Ухвала суду № 63543886, 19.12.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4612/16-ц

Провадження № 2-о/645/278/16

У Х В А Л А

Іменем України

19 грудня 2016 р. м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Федорова О.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про встановлення факту, який має юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 26 вересня 2016 року звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова в порядку окремого провадження із заявою, в якій просив встановити факт, який має юридичне значення, а саме: факт його мешкання за місцем його реєстрації АДРЕСА_1 та встановити факт його мешкання, що припинився внаслідок грабежу, а також встановити факт грабежу.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 256 ЦПК України, оскільки з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право (а.с. 4-5).

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 28 вересня 2016 року скасовано і справу повернуто до цього ж суду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі (а.с. 17-19).

У вказаній ухвалі суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що ОСОБА_1, звертаючись до суду із заявою про встановлення юридичного факту проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 не зазначив, з якою метою він просив встановити цей факт, не вказав заінтересованих осіб, у зв'язку з чим неможливо з'ясувати чи пов'язано встановлення цього факту з наступним вирішенням спору про право, а також не надав до своєї заяви доказів неможливості встановлення цього факту у позасудовому порядку.

На підставі зазначеного, апеляційний суд Харківської області дійшов висновку, що суд першої інстанції без з'ясування зазначених обставин передчасно зазначив в оскаржуваній ухвалі про наявність спору про право, оскільки не встановив, в чому саме полягає спір та між якими особами виникли ці спірні правовідносини.

01 листопада 2016 року матеріали справи з апеляційного суду Харківської області надійшли до Фрунзенського районного суду м. Харкова, та за Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.11.2016 року передані для продовження розгляду судді Федоровій О.В. (а.с. 21, 22).

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали, а також розяснено позивачу, що у випадку невиконання вказівок суду у встановлений строк, позовна заява вважається неподаною та повертається заявникові (а.с. 23-24).

При цьому, судом, з урахуванням постановленої ухвали апеляційного суду Харківської області від 20 жовтня 2016 року, чітко визначені підстави, що зумовили залишення без руху заяви ОСОБА_1, а саме зазначено, що ОСОБА_1В.з, вертаючись до суду із заявою про встановлення юридичного факту проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, не зазначив:

- з якою метою він просив встановити цей факт;

- не вказав заінтересованих осіб;

- не надав до своєї заяви доказів неможливості встановлення цього факту у позасудовому порядку.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявникові, оскільки він, отримавши копію ухвали про залишення заяви без руху, у зазначений в ухвалі строк не усунув недоліки заяви (а.с. 42).

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 7 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 14 листопада 2016 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення питання про відкриття провадження (а.с. 101-102).

У вказаній ухвалі суду апеляційної інстанції зазначено, що ухвалою судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 01 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: для зазначення обґрунтованих підстав задоволення його заяви, усіх осіб, а також доказів. Крім того, суд вказав, що матеріали справи свідчать, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про встановлення факту ОСОБА_1 обґрунтував її та надав докази, які підтверджують його доводи, а вимога місцевого суду, як надання додаткових обґрунтувань та доказів суперечить принципам змагальності і диспозитивності закладеним в ст. ст. 10, 11 ЦПК України.

Проте, слід зазначити, що в ухвалі Фрунзенського районного суду м.Харкова від 01 листопада 2016 року не було зазначено таких підстав, для залишення заяви ОСОБА_1 без руху, як: не зазначення обґрунтованих підстав задоволення його заяви, а також доказів (а.с. 23-24).

16 грудня 2016 року матеріали справи з апеляційного суду Харківської області надійшли до Фрунзенського районного суду м. Харкова, та за Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.12.2016 року передані для продовження розгляду судді Федоровій О.В. (а.с. 104, 105).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1, суд виходить із наступного.

Звертаючись до суду з вищевказаною заявою, ОСОБА_1 посилався як на підставу своїх вимог на наявність фактів, які мають юридичне значення для реалізації ним своїх прав, а саме: права на безпеку, власність, житлову площу та відсутність у нього можливості встановити ці факти іншим шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 256 ЦПК України визначений перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розяснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення: заявник не має іншої можливості їх одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не повязується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з ч. 4 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Форма і зміст такої заяви передбачені ст. 258 ЦПК України.

Згідно зі ст. 258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

З урахуванням наведених норм діючого законодавства, суд зазначає, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 у своїй заяві про встановлення факту, який має юридичне значення, всупереч ч. 4 ст. 235 ЦПК України не зазначено заінтересованих осіб, а лише вказано заявника, в цій частині вказана заява подана ОСОБА_1 без додержання вимог, викладених у ч. 4 ст. 235 ЦПК України.

Крім того, всупереч п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України ОСОБА_1 у заяві не зазначено з якою метою він просив встановити цей факт.

Також, заявником не надано до своєї заяви доказів неможливості встановлення цього факту у позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у статях 234, 235, 256, 258 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 121, 234, 256, 258 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити позивачу, що у випадку невиконання вказівок суду у встановлений строк, позовна заява вважається неподаною та повертається заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Федорова О.В.