Постанова № 63537232, 14.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 471/744/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Скарницька І.Б.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача -Кравця О.О.судді -Домусчі С.Д.судді -Коваль М.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Братського районного суду Миколаївської області від 21.10.2016 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

03.08.2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Братському районі Миколаївської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Братського районного суду Миколаївської області від 21.10.2016 р. адміністративний позов задоволено частково .

Не погоджуючись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить зміни постанову винести нову із задоволенням позову повністю.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду 1-ої інстанції щодо правильності застосування судом 1-ої інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі в межах апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за наступних обставин:

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ групи за загальним захворюванням, з 2002 р. перебуває на обліку в УПФУ у Братського району Миколаївської області, пенсія по інвалідності їй була призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 02 жовтня 2013 року позивач працює на посаді головного редактора комунального підприємства «Редакції газети «Перемога» Братської районної ради Миколаївської області, засновником якої є Братська районна рада Миколаївської області.

З червня 2015 року відповідач припинив виплату пенсії позивачці, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015р.

Задовольняючи у задоволенні заяви відповідач виходив з того, що п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-УІІІ з 01.06.2015р. спеціальні пенсії призначаються на загальних підставах.

Постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 3 травня 1994 року (в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин) до стажу державної служби належить також стаж роботи журналіста в державних і комунальних засобах масової інформації, обчислений відповідно до Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 р. N 377.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911- VIII від 24.12.2015 року внесені зміни до ст..47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» яка визначає,що особам ( крім інвалідів 1 та 2 груп, інвалідів війни 3 групи та учасників бойових дій,осіб, на яких поширюється дії пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» ,які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження, ст. 1 Закону України «Про державну службу»№ 3723-ХІІ від16.12.1993 р.

Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій, ст. 2 Закону України «Про державну службу» № 3723-Х1І від 16.12.1993 р.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 р. визначено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Постановою КМУ №377 від 15.03.1999 р. «Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" визначено перелік посад журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів апарату відповідного органу державної влади та органу місцевого самоврядування.

Розмір посадового окладу головного редактора (редактора) державного або комунального друкованого засобу масової інформації та керівника державної теле -і радіомовної та телерадіомовної організації встановлюється на рівні посадового окладу заступника , керівника відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який є засновником (співзасновником) друкованого засобу масової інформації чи теле - і радіомовної та телерадіомовної організації, п.1 Порядку оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, затвердженого постановою КМУ ,N"9377 від 15.03.1999 року.

Вказане означає, що журналісти державних та комунальних засобів масової інформації прирівнюються до державних службовців лише в умовах і порядку оплати праці та нарахуванні пенсії, а не с державними службовцями (посадовими особами органів місцевого самоврядування) і на них не поширюється дія Закону України "Про державну службу № 3723-ХІ1 від 16.12.1993 та Закону України «Про державну службу» №889-VІП від 10.12.2015 р.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі від 15.04.2015 р. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №6-5848св15 .

Отже позивачка не працювала на посадах та умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про те, що загальне поняття пенсії визначено в статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі пенсійних виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Відтак, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне, по-суті, рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду .

Апеляційний суд вважає, що судом 1-ої інстанції справа по-суті вирішена правильно, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, та доходить до висновку, що є підстави для зміни постанови суду 1-ої інстанції, а апеляційну скаргу слід задовольнити частково, змінивши резолютивну частину постанови 1-ої інстанції .

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Постанову Братського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2016 року -змінити, викласти абзац третій резолютивної частини постанови Братського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2016 року у наступній редакції : «Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Братському районі Миколаївської області відновити з 01 червня 2015 р. виплату ОСОБА_4 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині постанову - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя доповідач О.О.Кравець

Судді: С.Д.Домусчі

М.П.Коваль