Ухвала суду № 63548480, 20.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 р. Справа № 876/8366/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2016р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісія №3 апарату Національної поліції України про визнання протиправними дій відповідача в частині включення до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, визнання протиправними дій щодо проведення атестування та визнання протиправним та скасування рішення від 27.09.2016 року, -

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1 10.10.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №3 апарату Національної поліції України про визнання протиправними дій відповідача в частині включення до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, визнання протиправними дій щодо проведення атестування та визнання протиправним та скасування рішення від 27.09.2016.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2016р. в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із даною ухвалою, апелянт подав апеляційну скаргу.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою задоволити клопотання про забезпечення позову в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що реалізація відповідачем висновку Центральної атестаційної комісії №3 апарату Національної поліції України, що оформлене протоколом ОП №15.00036831.0075796 від 27.09.2016 року, призведе до звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України, а тому, на думку позивача, є очевидною небезпекою заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам і для їх відновлення позивач вимушений буде докласти значних зусиль.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в клопотанні суд першої інстанції виходив з того, що забезпечуючи позов шляхом зупинення дії рішення Атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді, суд вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч.1 ст.117 КАС України, що є неприпустимим, оскільки ОСОБА_1 продовжує працювати відповідно займаної ним посади, отримує заробітну плату, виконує службові обов'язки тощо. Крім того, забезпечення позову у такому разі буде ухваленням судом рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Зважаючи на вищевказане, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову слід відмовити.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Одночасно з поданням адміністративного позову позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст.117 КАС України шляхом зупинення рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії №3 апарату Національної поліції України, що оформлене протоколом ОП №15.00036831.0075796 від 27.09.2016 року та зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа в частині зазначення "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийнятого відносно позивача, до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

Наказом голови Національної поліції України №168 о/с від 11.11.2015 року ОСОБА_1, призначено на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важких справах управління захисту економіки в Івано-Франківській області, з присвоєнням спеціального звання капітан поліції.

26.09.2016 року т.в.о. начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України згідно з вимогами наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465 Про затвердження Інструкції, про порядок проведення атестування поліцейських, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за №14445/27890, та з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри видано наказ №509 Про організацію проведення атестування особового складу структурних (відокремлених) підрозділів, згідно яким наказано начальникам управлінь захисту економіки в Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-Франківській, Тернопільській, Харківській, Черкаській та Чернігівській областях забезпечити прибуття в період з 26.09.2016 по 28.09.2016 до Департаменту захисту економіки для участі в атестуванні особового складу поліцейських, а саме: капітана поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого в особливо важких справах управління захисту економіки в Івано-Франківській області.

За результатами атестування Центральною атестаційною комісією №3 апарату Національної поліції України прийнято рішення (висновок), що оформлене протоколом ОП №15.00036831.0075796 від 27.09.2016 року про невідповідність позивача займаній посаді, у звязку з чим він підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно із ч.3 та ч.4 ст.117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборони вчиняти певні дії.

При цьому подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Крім того, за ч.1 коментованої статті підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову, бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ, за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Однак, в поданій суду заяві позивач не навів суду належних доказів існування обставини, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову заподіє шкоди його правам, чи захист цих прав стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Посилання позивача на те, що за результатами атестації його може бути звільнено з органів поліції, суд вважає необґрунтованими і не бере до уваги, оскільки такі дії керівників органів національної поліції безпосередньо передбачені нормами законодавства і, як зазначено вище, належить до їх виключної компетенції. Для відновлення прав позивача в такому випадку законодавством передбачені конкретні механізми, зокрема, оскарження рішення керівництва в адміністративному чи судовому порядку. При цьому, колегія суддів вказує на те, що в разі припинення трудових відносин в звязку з прийняттям акта керівництвом поліцейського (роботодавцем) про звільнення зі служби в поліції, відновлення трудових прав поліцейського (працівника) здійснюється в судовому порядку у спосіб поновлення на посаді. При цьому, згідно із п.3 ч.1 ст.256 КАС України рішення суду щодо поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню.

За таких законодавчих механізмів відновлення порушених прав поліцейського, необхідність оскарження рішення керівництва щодо подальшого проходження служби в поліції, зокрема звільнення зі служби, на переконання суду, також не можна розцінювати як неможливість чи ускладнення відновлення прав в разі прийняття такого акта як підстави забезпечення позову в розумінні ст.117 КАС України.

Позивачем не подано доказів існування очевидних ознак протиправності оскарженого ним рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії №3 апарату Національної поліції України, що оформлене протоколом ОП №15.00036831.0075796 від 27.09.2016 року, а також не надано жодних доказів та не наведено жодних мотивів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а сам факт оскарження рішення Атестаційної комісії не може бути автоматичною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

В адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді.

Відтак, колегія суддів вважає, що забезпечуючи позов шляхом зупинення дії рішення Атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді, суд вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч.1 ст.117 КАС України, що є неприпустимим, оскільки ОСОБА_1 продовжує працювати відповідно займаної ним посади, отримує заробітну плату, виконує службові обов'язки тощо.

Крім того, забезпечення позову у такому разі буде ухваленням судом рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Зважаючи на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову слід відмовити.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2016р.у справі № 809/1367/16 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

ОСОБА_2