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України ( в редакції станом на дату прощення (анулювання) боргу- лютий 2014р. ), дохід, отриманий платником податку як додаткове благо суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації

Відповідно до пп. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України ( в редакції станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення -листопад 2015р.), дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

З аналізу вищевказаних положень Податкового кодексу України вбачається, що доходи як додаткові блага, зокрема, матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші доходи, які отримані платником податку, збільшують його загальний майновий стан, забезпечують приріст активів і підлягають оподаткуванню лише за умови, якщо сума кредиту, анульована кредитором, не повязана з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та якщо прощена основна сума боргу (кредиту).

Відповідно до пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення», не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобовязання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не повязаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Колегія суддів зазначає, що зміна редакції ст. 164 ПК України, що набрала законної сили з 01.01.2015р. призвела до значного помякшення фінансової відповідальності фізичної особи - платника податків.

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення цього положення надано рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), в якому зокрема, зазначено, що Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони помякшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що помякшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

З огляду на зазначене відповідальність можлива лише за наявності в законі визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена.

З урахування змін в законодавстві, колегія суддів зазначає, що проценти за несвоєчасне виконання зобовязання, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні вимог Податкового Кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового Кодексу України

В даному випадку недекларування фізичною особою додаткового блага у вигляді анульованої (прощеної) кредитором суми процентів за користування кредитом в загальній сумі 315 035,16 грн., за договорами від 06.04.2006р. та 25.06.2007р.) не є порушенням, відповідно відсутні підстави для донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки не містить даних про розмір складових боргу заборгованості зі сплати кредиту, відсотків, пені або штрафу, а тому відповідачем не доведено, що позивач отримав доходи у вигляді додаткового блага від АКБСР "Укрсоцбанк" на суму 716 153,58 грн., які згідно з Податковим кодексом України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан та доходи.

Крім того, відповідно до положень ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Судом встановлено, що позивачем за кредитним договором від 06.04.2006р. №826/1-27/20/6-011 отримано 130 000 євро, а повернуто 185 125,67 євро та за кредитним договором від 25.06.2007р. №826/1-27/20/7-053 отримано 153300,0 дол. США, а повернуто 230722,06 дол. США, що свідчить про те, що збільшення майнового стану чи приросту його активів у тій чи іншій формі у позивача не відбулось.

Враховуючи те, що позивач не отримував дохід, який підлягає оподаткуванню, тому і не повинен декларувати його та подавати податкову декларацію, у звязку з чим податкове повідомлення-рішення від 30.11.2015р. № НОМЕР_2 є протиправним і підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним рішення, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Оскільки за наслідками судового розгляду судове рішення прийнято на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до ст.94 КАС України присуджує на його користь всі понесені ним та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в загальній сумі 3193,90 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2016р. по справі № 820/2841/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0054781701 від 30.11.2015р. Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплати судового збору в розмірі 3193,90 грн. (три тисячі сто дев'яносто три гривні 90 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений 19.12.2016 р.