Ухвала суду № 63547884, 20.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Окрема думка

судді Донецького апеляційного адміністративного суду Блохіна А.А.стосовно рішення по справі № 812/906/16

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області залишено без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі № 812/906/16 - залишено без змін.

05 серпня 2016 року Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (надалі відповідач) про визнання рішення від 06.05.2016 року № НОМЕР_1 про сплату штрафних санкцій та пені у загальній сумі 56 314,38 грн. протиправним і таким, що підлягає скасуванню (а.с. 3-7).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 06.05.2016 № НОМЕР_1 про застосування до Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації штрафу у розмірі 13236,79 грн. за період з 21.08.2014 по 25.12.2014, штрафу у розмірі 37141,23 грн. за період з 21.01.2015 до 29.02.2016 року та пені у розмірі 5936,36 грн., всього у сумі 56314,38 грн. (пятдесят шість тисяч триста чотирнадцять грн. 38 коп.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (а.с.61-66).

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації є юридичною особою, ідентифікайний код юридичної особи 38681878, місцезнаходження юридичної особи: 93405, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Радянський, будинок 54-Б, та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18.05.2013 року за № 1 382 102 0000 024371, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 965568 (а.с. 14).

Відповідач ОСОБА_1 податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, у т.ч. щодо питань адміністрування єдиного внеску.

06 травня 2016 року відповідачем, на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.08.2014 року по 25.12.2014 року, а саме, штраф у розмірі 13 236,79 грн. (10 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску до 01.01.2015 року), а також штраф у розмірі 37 141,23 грн. за період з 21.01.2015 року по 29.02.2016 року (20 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску з 01.01.2015 року) та пеню у розмірі 5936,36 грн. (0,1% від суми недоїмки), разом - 56314 грн. 38 коп. До рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску додано розрахунок штрафних санкцій (а.с. 13).

20 травня 2016 року позивачем, до Головного управління ДФС у Луганській області подано скаргу за вих. № 493 на рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області від 06.05.2016 року № НОМЕР_1, в якій просив вищезазначене рішення ДПІ у м. Севєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області скасувати, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства, а саме п. 9-4 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підприємство є звільненим від відповідальності за невиконання свої обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 вищезазначеного Закону, зокрема, обов'язку щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (а.с. 27-28), але останній, рішенням за вих. № 576/9/12-32-10-01-09 від 10 червня 2016 року залишив без змін рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області № НОМЕР_1, а скаргу позивача - без задоволення. Зазначене рішення отримане позивачем 14.06.2016 року, про що є відповідна вхідна відмітка на вказаному рішенні (вх. № 76) (а.с. 29-30).

Крім того, позивач також звертався зі скаргою за вих. № 121 від 23.06.2016 року до Державної фіскальної служби України, в якій також наполягав на скасуванні рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано штрафні санкції та пеню за несвоєчасне перерахування сум єдиного внеску (а.с. 31-32), але останній, рішенням від 20 липня 2016 року № 15619/5/99-99-11-02-02-25 скаргу позивача залишено без розгляду ( а.с. 33).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач не мав правових підстав для винесення Рішення № НОМЕР_1 відносно позивача, оскільки абз. 1 п. 94 роздіду VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ прямо передбачене звільнення платників єдиного внеску лише від виконання своїх обовязків, визначених ч. 2 ст. 6 цього закону, яка не містить положень щодо застосування штрафних та фінансових санкцій. Суд першої інстанції також зазначив, що 94 Закону № 2464-VІ не містить жодного посилання на необхідність платника єдиного внеску надання до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати України, як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності від невиконання (неналежне виконання) зобовязань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Не погоджуючись з судовим рішенням, на підставі статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України висловлюю окрему думку стосовно зазначеного судового рішення з наступних підстав.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон № 1669-VII), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Сєвєродонецьк Луганської області..

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 та від 05.11.2014 р. № 1079-р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Сєвєродонецьк Луганської області..

З викладеного вбачається, що позивач здійснює свою діяльність в межах населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Частиною 4 статті 11 Закону № 1669-VII передбачено внесення змін до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Згідно зі ст. 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано документа, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, а саме - сертифіката Торгово-промислової палати України, що передбачено ст. 10 Закону № 1669.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що судом першої інстанції правомірно було скасовано оскаржуване рішення, який взяв до уваги посилання позивача на те, що єдиною та необхідною умовою для звільнення від відповідальності від нарахування пені є знаходження у зоні АТО, оскільки вони суперечать вищезазначеним нормам.

.

СуддяА.А. Блохін