Ухвала суду № 63518413, 14.12.2016, Приморський районний суд м. Одеси

14.12.2016

Справа № 522/26202/15-ц

Номер провадження 2 /522/531/16

У Х В А Л А

14 грудня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б,

при секретарі Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики.

До суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про відвід судді, в котрій він посилається на зацікавленість судді у результатах вирішення справи на користь позивача. Також зазначив, що судом 17 листопада 2016 року безпідставно було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, оскільки вказане клопотання не було оплачено судовим збором. Вищевикладене викликає у представника відповідача сумнів у обєктивності та неупередженості судді.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді, та зазначила, що доводи щодо сумніву у обєктивності та неупередженості судді є безпідставними, необґрунтованими та такими, що виражають неповагу до суду.

Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» за ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад цивільного судочинства.

Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.

Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п. п. 49, 54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п. 136; «ОСОБА_3 проти України» від 09.01.2013 року, п. п. 103, 107).

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді, вислухавши думки представників сторін, суд вважає, що дана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Безпідставними є посилання представника відповідача на те, що в судовому засіданні 17 листопада 2016 року судом безпідставно було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, яке не було оплачено судовим збором, оскільки згідно п. 8 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» сплата судового збору у випадку за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише за умови, що така заява розглядається у процесуальному порядку, визначеномуст. 135 ЦПК України, а не за подання клопотань про витребування доказів, які розглядаються відповідно дост. 168ЦПК України у судовому засіданні.

Належних та допустимих доказів щодо субєктивної упередженості судді або правомірного сумніву у безсторонності та її незалежності з обєктивної точки зору представником відповідача не надано.

Посилання на упередженість та зацікавленість судді у вирішенні справи у судовому засіданні доведені не були, тому взяті до уваги бути не можуть як такі, що ґрунтуються на непідтверджених домислах. Отже, законних підстав для відводу складу суду не встановлено.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 20 ЦПК Українисуддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо, зокрема, є обставини, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді.

Доводи заяви про відвід не можуть ґрунтуватися на міркуваннях, що мають на меті обмежити або поставити під сумнів право іншої сторони на забезпечення та реалізацію своєї участі у розгляді справи.

Обставини, викладені в заяві представника відповідача про відвід є необєктивними та такими, що порочать правосуддя та формують негативні емоції, що перешкоджає обєктивному формуванню внутрішнього переконання при винесенні рішення.

Тому суд не знаходить підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді.

Керуючись ст. ст. 20, 23, 24, 208-210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики, - відмовити.

Продовжити слухання справи у тому ж складі суду.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Свячена Ю.Б.