Ухвала суду № 63539957, 20.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/4452/16-к Суддя 1 інстанції Скотар Р. Є.

Номер провадження 11-кп/774/857/К/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Пістун А.О.

суддів Мажари С.Б., Воловик Н.Ф.

секретар Кузьміна Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні, в м. Кривому Розі 20 грудня 2016 року апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2016 року, про повернення обвинувального акту по кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12015040340000420 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, прокурору для усунення виявлених недоліків.

Учасники судового провадження:

прокурор Троцик С.В.

обвинувачений ОСОБА_2

захисник ОСОБА_3

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу скасувати, у звязку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд обвинувального акту у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2016 року, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 115 України, повернуто прокурору для усунення, зазначених в ухвалі порушень вимог ст.291 КПК України.

Свої доводи суд мотивував тим, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 не відповідає вимогам КПК України, з тих підстав, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 не містить належним чином сформульованого обвинувачення, в той час як судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Також, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, і згідно положень, викладених у п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України. Проте обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 не містить формулювання саме обвинувачення, а лише формулювання підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень.

Крім того, суд послався на те, що в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України, отже прокурор, заздалегідь, без вироку суду, стверджує, що ОСОБА_2 скоїв інкриміноване йому кримінальне правопорушення, що є недопустимим.

Суд звертає увагу на те, що обвинувальний акт не був засвідчений гербовою печаткою відповідного органу прокуратури .

Вказані невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України не дозволяють суду провести підготовку до судового розгляду і постановити ухвалу про призначення судового розгляду, тому даний обвинувальний акт повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, яка полягає в тому, що з оскаржуваної ухвали не зрозуміло які саме вимоги ст. 291 КПК України порушені і чому, так звані невідповідності обвинувального акту, не дозволяють суду провести підготовку до судового розгляду і постановити ухвалу про призначення судового розгляду.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, судом не було враховано ту обставину, що

Відповідно до діючого кримінального процесуального законодавства не передбачено таку процесуальну дію , як предявлення обвинувачення та відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Прокурор вказує, що саме по собі твердження в обвинувальному акті, яке прокурор вважає встановленим, про те що особа - субєкт злочину вчинив суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), яке містить склад злочину, передбачений Кримінальним кодексом України не є порушенням принципу презумпції невинуватості. Так як на підставі обвинувального акту, особа не піддається кримінальному покаранню, а направлений до суду обвинувальний акт це лише стадія кримінального провадження яким завершується досудове розслідування. Прокурор зазначає, що судом в даній ухвалі проігноровані вимоги кримінального процесуального законодавства, наявні істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що в свою чергу є беззаперечною підставою для скасування судового рішення.

В судовому засіданні, при апеляційному розгляді, прокурор та потерпілий підтримали апеляційну скаргу, просили колегію суддів задовольнити її в повному обсязі, та скасувати ухвалу суду.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні не заперечували проти апеляційної скарги прокурора.

Відповідно до ст.402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження, прослухавши технічний запис судового засідання в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, вислухавши думку учасників процесу та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.404 ч.1 КПК України ухвала переглядається апеляційним судом у межах наданої апеляційної скарги.

За змістом положень ч. 4ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Суд відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд при винесенні ухвали, взагалі не вказав жодної підстави, яка б свідчила про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, які давали право суду на повернення обвинувального акту прокурору, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу, оскільки вони підтверджуються матеріалами провадження.

Пунктом 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» розяснено, що суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК України: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Аналізуючи зміст ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що висновки суду суперечать фактичним обставинам, оскільки як вбачається з обвинувального акту він містить відомості, які передбачені пунктами 1-9 ч.2 ст.291 КПК України, а саме: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Суд в своїй ухвалі не вказав, яким саме вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, не відповідає обвинувальний акт відносно ОСОБА_2., всупереч тому, що єдиною підставою для повернення прокурору обвинувального акта є саме його невідповідність вимогам КПК України.

Так, з обвинувального акту відносно ОСОБА_2 вбачається, що прокурором викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які він вважав встановленими, дана відповідна правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на норми закону про кримінальну відповідальність та викладено формулювання обвинувачення. В обвинувальному акті зазначені всі елементи складу злочину, у тому числі: дата, час, місце, спосіб вчинення злочину, обставини вчинення, мотив обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Колегія суддів, також не погоджується з висновком суду про те, що обвинувальний акт не містить сформульованого обвинувачення щодо ОСОБА_2, та він за цим процесуальним рішенням, фактично має статус підозрюваного, а прокурором всупереч вимогам кримінального процесуального закону ОСОБА_2 не висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, так як він суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства.

У п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України зазначено, що обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Так, відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Тому, прокурором обгрунтовано було зазначено в апеляційній скарзі про те, що відповідно до діючого кримінального процесуального законодавства не передбачено таку процесуальну дію , як предявлення обвинувачення.

Частиною 1 статті 17 КПК України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Тому колегія суддів не може погодитись з висновком суду в тій частині, що вказівка в обвинувальному акті про те, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення є порушенням презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, як засади кримінального провадження.

Посилання суду першої інстанції щодо відсутності гербової печатки на обвинувальному акті, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору так як такої вимогист. 291 КПК Українине містить.

Підстави для повернення обвинувального акту, зазначені в ухвалі суду, не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.

Крім того, повертаючи обвинувальний акт прокурору суд першої інстанції не навів обґрунтованих підстав, які б не давали змоги розглянути дане кримінальне провадження у суді.

Колегія суддів, також звертає увагу на те, що зазначене кримінальне провадження вже розглядалось судом першої інстанції і 13 квітня 2016 року Нікопольським міськрайонним судом було ухвалено вирок відносно ОСОБА_2 , яким його було визнано винним за ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2016 року вирок суду було скасована та призначено новий розгляд в суді першої інстанції, тільки з тих підстав, що при розгляді кримінального провадження судом першої інстанції були порушені вимоги ст.349 КПК України.

Відповідно до ч.3ст.415 КПК Українивисновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і постановив незаконне та необґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2016 року, про повернення обвинувального акту по кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12015040340000420 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, прокурору для усунення виявлених недоліків скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження, у тому ж суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5