Постанова № 63547282, 13.12.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 р. № 820/4941/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_2 атестаційної комісії Національної поліції України №1, про скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- Скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 25.08.2016 року №721 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, начальника відділу превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

- Поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділу превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві

- Зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві нарахувати та виплатити підполковнику поліції ОСОБА_1, начальника відділу превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказ від 25.08.2016 року №721 Головного управління Національної поліції у м.Києві про звільнення позивача з формулюванням «через службову невідповідність» було винесено на підставі висновку від 17.08.2016 року Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м.Києві. Також позивач зазначив, що рішення атестаційної комісії є необґрунтованим, а отже підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Позивач в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, були повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Представник Головного управління Національної поліції у м.Києві просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Подав письмове заперечення, в якому зазначив, що вина Головного управління Національної поліції у м. Києві відсутня, начальник якого зобовязаний виконати висновок відповідної комісії, яка проводила атестування позивача, шляхом видання відповідного наказу, тому просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд вважає, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 працював в органах поліції з 07.11. 2015 року.

Наказом № 689 о/с від 08.08.2016 року по особовому складу заступника голови - начальника головного управління полковника поліції ОСОБА_3, призначено підполковника ОСОБА_1, який прибув з Головного управління Національної поліції в Харківській області, начальником відділу превенції Соломянського управління поліції.

Відносно позивача 10.04.2016 року було складено атестаційний лист начальником УПД ГУНП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_4

В атестаційному листі вказано, що позивач працює в органах поліції з 07.11.2015 року та знаходиться на посаді з цього з часу, за час служби в поліції зарекомендував себе з позитивного боку, як старанний, ініціативний, дисциплінований співробітник. Досконало знає нормативні та законодавчі документи, що регламентують діяльність поліції. В роботі вміло використовує досвід служби в поліції, має добру теоретичну підготовку та практичний досвід роботи. Підполковник поліції ОСОБА_1 працює продуктивно, досягаючи позитивних результатів, не рахуючись з особистим часом. Здатний бачити перспективу, правильно організувати свою роботу, виділити головні напрямки та визначити приорітети, прийняти своєчасні та вивірені рішення. У свїй службовій діяльності суворо дотримується законності, службової дисципліни та відповідальності. В складних ситуаціях зберігає спокій та витримку, впевненість у правильності свого рішення. Відзначається добре розвинутими організаторськими здібностями, почуттям особистої відповідальності за кінцевий результат діяльності. Має значний досвід роботи на керівних посадах. Не допускає проявів лібералізму та формального відношення до справи. Принциповий, наполегливий та вимогливий до себе. З бажанням передає свій практичний досвід молодим працівникам, виховує та сприяє їх найскорішому адаптуванню до нових умов служби. Заслужив спражній авторитет серед колег по службі та керівництва. З 07.11.2015 року під безпосереднім керівництвом підполковника поліції ОСОБА_1 особовим складом батальону патрульної поліції (з обслуговування метрополітену) (м.Харків) ГУНП в Харківській області виявлено та задокументовано 50 кримінальних правопорушень, затримано 5 осіб, які перебували у розшуку, виявлено та зібрано 113 матеріалів про адміністративні правопорушення, недопущено жодного порушення публічного порядку та безпеки, під час проведення масових заходів на закріпленій території. За складом характеру врівноважений, розсудливий та справедливий. Вміє переконувати та швидко налагоджувати добрі відносини з оточуючими. У спілкуванні з громадянами та співробітниками вічливий, тактовний. Добрий сімянин. Фізично розвинутий добре, у стройовому відношені завжди підтягнутий. Матеріальну частину і правила застосування вогнепальної зброї знає та впевнено нею володіє.

Відповідно за висновком прямого керівника позивача від 20.05.2016 року який внесено до атестаційного листа зазначено, що позивач займаній посаді відповідає.

21.06.2016 року ОСОБА_2 атестаційною комісією Національної поліції України №1 за результатами дослідження атестаційного листа позивача, його декларації про доход, послужного списку, інформаційної довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України Про очищення влади, інформації з відкритих джерел щодо позивача, одностайно було зроблено висновок про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

29.06.2016 року позивача ОСОБА_1 було ознайомлено з результатами атестування, про що свідчить його підпис з вказівкою на те що він не згоден з результатами атестування.

