Ухвала суду № 63547974, 20.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

ОСОБА_1 - ОСОБА_2

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року справа №805/5104/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_2, суддів Сухарька М.Г., Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 805/5104/15-а за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Радикал Банк ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» ОСОБА_4 про визнання нікчемним правочину (трансакції) з внесення позивачем 09.07.2015 року на власний банківський рахунок у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» грошових коштів у сумі 200000 грн із призначенням платежу : «Внесенні коштів на власний рахунок»; зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» ОСОБА_4 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок включення до їх числа Позивача, яким необхідно здійснити виплати, відшкодувати кошти за вкладом в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року закрито провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Позивачу також розяснено, що дана справа підсудна господарському суду. Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що наведений спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач зазначив, що у спірних відносинах які склалися між позивачем, як вкладником ПАТ РАДИКАЛ БАНК, та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ РАДИКАЛ БАНК, як особою наділеною владними управлінськими функціями по відношенню до вкладників вказаного банку склалися відносини влади та підпорядкування, тобто наявний публічно-правовий спір. Позивач також посилається на практику Вищого адміністративного суду України, який продовжує розглядати справи та не закриває провадження у справах щодо включення до загального реєстру вкладників.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

За приписами п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Постановою Правління НБУ №769 від 09.11.2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.11.2015 року №203 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», визначені статтями 37,38,74-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 на два роки з 10 листопада 2015 року по 09 листопада 2017 року включно.

Частиною третьої статті 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон №2343) визначено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Згідно статті 1 Закону України Про банки і банківську діяльність (далі - Закон №2121) цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційній і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Відповідно до пункту 6 статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон №4452) ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Частиною першою статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, зокрема, про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що системний аналіз вказаних норм законодавства свідчить, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах від 15 червня 2016 року та в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року у справі № 21-4846а15.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судоми встановлено, що ПАТ РАДИКАЛ БАНК знаходиться в процедурі ліквідації у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним. За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що даний спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно закрито провадження у справі, оскільки на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи, що ПАТ РАДИКАЛ БАНК знаходиться в процедурі ліквідації у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним, доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.

Посилання позивача на практику Вищого адміністративного суду України колегією суддів не прийнято до уваги з огляду на приписи ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 805/5104/15-а залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 805/5104/15-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді М.Г. Сухарьок

ОСОБА_5