Ухвала суду № 63548071, 20.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7530/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

20 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ада-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення - рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року, -

У с т а н о в и в:

ПП «Ада-Сервіс» звернулося у суд із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року та складання акта перевірки від 30 вересня 2015 року №155/26-57-15-01-41;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10 листопада 2015 року № 0036791501.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Колегією суддів установлено, що на підставі п. 200.10 статті 200, п.п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України у порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України та наказу Мінфіну №966 від 23.09.2014 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПП «Ада-Сервіс» за березень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт №155/26-57-15-01/41від 30 вересня 2015 року, відповідно до якого встановлено, що в декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року ПП «Ада - Сервіс» сума від'ємного значення, яку платник виявив бажання спрямувати на збільшення реєстраційної суми, не вказана прописом у текстовому полі в підпункті «а»; платником в декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року неправомірно задекларовано р. 20.2 декларації та як наслідок занижено декларування податку на додану вартість до сплати на суму 455,77 тис. грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0036791501 від 10 листопада 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з з податку на додану вартість у розмірі 569 708,75грн., у тому числі основний платіж - 455 767,00грн. та штрафні санкції - 113 941,75грн.

Уважаючи дії щодо проведення перевірки, а також прийняте за її результатами рішення податкового органу неправомірними, позивач звернувся у суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 75, 76 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Судом установлено, що позивачем 20 квітня 2015 року подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року (реєстраційний №9073667176 від 20.04.2015р.), в рядку 20.2 якої задекларувало суму 455,77 тис. грн. (залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної п. 200-1.3 статті 200-1 ПК України, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних).

У зв'язку з самостійно виявленими помилками, позивач 07 квітня 2015 року подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року (реєстраційний №9061092573 від 07.04.2015р.), де в пункті «а» прописом вказано суму від'ємного значення 455,8тис.грн.

23 травня 2015 року позивач подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року.

Як установлено вище, камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПП «Ада-Сервіс» за березень 2015 року відповідачем проведено лише 30 вересня 2015 року, тобто з порушенням вимог п. 200.10 статі 200 ПК України. Зазначені обставини податковим органом не спростовані та доводів щодо правомірності таких дій в апеляційній скарзі не наведено, що свідчить про протиправність дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки задекларованих позивачем даних у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року та складання акта перевірки від 30.09.2015р. №155/26-57-15-01-41.

Відповідно до пунктів 5, 6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.2014р. №966 (у редакції наказу від 23.01.2015р. №13) рядок 20.2 передбачений для відображення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рядок 20.2 заповнюється в звітному (податковому) періоді, в якому було здійснено таке збільшення. Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27.

У рядку 27 вказується сума від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеному п. 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (рядок «Усього, в т.ч.:» графи 7 таблиці 1 (Д2) (додаток 2)). Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27.

Пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України передбачено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

В рядках 20 та 20.2 податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року, поданої позивачем, відображено від'ємне значення в сумі 455 767,00 грн. Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27. Указана сума також відповідає додатку 2 до декларації, а саме сумі рядку «Усього, в т.ч.:» графи 7 таблиці 1.

Крім того, у зв'язку з самостійно виявленими помилками, позивач 07 квітня 2015 року подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року (реєстраційний №9061092573 від 07.04.2015р.), де в пункті «а» прописом вказано суму від'ємного значення 455,8 тис.грн. 23 травня 2015 року позивач подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року.

Таким чином, податковий орган необґрунтовано не прийняв до уваги, що в зазначених уточнюючих розрахунках позивачем було самостійно виправлено помилки та правомірно задекларовано суми від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2015 року. При цьому, будь-яких доказів на спростування зазначених обставин, податковим органом не надано.

При цьому, посилання податкового органу в апеляційній скарзі на «Реєстр операцій з податку на додану вартість» Єдиного реєстру податкових накладних в ІС» Податковий блок», за інформацією якого сума збільшення від'ємного значення «БВПП» станом на 31 березня 2015 року становить « 0», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки камеральна перевірка була проведена 30 вересня 2015 року, тобто після подання податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року (20 квітня 2015 року) та уточнюючих декларацій та розрахунків за лютий 2015 року (07 квітня 2015 року).

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддя С.Б. Шелест

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.