25.08.2016 року Головним управлінням Національної поліції в у м.Києві видано Наказ по особовому складу № 721 о/с, яким ОСОБА_1 на підставі висновку ОСОБА_2 атестаційної комісії Національної поліції України №1 від 21.06.2016 року звільнено за п.5 ч.1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію через службову невідповідність .

Завданням адміністративного суду в межах даної справи є перевірка правомірності (легальності) дій відповідачів при прийнятті оспорюваних рішень, з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про Національну поліцію, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Як встановлює стаття 3 Закону України Про Національну поліцію, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Атестування поліцейських міста Києва проводилось на підставі наказу Головного управління Національної поліції у м.Києві від 01.12.2015 року №7 , від 15.12.2015 року №11 «Про створення атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у м.Києві»

Частина перша статті 57 Закону України Про Національну поліцію визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону України Про Національну поліцію атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Вказані норми Закону кореспондуються з нормами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція) в частині підстав для атестування поліцейських.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України Про Національну поліцію атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Поряд з цим, частиною четвертою статті 57 Закону України Про Національну поліцію визначено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону України Про Національну поліцію порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

З системного аналізу наведених приписів чинного законодавства обумовлюється висновок, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Водночас, суд особливу увагу звертає на те, що такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Наведений вище висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Поряд з цим, згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

З наведеного вище, вбачається, що до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України Про Національну поліцію.

Однак, відповідачами в ході судового розгляду справи не надано до суду документального підтвердження наявності підстав для проведення атестації, та відповідно, правомірності включення до списку поліцейських, які підлягають атестації ОСОБА_1, оскільки всупереч приписів ст. ст. 69, 70 КАС України не наведено підстав для проведення атестації ОСОБА_1, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України Про Національну поліцію, та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров'я чи у зв'язку із не виконанням службових обов'язків.

Відповідно до пункту 9 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пункт 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Системний аналіз наведених вище приписів законодавства свідчить, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Наказом № 689 о/с від 08.08.2016 року по особовому складу заступника голови - начальника головного управління полковника поліції ОСОБА_3, призначено підполковника ОСОБА_1, який прибув з Головного управління Національної поліції в Харківській області, начальником відділу превенції Соломянського управління поліції.

Таким чином, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580 - VIII шляхом видання наказу про призначення за його згодою.

Статтею 58 Закону № 580-VIII передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

В розрізі зазначеного, суд звертає увагу на те, що наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 08.08.2016 року №689 о/с не містить жодних застережень про тимчасовість призначення ОСОБА_1, на посаду.

Таким чином, в ході судового розгляду справи, відповідачами не доведено, що ОСОБА_1 призначено тимчасово; у будь-якому випадку строковість призначення на посаду поліцейського не є самостійною підставою для проведення атестації.

Аналізуючи наявність підстав для прийняття ОСОБА_2 атестаційною комісією Національної поліції України №1 рішення про невідповідності позивача займаній посаді та наказ Головного управління Національної поліції в у м.Києві щодо звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції визначено, що у Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії:

1) центральні атестаційні комісії, персональний склад яких затверджується наказом Національної поліції України.

До повноважень центральних атестаційних комісій належить проведення атестування всіх поліцейських.

2) атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України.

До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції до складу атестаційних комісій входять: 1) у центральних атестаційних комісіях: голова комісії - Голова Національної поліції України або його перший заступник, або заступник; секретар комісії - особа, яку визначає Голова Національної поліції України.

У разі відсутності голови (секретаря) атестаційної комісії його обов'язки виконує член атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

Пункт 4 розділу ІІ Інструкції передбачає що до зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації.

Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.

