Ухвала суду № 63537194, 14.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1913/16

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Градовського Ю.М.судді -Лукянчук О.В.при секретарі -Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про зобов'язання затвердити проект землеустрою на передачу позивачу у власність земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року ОСОБА_5 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (надалі - відповідач, Держгеокадастр), в якому просив зобов`язати Держгеокадастр затвердити проект землеустрою на передачу позивачу у власність: земельну ділянку НОМЕР_3, розташовану на масиві №43 Молодіжненської сільської ради (за межами населених пунктів) Овідіопольського району Одеської області площею 3,4542 га ріллі з кадастровим НОМЕР_1 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку АДРЕСА_1 (за межами населених пунктів) Овідіопольського району Одеської області площею 0,0435 га багаторічних насаджень, кадастровий НОМЕР_2 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - шляхом видання відповідного наказу.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідачем незаконно відмовлено позивачу у винесенні наказу про затвердження проекту землеустрою на передачу позивачу у власність земельних ділянок.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 року на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України було закрито провадження за позовними вимогами про визнання за позивачем право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, розташовану на масиві №43 Молодіжненської сільської ради (за межами населених пунктів) Овідіопольського району Одеської області площею 3,4542 га ріллі з кадастровим НОМЕР_1 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку АДРЕСА_1 (за межами населених пунктів) Овідіопольського району Одеської області площею 0,0435 га багаторічних насаджень, кадастровий НОМЕР_2 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача - ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 року серія НОМЕР_4

При житті батько позивача тривалий час працював в учбовому господарстві імені A.B. Трофімова, де на протязі 26 років перебував у списку пенсіонерів господарства, а з 30.03.2009 року по день смерті він був членом КСП ім. Трофімова, яке стало правонаступником учбового господарства імені А.В. Трофімова, що підтверджується довідкою №171 від 13.05.2010 року КСП ім. Трофімова.

Розпорядженням Овідіопольської РДА №544 від 22.05.2009 року батькові позивача, як пенсіонеру та колишньому працівнику учбового господарства, був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Молодіжненської сільської Ради Овідіопольського району за межами населеного пункту.

23.02.2010 року Овідіопольська РДА прийняла розпорядження №177, яким затвердила списки пайовиків та адреси земельних ділянок, які оформлюються у власність громадянам колишнім працівникам учбового господарства. Згідно цього розпорядження батькові позивача була виділена земельна ділянка НОМЕР_5 на масиві 43 орієнтовною площею 3,56 га.

Але, у зв'язку із смертю, бать позивача не встиг оформити право власності на земельну ділянку, а тому нотаріус, через відсутність правовстановлюючих документів на ділянку, не зміг видати позивачу свідоцтво про право власності на вказану ділянку у порядку спадкування.

В зв'язку з цим позивач звернулась до суду з позовною заявою про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.11.2011 року по справі №2-2191/11 за позивачем було визнано право на земельні частки (паї) КСП ім. A.B. Трофімова в порядку спадкування після смерті батька.

Після набрання чинності вказаним рішенням суду, позивач звернулася до Овідіопольської РДА, яка на підставі вказаного рішення суду 24.01.2012 року прийняла розпорядження №80 «Про надання громадянам України ОСОБА_9 та іншим (всього 10 осіб) дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок на території Молодіжненської сільської Ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)», згідно якого позивачу був наданий дозвіл на отримання у власність ділянки АДРЕСА_2 площею 0,0435 га багаторічних насаджень (а.с.22).

Остаточно розмір та місцезнаходження земельних ділянок в натурі було визначено Розпорядженням Овідіопольської РДА №398 від 27.03.2012 року «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 24.01.2012 року №80» згідно якого позивачу були надані ділянки: НОМЕР_3 на масиві №43 площею 3,4542 га - ріллі та НОМЕР_6 площею 0,0435га - багаторічних насаджень (а.с.23).

Відповідно до вказаних розпоряджень Овідіопольської РДА позивачем був заказаний та виготовлений проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок у власність, який був погоджений Держземагентством в Овідіопольському районі, що підтверджується висновком №18-18-16/1240 від 06.06.2014 року.

Відділом Держземагентства в Овідіопольському районі 10.02.2015 року ділянці НОМЕР_3 на масиві №43 площею 3,4542 га. - був наданий кадастровий НОМЕР_1, а ділянці НОМЕР_6 площею 0,0435 га - кадастровий НОМЕР_7, що підтверджується даними витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5101752722015 та №НВ-51017526922015.

03.11.2015 року позивач звернулась до Держгеокадастру із заявою про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність вказаних земельних ділянок.

Держгеокадастр своїм листом №ДС-19-15-7777.5-10989/22-15 від 17.11.2015 року за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивача для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Молодіжненська сільська рада масив №43 земельна ділянка НОМЕР_3, масив №66 земельна ділянка НОМЕР_8 (за межами населених пунктів), було відмовлено у його затвердженні та передачі земельних ділянок у власність, у зв'язку з невідповідністю вимогам статей 116, 118 та 121 Земельного кодексу України, оскільки земельні ділянки запроектовані до відведення за рахунок земель запасу, а не земель, що перебувають у постійному користуванні сільськогосподарського підприємства «Сільськогосподарське підприємство ім.А.В.Трофімова», отже не є об'єктами приватизації.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача є необґрунтованим, оскільки Овідіопольською районною державною адміністрацією було створено резервний фонд у землях запасу, спеціально для приватизації громадянами-пайовиками земельних ділянок.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відмовляючи позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивача для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідач послався на положення п.«б» ч.3 ст.116 та ч.3 ст.118 Земельного кодексу України.

Відповідно до п.«б» ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Згідно ч.3 ст.118 ЗК України громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2009 року головою Овідіопольської районної державної адміністрації було прийнято Розпорядження №362 «Про припинення права користування земельної ділянки ДП «СП ім. A.B. Трофімова» на території Молодіжненської сільської Ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)», згідно якого було припинено право постійного користування вказаним сільгосппідприємством земельною ділянкою загальною площею 3297,58 га.

Зазначена земельна ділянка була віднесена до земель запасу сільськогосподарського призначення Молодіжненської сільської Ради Овідіопольського району.

Розпорядженням голови Овідіопольської РДА №1097 від 02.10.2009 року «Про затвердження акту інвентаризації земель та обстеження сільськогосподарських угідь колишнього ДП «СП ім. Трофімова» на території Молодіжненської Ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)» було: затверджено акт інвентаризації земель колишнього сільгосппідприємства; збільшено площу земель, що була у постійному користуванні цього сільгосппідприємства; затверджено загальну площу земель, що підлягає роздержавленню та створенню резервного фонду, згідно якого у приватну власність громадянам - пайовикам повинно було передатися 2443,54 га землі.

Розпорядженнями голови Овідіопольської РДА №821 від 09.08.2011 року «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 08.04.2009 року №362» та №822 «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 02.10.2009 року №1097» у вказані розпорядження були внесені зміни і затверджена загальна площа земель, що підлягає приватизації та створенню резервного фонду, згідно якого у приватну власність громадянам повинно було передатися 2366,70 га землі.

Таким чином, Овідіопольська РДА приймаючи рішення про припинення права ДП «СП ім. A.B. Трофімова» користуватися земельною ділянкою, створила резервний фонд у землях запасу Молодіжненської сільської Ради, чим передбачила необхідність приватизації громадянами-пайовиками земельних ділянок (паїв).

За таких підстав колегія суддів вважає необґрунтованим висновок Держгеокадастру про неможливість передачі позивачу у власність вказаних ділянок через порушення вимог п.«б» ч.3 ст. 116 та ч.3 ст.118 ЗК України, оскільки позивач фактично має можливість отримати у власність земельні ділянки із земель що знаходилися у користуванні ДП «СП ім. A.B. Трофімова», частина яких спеціально була виділена для її приватизації.

Колегія суддів також враховує, що право власності позивача на вищевказані земельні ділянки є підтвердженим. Це право відповідачем не заперечується та підтверджено висновком державної експертизи землевпорядної документації від 17.10.2014 року №1397-14, проведеною Державним агентством земельних ресурсів України та рішенням Овідіопольського районного суду від 24.11.2011 року по справі №2-2191/11, яке набрало законної сили, та яким встановлено, що позивач набула права власності на земельні ділянки з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» на підставі ст.ст.1223, 1225 ЦК України та пп.«г» п.1 ст.81 ЗК України, внаслідок спадкування.

Відповідно до ст.. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відмовляючи позивачу в затвердженні проекту землеустрою на передачу у власність вказаних земельних ділянок з посиланням на відсутність такого виду цільового призначення земля як «ведення товарного сільськогосподарського виробництва» та норм такої приватизації, відповідач в такий спосіб фактично позбавляє позивача можливості оформити своє право власності на ці ділянки у належний спосіб.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до пункту «а» частини 3 ст.22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.199, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 грудня 2016 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Ю.М. Градовський