Ухвала суду № 63538679, 21.12.2016, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/4171/15-к

Провадження № 1-кп/205/54/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Митрохіна А.А.

при секретарі - Олійник В.В.

за участю прокурора - Стось Д.С.

захисника - ОСОБА_1

представника потерпілої - ОСОБА_2

потерпілої - ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді суду знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_1 було заявлено клопотання про визнання доказів недопустимими, відповідно до ст. 89 КК України.

В обґрунтування своїх клопотань захисник зазначив, що докази, які були здобуті під досудового слідства є очевидно недопустимими, зокрема з підстав, що були здобуті особами, які не мали права вчиняти процесуальні дії по даному кримінальному провадженню, у звязку з порушенням ст. 37 КПК України.

Окрім цього, захисник ОСОБА_1 прохав суд признати недопустимим Постанову прокурора прокуратури Ленінського району м. Дніпропетровська, юриста 3 класу ОСОБА_5, про продовження строків досудового розслідування, у звязку з тим, що вказаний прокурор не має на те відповідних повноважень.

Одночасно з цим, захисник звертає увагу суду на неналежність доказів, які були надані потерпілою та долучені до матеріалів кримінального провадження, оскільки вони не були відкриті, як оригінали, стороні захисту, що, в свою чергу, викликає сумніви у їх достовірності.

Суд, вивчивши доводи, заявлені у клопотанні, заслухавши думку учасників судового провадженні, вважає за залишити заявлені клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_1 без розгляду на підставі наступного.

Мотивуючи свої клопотання про визнання доказів недопустимих, стороною захисту було вказано на порушення вимог кримінального-процесуального законодавства під час досудового слідства. Проте, суд звертає на увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України, - у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Вказана частина статті виділяє поняття «очевидної недопустимості», що в комплексному розумінні означає невідповідність конкретного доказу даному кримінальному провадженню.

Оцінка доказів, що були отримані, на думку сторони захисту, з численними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства має вирішуватися в порядку, визначеному ч. 1 ст. 89 КПК України, тобто під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті, у звязку з чим, суд зазначає, що визнання доказів недопустимими, з точки зору їх належності та відповідності вимогам КПК, порушить принцип змагальності сторін, встановлений ст. 22 КПК України.

Одночасно з цим, суд зауважує, що посилання сторони захисту на те, що потерпілою стороною не було відкрито докази, а лише долучено їх копії до матеріалів кримінального провадження, не може розглядатись в контексті недопустимості, оскільки судом не було закрито судове слідство та не вирішено питання щодо долучення матеріалів кримінального провадження та інших доказів до обвинувального акту, у звязку з чим, потерпілою стороною може бути реалізовано право на відкриття та долучення доказів до закінчення судового слідства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 89, 371-372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_1 про визнання доказів недопустимими, відповідно до ст. 89 КК України залишити без розгляду, як передчасно заявлені.

Суддя: А.А. Митрохін

Копія вірна: Суддя -

Секретар -