Поряд з цим, у відповідності до положень пунктів 10-13 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Пункт 15 розділу IV Інструкції встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Суд звертає увагу на те, що за приписами пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);

2) показники службової діяльності;

3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5) наявність заохочень;

6) наявність дисциплінарних стягнень;

7) результати тестування;

8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно пунктів 17-20 розділу IV Інструкції атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

В межах судового розгляду справи, відповідно до змісту атестаційного листа ОСОБА_1 останній охарактеризований безпосереднім керівником так. За час служби в поліції зарекомендував себе з позитивного боку, як старанний, ініціативний, дисциплінований співробітник. Досконало знає нормативні та законодавчі документи, що регламентують діяльність поліції. В роботі вміло використовує досвід служби в поліції, має добру теоретичну підготовку та практичний досвід роботи. Підполковник поліції ОСОБА_1 працює продуктивно, досягаючи позитивних результатів, не рахуючись з особистим часом. Здатний бачити перспективу, правильно організувати свою роботу, виділити головні напрямки та визначити приорітети, прийняти своєчасні та вивірені рішення. У свїй службовій діяльності суворо дотримується законності, службової дисципліни та відповідальності. В складних ситуаціях зберігає спокій та витримку, впевненість у правильності свого рішення. Відзначається добре розвинутими організаторськими здібностями, почуттям особистої відповідальності за кінцевий результат діяльності. Має значний досвід роботи на керівних посадах. Не допускає проявів лібералізму та формального відношення до справи. Принциповий, наполегливий та вимогливий до себе. З бажанням передає свій практичний досвід молодим працівникам, виховує та сприяє їх найскорішому адаптуванню до нових умов служби. Заслужив спражній авторитет серед колег по службі та керівництва. З 07.11.2015 року під безпосереднім керівництвом підполковника поліції ОСОБА_1 особовим складом батальону патрульної поліції (з обслуговування метрополітену) (м.Харків) ГУНП в Харківській області виявлено та задокументовано 50 кримінальних правопорушень, затримано 5 осіб, які перебували у розшуку, виявлено та зібрано 113 матеріалів про адміністративні правопорушення, недопущено жодного порушення публічного порядку та безпеки, під час проведення масових заходів на закріпленій території. За складом характеру врівноважений, розсудливий та справедливий. Вміє переконувати та швидко налагоджувати добрі відносини з оточуючими. У спілкуванні з громадянами та співробітниками вічливий, тактовний. Добрий сімянин. Фізично розвинутий добре, у стройовому відношені завжди підтягнутий. Матеріальну частину і правила застосування вогнепальної зброї знає та впевнено нею володіє.

Так, прямим керівником позивача надано висновок щодо відповідності позивача займаній посаді.

Суд зазначає, що ОСОБА_2 атестаційною комісією Національної поліції України №1 не надано доказів того, що при прийнятті висновку про невідповідність займаній посаді враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач показав себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв.

З урахуванням викладеного суд вважає, що висновок, який внесено до атестаційного листа позивача ОСОБА_2 атестаційною комісією Національної поліції України №1 21.06.2016 року щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, зроблений без врахування з професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки ОСОБА_1 не підтверджується належними доказами.

Вирішуючи питання щодо правомірності наказу Головним управлінням Національної поліції в у м.Києві від 25.08.2016 року № 721 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, за пунктом 5 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію, суд виходив із наступного.

Пункт 5 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

У свою чергу визначення терміну службова невідповідність Закон України Про Національну поліцію не надає; тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість. Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.

Оскільки, метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, в контексті норм Закону України Про Національну поліцію та Інструкції звільнення за через службову невідповідність може бути застосоване як вид дисциплінарного стягнення, про що зроблено висновок у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням того що висновок, який внесено до атестаційного листа позивача ОСОБА_2 атестаційною комісією Національної поліції України №1 21.06.2016 року ОСОБА_1 не підтверджується належними доказами, хоча позивачем цього не оскаржено, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати даний висновок як протиправний.

Відтак, беручи до уваги незаконність проведення атестації позивача та безпідставність рішення атестаційної комісії, суд приходить до висновку, що звільнення позивача через службову невідповідність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію відбулось незаконно, тому наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 25.08.2016 року № 721 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та щодо присудження виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 25 серпня 2016 року по день фактичного поновлення на посаді; відтак постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та стягнення середнього заробітку за час вимушеного, підлягає негайному виконанню.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.94,168,186 КАС України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_2 атестаційної комісії Національної поліції України №1, про скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок, який внесено до атестаційного листа ОСОБА_1 ОСОБА_2 атестаційною комісією Національної поліції України №1 від 21.06.2016 року про визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 25.08.2016 року №721 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, з посади начальника відділу превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві підполковника поліції.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 25 серпня 2016 року по день фактичного поновлення на посаді.

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві підполковника поліції допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Тітов О.М.