Ухвала суду № 63537056, 14.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/3931/16

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

Лукянчук О.В.

при секретарі: Голобородько Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2016р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000482100 від 21.06.2016р., -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016р. ТОВ «ТЕДІС Україна» звернулось в суд із позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000482100 від 21.06.2016р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем у період з 3.11.2015р. по 17.02.2016р. було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»» (у зв'язку зі зміною 24.05.2016р. ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»» стало ТОВ «ТЕДІС Україна») з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період 1.01.2014р. по 31.12.2014р. За результатами перевірки ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»» відповідачем 24.02.2016р. складено Акт за №749/14-04/30622532. У висновках акту перевірки вказано на порушення позивачем пп.14.1.13, пп.14.1.36, пп.14.1.56, пп.14.1.202, п.14.1. ст.14, п.135.1, п.135.2, п.п135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.10, ст.137, п.138.4 ст.138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 25944208грн.

Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач 10 березня 2016р. подав заперечення на акт перевірки, в якому просив визнати висновки ДПІ такими, що не відповідають чинному податковому законодавству України. За результатами розгляду заперечення, відповідачем прийнято рішення про залишення заперечення без задоволення.

На підставі Акту перевірки та згідно пп.54.3.2. п. 54.3 ст.54 глави 4 розділу II, абз.4 п.123.1 ст.123 розділу II ПК України Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області 24.03.2016р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022201 про нарахування грошового зобов'язання з Податку на прибуток підприємств у розмірі 25944208грн. основного платежу, та 12972104грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись із прийнятим ППР та з нарахованими до сплати грошовими зобов'язаннями позивач подав скаргу до ГУ ДФС у Тернопільській області з вимогою скасувати прийняте податкове повідомлення-рішення.

Рішенням ГУ ДФС у Тернопільській області №920/10/19-00-10-І1-06/5519 від 9.06.2016р. скарга Товариства була задоволена частково, податкове повідомлення-рішення №0000022201 від 24.03.2016р. в частині застосованої штрафної санкції в сумі 6486052грн. -скасовано, в іншій частині, вимоги залишені без задоволення.

ГУ ДФС Тернопільській області 21.06.2016р. прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000482100 яким збільшено ГЗ з ППП в сумі 25944208грн. за основним платежем, та 6486052грн. за штрафними санкціями.

Посилаючись на відсутність порушень податкового законодавства, позивач просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2016р. адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області №0000482100 від 21.06.2016р..

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ТЕДІС Україна» (65044, м.Одеса, просп.Шевченка,4-А, код ЄДРПОУ 30622532) судовий збір у сумі 486453(чотириста вісімдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят три)грн. 90коп.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій з контрагентом.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2014р. по 31.12.2014р. працівниками Тернопольської ОДПІ ГУ ДФІ в Тернопільській області 24.02.2016р. складено акту за №749/14-04/30622532, у висновках якого вказано на порушення позивачем вимог п.п.14.1.13, 14.1.36, 14.1.56, 14.1.202 п.14.1 ст.14, п.135.1 ст.135, п.135.2 ст.135, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.4 ст.138 ПК України, в результаті чого ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна» занижено податок на прибуток в сумі 25 944 208грн.

За результатами перевірки та встановлених порушень податкового законодавства, Тернопільською ОДПІ 24.03.2016р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000022201 яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з Податку на прибуток підприємств в сумі 25944208грн. основного платежу, та 12972104грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.1 а.с.102).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»» звернулось до Головного управління ДФС у Тернопільській області зі скаргою (вихід.№1246/ГО/ДФ від 04.04.2016р.) в якій просило ППР скасувати, посилаючись на відсутність порушень податкового законодавства. За результатами розгляду скарги, ДПІ 9.06.2016р. прийнято рішення про часткове задоволення скарги та скасування ППР від 24.03.2016р. за №0000022201 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 6486052грн., в іншій частині спірне рішення залишено без змін.

Після часткового задоволення скарги, та скасування ППР №0000022201 в частині застосування штрафних санкцій, ДПІ 21.06.2016р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000482100, яким позивачу збільшено ГЗ з ППП в сумі 25944208грн. основного платежу та 6486052грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.1 а.с.113). Підставою для прийняття оспорюванного ППР за №0000482100 стали висновки ДПІ про те, що позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з ПП «Торгівля та Дистриб`юція», оскільки допитаний комірник підприємства ОСОБА_2 надав пояснення про те, що він не отримував по документах тютюнові вироби від представників ТОВ «ТК «Мегаполіс Україна» та їх не відвантажувава; землевпорядник Гостомельської селищної ради Київської області Качуренко Ю.Л. пояснила, що за адресою с.Гостомель, вул.Кірова,3Є знаходиться автобусна зупинка з відбудованим магазином «Продукти», а не складське приміщення.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, та підстави, з якими позивач пов'язує його скасування, судова колегія виходить з наступного.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що 24.05.2016р. відбулась державна реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»», в результаті чого змінено найменування підприємства на ТОВ «Тедіс Україна» (протокол №20/05/16 від 20.05.2016р.).

Основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №11526 від 4.07.2014р. Аналогічний вид діяльності здійснює ПП «Торгівля та Дистрибьюція», що підтверджується ліценцією серії АЕ №259692 від 13.08.2014р. (т.1 а.с.33), ліценцією від 21.07.2014р. (т.1 а.с.34).

Між ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»» (продавець) з однієї сторони та ПП «Торгівля та Дистрибьюція» (покупець) 1.08.2014р. укладено договір поставки №55-КЕ/14/кК , за умовами якого продавець зобов'язаний передати покупцеві тютюнові вироби або інші вироби у власність, а покупець зобов'язаний їх прийняти та сплатити їх вартість у визначені договором строки (т.1 а.с.23-24).

На підтвердження реальності господарських операцій та належного виконання умов договору поставки, позивачем надано: податкові накладні (т.4); подорожні листи про перевезення товару (т.2); видаткові накладні за вказаний період (т.5); довіреності на отримання товару (т.6); факт оплати товару підтверджується виписками банківського рахунку по коштам що надійшли від ПП «Торгівля та Дистрибьюція».

З приводу правильності оформлення вищенаведених документів, зауважень від ДПІ не надходило.

За правилами ст.1,9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено в п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За правилами п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України у розділі «Податок на прибуток підприємств» об'єктом оподаткування, серед іншого, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Так, п.138.4 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільчих постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді її виникнення, визнаються витратами такого звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.135.2. ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Таким чином, з урахування системного аналізу вище наведених норм судова колегія вважає за необхідним зазначити, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій, а також зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обгрнутованого висновку про реальність господарських операцій між ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»» та ПП «Торгівля та Дистрибьюція», оскільки цей факт підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

В свою чергу ДПІ не надала будь-яких доказів, які б спростували їх реальність.

Що стосується посилань ДПІ в акті перевірки на пояснення працівників підприємства про відсутність поставок тютюнових виробів, то судова колегія вважає, що вказані висновки відповідача спростовуються допитаними в суді першої інстанції свідками: ОСОБА_4 (у період з 23.06.2014р. по 27.08.2015р. обіймала посаду директора ПП «Торгівля та Дистрибьюція»), ОСОБА_2 (у період з вересня 2014р. по середину серпня 2015р. працював на посаді комірника магазину №9, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Миропільська,4, у якому здійснює свою господарську діяльність ПП «Торгівля та Дистрибуція»), ОСОБА_5 (керівник Київського регіонального структурного підрозділу ТОВ «Тедіс Україна»), ОСОБА_6 (менеджер із збуту відділу по роботі з ключовими клієнтами ТОВ «Тедіс Україна»), які повністю підтвердили фактичне постачання ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»» на користь ПП «Торгівля та Дистрибьюція» тютюнових виробів, конкретизувавши умови, підстави, та порядок їх поставки та спростували доводи і висновки ДПІ.

Що стосується посилань ДПІ на пояснення землевпорядника Гостомельської селищної ради про відсутність складського приміщення по вул.Кірова,3Є в с.Гостомель, то ці пояснення спростовуються Довідками про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №226265, серії АП №226270, серії АП №226267. У названих довідках зазначено, що місцями зберігання ПП «Торгівля та Дистрибуція» оптових партій тютюнових виробів є: м.Київ, вул.Миропільська,4, магазин №9, м.Київ, вул.Бориспільська,7, Київська область, м.Ірпінь, смт.Гостомель, вул.Кірова,3-Є.

Довідки надані відповідно до п.п.1.1., 2.1., 2.2. Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, Затвердженого Наказом ДПА України №251 від 28.05.2002р.. В наведеному порядку також визначено, що для внесення місць зберігання тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву, а до заяви додаються, зокрема, документ, що підтверджує право користування цим приміщенням. При подачі документів, для видачі довідки, перевіряється наявність таких складських приміщень.

Отже, факт видачі ДФС України ПП «Торгівля та Дистрибьюція» Довідки про внесення місця зберігання тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру за адресою: Київська обл., смт.Гостомель, вул.Кірова, 3-Є, є безумовним доказом того, що зазначені приміщення дійсно використовуються Підприємством для зберігання тютюнових виробів у законний спосіб та підтверджує намір ПП «Торгівля та Дистрибьюція» здійснювати діяльність з реалізації тютюнових виробів.

Що стосується виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків, то судова колегія вважає за необхідним зауважити, що договір поставки укладений у відповідності до вимог ст.638ЦК України, підстав для визнання його недійсним не наведено, а тому договір є чинним та таким, що укладений правомірно.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що позивачем доведена реальність господарських операцій з контрагентом, а тому ДПІ безпідставно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

В доводах апеляційних скарг апелянти посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5.10.2016 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 грудня 2016р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук