Постанова № 63547617, 20.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2016 року № 826/5950/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів: Іщука І.О., Шулежка В.П. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазбанк» доНаціонального банку Українипровизнання протиправною та скасування постанови від 24.03.2016р. №190/БТ,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Національного банку України (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Правління Національного банку України №190/БТ від 24.03.2016р. «Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк».

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав його правомірності.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України суд дійшов до переконання про можливість завершення її розгляду в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2016 року Правлінням Національного банку України на підставі ст.ст. 7, 15, 55 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст. 67, 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 3.1 та п. 3.2 глави 3 розділу І, п. 9.1 та 9.6 глави 9 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою ПНБУ від 17.08.2012р. №346 (зі змінами), прийнято постанову №190/БТ «Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» якою на позивача накладено штраф за порушення вимог статті 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у розмірі 6 918 500,00грн. (станом на 22.03.2016р. зареєстрований статутний капітал АБ «Укргазбанк» становив 13 837 000 000,00грн. х 0,05% = 6 918 500,00грн.).

Незгода позивача з вказаною постановою, обумовила його звернутися до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління НБУ від 05.11.2014р. №704/БТ «Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» та призначення куратора», куратору ПАТ «Укргазбанк» надано право керуватись у своїй діяльності повноваженнями, визначеними главою 5 розділу 1 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою ПНБУ від 17.08.2012р. №346, зокрема, отримувати інформацію та ознайомлюватись з документами щодо проведення банком операцій.

Відповідно до доповідної записки куратора АБ «Укргазбанк» від 22.03.2016р., під час виконання куратором Банку функцій, передбачених главою 5 Розділу 1 Положення №346, було встановлено, що через операційні каси відділень АБ «Укргазбанк» 10.03.2016р. було здійснено купівлю готівкової іноземної валюти у фізичних осіб в значних обсягах, зокрема 3269 тис. доларів США.

З метою з'ясування інформації щодо можливих дій АБ «Укргазбанк» здійснених з метою уникнення ідентифікації клієнтів з якими було здійснено операції з купівлі доларів США у сумах, що в гривневому еквіваленті дорівнювали чи перевищували 150 000 гривень, куратором було надано запити на АБ «Укргазбанк» про надання інформації відео архіву (відеозапису) камер відеоспостереження робочого місця касира та касового залу по 22 відділеннях (запит від 14.03.2016 №30 та від 17.03.2016 №32).

Так, запитом від 14.03.2016 №30 куратор НБУ просив ПАТ «Укргазбанк» надати зазначену інформацію в термін, - до кінця дня 15.04.2016р.

В подальшому, запитом від 17.03.2016 №32 куратор НБУ змінив дату надання ПАТ «Укргазбанк» інформації, та просив її надати терміном, до - кінця дня 18.03.2016р.

Листом від 21.03.2016р. ПАТ «Укргазбанк» повідомив куратора НБУ, що протягом 15 - 21 березня були викладені записи архіву камер відеоспостереження робочого місця касира та касового залу з відділень №№ 7, 70, 71/19, 116, 183, 189, 197, 223, 238, 271; через недосконалість існуючої системи відеоспостереження (низький технічний стан обладнання, неможливість в більшості випадків віддаленого доступу до матеріалів відеоспостереження, а також суттєві затримки в організації доступу до архівних матеріалів) надати відеозаписи з інших відділень неможливо з технічних причин.

Також, позивачем зазначеним листом було повідомлено, що наприкінці 2015 року Департаментом банківської безпеки було порушене питання про модернізацію системи відеоспостереження Банку. Відповідні кошти були включені до бюджету Банку на 2016 рік, на Технологічному комітет (протокол №2 від 23.02.2016р.) було прийняте рішення щодо обладнання відділень та робочих місць касирів сучасною системою відео спостереження. Станом на сьогодні триває проведення процедури закупівель. Впровадження зазначеної системи має розпочатися в травні та завершитися до кінця поточного року на усіх відділеннях Банку.

За результатами розгляду куратором наданої Банком інформації встановлено, що матеріали відеоспостереження надано частково - по 10 відділеннях.

22 березня 2016 року куратором НБУ до НБУ направлено Доповідну записку, якою було повідомлено про часткове надання інформації ПАТ «Укргазбанк» та запропоновано застосувати до останнього заходи впливу у вигляді накладення штрафу за не виконання в повному обсязі запиту куратора щодо надання інформації.

Електронним повідомленням №20-0005/24165 від 22.03.2016р. НБУ повідомив позивача про необхідність надання в термін до 12:00 23.03.2016р. інформації запитуваної куратором Банку у запитах від 14.03.2016р. №30 та від 17.03.2016р. №32 в повному обсязі та пояснення щодо неподання інформації у повному обсязі на запит куратора Банку.

Листом від 23.03.2016р. №148/3179/2016 ПАТ «Укргазбанк» надав до НБУ письмові пояснення щодо неможливості часткового виконання запитів куратора.

Як вбачається з зазначеного листа у ньому викладені ПАТ «Укргазбанк» факти та інформація що й в листі від 21.03.2016р., який був адресований куратору Банка.

