Ухвала суду № 63533089, 14.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/4689/16 Головуючий у 1 інстанції: Капітонов Є.М.

Є.У.№ 314/1957/16-ц Суддя-доповідач: Крилова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Матвіївської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Матвіївської сільської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначали, що при передачі відповідачам земельних ділянок не було дотримано погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та користувачами. Позивачі посилаються на те, що земельні ділянки відповідачів межують з земельною ділянкою, що належить позивача, при цьому погодження меж земельних ділянок з ними не було.

Посилаючись на зазначені обставини, просили суд, визнати незаконним та скасувати рішення Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 21.12.2012 №11 в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_5, ОСОБА_7, визнати недійсним та скасувати свідоцтва на право власності земельної ділянки на ім'я ОСОБА_5. ОСОБА_6

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що права позивачів не порушені, а відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивачі звернулися до суду з позовом про відновлення межі, посилаючись на те, що їх земельна ділянка межує з земельною ділянкою відповідачів та вони перемістили межу вглиб їх земельної ділянки.

Згодом позовні вимоги були змінені, позивачі зазначали, що відповідачами було виготовлено проект із землеустрою та оформлені свідоцтва про право власності на земельні ділянки без погодження меж з позивачами.

Відповідно до ст. 116 ЦК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Але позивачами не надано правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які вони нібито займали до оформлення своїх земельних прав відповідачами, не підтверджено жодними доказами наявність перешкод нібито створюваних відповідачами щодо землекористування.

В справі немає відомостей про те, що оформлення відповідачами свідоцтв про право власності та прийняття 21.12.2012 року Матвіївською сільрадою рішення про затвердження проекту із землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянами, порушують їх права.

Натомість за ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. (Правова позиція Верховного суду у справі №6-849цс15).

Отже, першочерговим при зверненні до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів є наявність самого права.

Відтак враховуючи, що позивачами не надано доказів на підтвердження наявності у них права на користування земельними ділянками які межують з земельними ділянками відповідачів, а також не надано відомостей про те, що оформленням своїх земельних прав відповідачами порушуються права позивачів, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позву.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваного судового рішення не вбачає.

Керуючись ст. ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: