Постанова № 63537251, 14.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 489/3149/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -доповідача Кравця О.О.судді -Домусчі С. Д.судді - Коваль М.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 05 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління патрульної поліції м. Миколаєва про визнання дій протиправними, скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 р. ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції м. Миколаєва , та просив визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції 4-го батальйону рядового поліції Луньова О.М. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, скасувати постанову управління патрульної поліції, у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №556668 від 01 червня 2016 р. та закрити провадження по справі.

Постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 05 вересня 2016 року у позов був задоволений частково: скасована постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №556668 від 01 червня 2016 р. про накладання на ОСОБА_4 штрафу за ч. 1 ст. 122 КУПАП в розмірі 255 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню за наступних обставин:

Судом першої інстанції встановлено, що 01 червня 2016р. винесено постанову серії ПС2 №556668 у справі про адміністративне правопорушення за ст122 ч.1 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом «Honda Accord», номерний знак НОМЕР_1, у м. Миколаєві, на перехресті пр. Центрального та Пушкінського кільця у м. Миколаєві, здійснив зупинку-стоянку, в порушення вимог п. 15.9 г.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення .

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Згідно ст. 222 КУАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУАП.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо посилання на те, що працівниками поліції протиправно не складався протокол про адміністративне правопорушення, що не дає підстав для складення постанови, що не відповідає нормам чинного законодавства, а тому є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 283 КУАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до приписів ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судами 1-ої та апеляційної інстанції було встановлено, що відсутні будь-яки належні та допустимі докази , а саме пояснення свідків, також відсутні фото- і кінозйомки, відеозапису, що доводять скоєння ОСОБА_4 адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.122 КУАП

Таким чином, відповідачем не доведено законність та обґрунтованість винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №556668 від 01 червня 2016 р. та законність дій щодо її складення.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції вважає ,що судом 1-ої інстанції помилково , у порушення ст. 247 КУАП не було вирішено питання щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч.1 ст. 122 КУАП » та не вказано ,що підставою для задоволення позовних вимог є відсутність належних та допустимих доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.122 КУАП

Згідно ч.2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне, по-суті, рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду .

Апеляційний суд вважає, що судом 1-ої інстанції справа по-суті вирішена правильно, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, та доходить до висновку, що є підстави для зміни постанови суду 1-ої інстанції, а апеляційну скаргу слід задовольнити частково, змінивши мотивувальну та доповнивши резолютивну частину постанови 1-ої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції м. Миколаєва - задовольнити частково, а постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 05 вересня 2016 року - змінити, додавши до абзацу другого резолютивної частини наступне речення :

«Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч.1 ст. 122 КУАП» та змінити мотивувальну частину , вказавши , що підставою для задоволення позовних вимог є відсутність належних та допустимих доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.122 КУАП

В іншій частині постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 05 вересня 2016 року залишити без змін

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя-доповідач Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Коваль М.П.