За вказаних обставин відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог статті 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність", а саме про неподання ПАТ «Укргазбанк» на письмову вимогу Національного банку України відповідної інформації та копій документів, що стало підставою для видання оскаржуваної постанови.

У той же час надаючи оцінку встановленим під час розгляду даної справи фактам, суд зазначає наступне.

Національний банк України, відповідно до статті 2 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р. №679-ХІV є центральним банком України, особливим органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про Національний банк України" головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Статтею 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності.

Національний банк України для цілей банківського нагляду має право отримувати від державних органів та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану засновників банку та осіб, що набувають або збільшують істотну участь у банку, їх ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуватимуться для формування статутного капіталу банку.

Державні органи та інші особи зобов'язані протягом 20 днів з дня отримання запиту Національного банку України надати йому відповідну інформацію.

При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності. У разі якщо Національний банк України при здійсненні банківського нагляду дійшов висновку, що система управління ризиками банку є неефективною та/або неадекватною, банк зобов'язаний на вимогу Національного банку України невідкладно розробити та подати на погодження Національному банку України відповідний план заходів, спрямованих на усунення недоліків.

Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду. Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Куратор банку має право вимагати виключно в письмовій формі від керівників банку усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України, надання письмових пояснень з питань дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, виконання вимог та обмежень у діяльності банку, встановлених Національним банком України, а також щодо проведення банком будь-яких операцій.

Куратор банку має право отримувати згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України, від вкладників та інших кредиторів банку інформацію, необхідну для забезпечення контролю за станом виконання банком своїх зобов'язань.

При здійсненні банківського нагляду Національний банк України може користуватися послугами інших установ за окремими угодами.

У разі відкликання у банку банківської ліцензії Національний банк України повідомляє про це відповідні органи банківського нагляду інших держав, в яких банк мав філії або кореспондентські та інші рахунки.

Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

Національний банк України у межах безвиїзного нагляду має право письмово вимагати від банку копії документів, а також письмові пояснення з питань його діяльності.

Банк зобов'язаний надавати на письмову вимогу Національного банку України відповідну інформацію та копії документів.

Національний банк України у разі розгляду питань щодо застосування заходів впливу до конкретного банку має право запрошувати для надання пояснень голову правління або голову ради цього банку.

У той же час відповідно до частини 1 ст.73 Закону України "Про банки та банківську діяльність" у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, зокрема, п.9) накладення штрафів на:

банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу;

банк за невиконання вимог куратора банку у розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу І Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою ПНБУ від 17.08.2012р. №346 (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) Національний банк застосовує заходи впливу за порушення банками, їх відокремленими підрозділами, філіями іноземних банків, банківськими групами, відповідальними особами банківських груп, іншими учасниками банківських груп чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно із Законом про банки (далі - банки), банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу або здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (далі - ризикова діяльність), або в разі застосування іноземних санкцій, на підставі результатів (матеріалів):

інспекційних перевірок діяльності банків;

перевірок банків з питань дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу (виїзна перевірка з питань фінансового моніторингу, безвиїзний нагляд з питань фінансового моніторингу);

безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банків;

аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;

перевірок діяльності банків аудиторськими фірмами, які мають право відповідно до законодавства України на проведення аудиторських перевірок банків;

перевірок дотримання банками валютного законодавства [виїзні та невиїзні (камеральні) перевірки];

контролю за усуненням банками виявлених у їх діяльності порушень, виконанням рішень Національного банку про застосування заходів впливу, виконанням пред'явлених (висунених) вимог, припиненням здійснення ризикової діяльності, відповідністю ділової репутації керівників банків вимогам законодавства України;

пропозицій куратора банку;

що містять інформацію, отриману від відповідних органів інших держав, міждержавних об'єднань або міжнародних організацій, органів державної влади України, та/або офіційно опубліковану (оприлюднену, у тому числі шляхом розміщення на їх офіційних веб-сайтах) ними інформацію про застосування іноземних санкцій;

нагляду за дотриманням банками та іншими особами, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку з питань реєстрації та ліцензування банків, набуття (збільшення) істотної участі в банку та розкриття інформації про структуру власності.

Пунктом 3.2 глави 3 розділу І Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою ПНБУ від 17.08.2012р. №346 (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) передбачено, що заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до Закону про банки та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:

характеру допущених банком порушень;

причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

загального фінансового стану банку;

розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників;

інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) щодо порушення банками вимог, установлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон про систему гарантування), результатів перевірки банків Фондом гарантування.

Відповідно до п. 9.1 глави 9 розділу ІІ Положення Національний банк має право накладати штрафи на банки, філії іноземних банків, власників істотної участі в банку, відповідальних осіб банківських груп, інших учасників банківських груп.

Зокрема, Національний банк накладає штрафи в разі встановлення факту здійснення ризикової діяльності або допущення, зокрема, таких порушень:

подання недостовірної інформації, неподання інформації, документів (копій документів) та письмових пояснень з питань діяльності банку на письмову вимогу уповноваженої посадової особи Національного банку або уповноважених Національним банком осіб на проведення перевірки;

невиконання вимог куратора банку;

Пунктом 9.6 глави 9 розділу ІІ Положення передбачено, що штраф за порушення в діяльності відокремленого підрозділу банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.

Штраф за подання недостовірної інформації, неподання інформації, документів (копій документів) та письмових пояснень з питань діяльності банку на письмову вимогу уповноваженої посадової особи Національного банку або уповноважених Національним банком осіб на проведення перевірки (крім із питань фінансового моніторингу) накладається на банк:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

Недостовірною інформацією (крім із питань фінансового моніторингу) є інформація, що не підтверджена чи суперечить даним первинних документів.

У той же час п. 9.3. глави 9 розділу ІІ Положення Національний банк накладає штраф на банк за невиконання/неналежне виконання вимог куратора банку, у тому числі таке, що перешкоджає повністю або частково здійсненню повноважень, покладених на нього Національним банком, зокрема за:

ненадання на письмовий запит куратора банку інформації (документів, пояснень) щодо проведення банком операцій;

неповідомлення в письмовому вигляді куратора банку про проведення загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку, комітетів банку, нарад керівництва, переговорів з інвесторами або відмову куратору банку щодо участі.

Отже, чинним законодавством передбачена окрема відповідальність за невиконання/неналежне виконання вимог куратора банку. При цьому, розмір штрафних санкцій за вказане правопорушення передбачений не Положенням, а п. 9 частини 1 ст. 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Суд зазначає, що доповідною запискою від 22.03.2016 року, складеною куратором банку, констатовано факт невиконання в повному обсязі запиту куратора щодо надання інформації позивачем та запропоновано застосувати до останнього заходи впливу у вигляді накладення штрафу.

При цьому, відповідачем за наслідком опрацювання вказаної інформації, його повноваження, визначені п. 9.3. глави 9 розділу ІІ Положення, п. 9 частини 1 ст. 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність" у спосіб накладання штрафу на банк за невиконання вимог куратора банку у розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян реалізовані не були.

У той же час, як вбачається зі змісту запиту НБУ №20-0005/24165 від 22.03.2016 року до АБ "Украгазбанк" його направлення було зумовлено ненаданням запитуваної куратором інформації в повному обсязі та покладено обов'язок на позивача з забезпечення її надходження на адресу вже Департаменту банківського нагляду до 12:00 23.03.2016 року.

Як наслідок, за невиконання вимог статті 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" на позивача було накладено штраф у розмірах передбачених Пунктом 9.6 глави 9 розділу ІІ Положення, а саме - 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку (6 918 500 грн.), що значно перевищує розмір, визначений п. 9 частини 1 ст. 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, вказані вище обставини свідчать про те, що оскаржувану постанову про накладення штрафу на позивача було прийнято з порушенням принципів безсторонності (неупередженості); добросовісності; розсудливості; дотриманням принципу рівності перед законом, запобігання несправедливій дискримінації; пропорційності з боку суб'єкта владних повноважень.

Окрім цього суд зазначає, що відповідальність, передбачена пунктом 9.6 глави 9 розділу ІІ Положення є адміністративно-господарською санкцією, яка в силу приписів ч.3 ст.217 ГК України віднесена до господарських санкцій.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У той же час у відповідності до ч.1, ч.2 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на вимогу відповідача, було подано інформацію не в повному вигляді, за що його оскаржуваним рішенням і було притягнуто до відповідальності.

При цьому, позивач повідомляв відповідача у листі від 23.03.2016 року про причини неможливості надання відеозаписів, які витребовувалися у нього в повному обсязі.

На доведення вказаних обставин позивачем було надано суду копії протоколу №2 від 23.02.2016 року, протоколу засідання комітету конкурсних торгів №82/16-дкт від 24.02.2016 року стосовно затвердження документації конкурсних торгів, протоколу про розкриття пропозицій конкурсних торгів №82/16-р від 09.03.2016 року, протоколу розгляду та оцінки пропозицій конкурсних торгів №82/16-оц від 30.03.2016 року на закупівлю системи відеоспостереження, оголошення про результат проведення процедури закупівлі №82/16.

Суд звертає увагу на ту обставину, що в оскаржуваній постанові та доповідній записці, на підставі якої вона прийнята, відповідачем не надано жодної оцінки зазначеним доводам позивача, не було їх спростовано і під час розгляду даної адміністративної справи.

Таким чином, на думку суду, позивачем доведено, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів спрямованих на недопущення господарського правопорушення та забезпечення надання наявної в нього інформації в повному обсязі, що виключає наявність ознак вини в його діях та підстав для притягнення банку до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 9.6 глави 9 розділу ІІ Положення, у зв'язку із чим постанова НБУ №190/БТ від 24.03.2016р. «Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 103 777,50грн. з бюджетних асигнувань Національного банку України.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Правління Національного банку України №190/БТ від 24.03.2016р. «Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»».

Присудити з бюджетних асигнувань Національного банку України на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 103 777,50грн. (сто три тисячі сімсот сімдесят сім гривень, 50 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.М. Погрібніченко

Судді: І.О. Іщук

В.П. Шулежко